Ще кілька років тому мільйон було магічним числом для вітчизняного ринку праці. Саме така рознарядка від попереднього уряду надійшла на створення нових робочих місць в Україні. Світова криза перекроїла по-своєму й економіку, і сферу зайнятості. Як і раніше залишається низьким попит на робочу силу. Кількість вакансій, порівняно з докризовим періодом, скоротилася удвічі. На одне вакантне робоче місце нині претендує 6 чоловік, а в деяких регіонах 20—26 осіб.
— Найбільшим попитом роботодавців сьогодні користуються професії висококваліфікованих робітників — слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв, робочих з ремонту електричного обладнання тощо. Залишаються затребуваними й фахівці вищого рівня: топ-менеджери, економісти, лікарі, інженери з відповідним досвідом роботи й високим рівнем кваліфікації, а також ІТ-фахівці, — коментує директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький.
За його словами, пропозиції вакансій не завжди відповідають очікуванням тих, хто шукає роботу, та й роботодавців. Найчастіше перших не влаштовує маленька ставка (в 2010 році майже в третині вакансій розмір запропонованої зарплати був нижче прожиткового мінімуму), других — низький професійний рівень претендента. За даними державної служби зайнятості, минулого року більше мільйона громадян шукали роботу, дві третини з них мали вищу або професійно-технічну освіту. У третини були відсутні необхідні професійні вміння й навички належного рівня або взагалі не було досвіду роботи.
Якщо людина хоче працювати, ми їй допоможемо — запевняють фахівці служби зайнятості. Підкажемо, підшукаємо, переучимо, навчимо й працевлаштуємо. І все безплатно. Для безробітних навчання в центрах профтехосвіти проводиться за рахунок грошей Фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування України на випадок безробіття. При цьому асортименти пропонованих професій не тільки широкі, а й погоджені з сучасними потребами регіональних ринків праці.
Як це? Ну, наприклад, традиційно існує попит на електрозварювача, слюсаря, токаря, фрезерувальника тощо. Особливо в промислових областях. Їх готують у донецькому, луганському й іншому центрах професійно-технічної освіти. А от у сфері зайнятості західного регіону вже трохи інші акценти. Так, Івано-Франківський центр пропонує освоїти спеціальності, пов’язані з обробкою дерева, ремонтними будівельними роботами, з готельним бізнесом, сферою послуг тощо. А у Львівському центрі готують навіть реставраторів пам’ятників кам’яної архітектури!
Рідкісним, майже екзотичним, але потрібним у Криму (та й не тільки) професіям, навчають у місцевому центрі профтехнічної освіти. Йдеться про підводного електрозварювача і монтажника-верхолаза. Після теоретичного курсу слухачі практикуються на навчальному полігоні, а потім на виробництві. Верхолази задіяні на висотних монтажних роботах, обрізці дерев, ремонті дахів, фарбуванні багатоповерхівок...
І у південному, і у західному регіоні розвиваються рекреаційні зони, а отже, потрібні професіонали в сфері готельного бізнесу, системі громадського харчування й сфері послуг. Опанувати необхідні навички для роботи адміністратором або покоївкою, включаючи англійську мову, можна в профцентрі за 5,5 місяця. А практику пройти на своєму майбутньому місці роботи.