Зміни та доповнення до порядку реєстрації зброї, внесені протягом останніх років, викликають занепокоєння і нарікання з боку мисливців та просто власників вогнепальної зброї. Нині суттєво ускладнилась процедура її реєстрації та в рази зросли пов’язані з цим витрати.
Реєстрація вогнепальної зброї здійснюється у відповідності з Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку...», затвердженою наказом міністра внутрішніх справ №622 від 21.08.1998 р.
Згідно з п. 2 Інструкції, дозволи на зберігання і носіння мисливської зброї видаються терміном на три роки, у цей же термін здійснюється перереєстрація.
Для одержання в органах внутрішніх справ (ОВС) дозволу необхідно подати такі документи:
1. письмове клопотання щодо видачі дозволу;
2. медичний висновок лікувального закладу про відсутність протипоказань;
3. копію договору страхування;
4. довідку про навчання на відповідних курсах;
5. довідку про наявність чи відсутність судимості тощо.
При цьому видача документів, зазначених у п. п. 2,3,4,5, є платними послугами.
Сукупні витрати можуть становити понад 500 гривень.
Очевидно, що вказані вище у переліку документи при перереєстрації через три роки втрачають юридичну силу і подаються заново.
Непоодинокі випадки, коли під час перереєстрації зброї з громадян вимагають додатково і довідку з місця роботи.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 92 Конституції України «виключно законами України встановлюються:... податки і збори». А у ст. 67 КУ вказано:
«Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом». Зазначені ж вище збори встановлено постановами КМУ та відомчою Інструкцією МВС України.
Придбана зброя є приватною власністю громадян. Згідно з ст. 41 Конституції України «Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом». В даному випадку, право приватної власності на зброю набувається у порядку, визначеному відомчою Інструкцією МВС України. Незаконним, на наш погляд, є і вимагання у громадян копії договору страхування та довідки про судимість\несудимість. Наявність чи відсутність судимості (як і наявність договору страхування) самі по собі не повинні впливати на отримання дозволу, крім випадків, встановлених законом (а не Інструкцією) чи судом.
З іншого боку, громадянин не зобов’язаний доводити відсутність чи наявність умов чи обставин, які не дозволяють йому придбання та володіння навіть таким специфічним майном, як зброя. Це — обов’язок держави. Тим паче інформацією володіє МВС України.
На погляд мисливців з багаторічним стажем, обставини, які викликають необхідність перереєстровувати зброю в трирічний термін — відсутні. За рідкісним винятком, навіть при інтенсивній експлуатації зброї, через три роки (сезони) після її придбання, вона не втрачає якості і практично не може бути визнаною непридатною для використання. З іншого боку, очевидно, що разова процедура перереєстрації аж ніяк не є гарантією технічного стану зброї на наступні три роки. Якщо процедурою перереєстрації поставлено за мету контролювати облік зброї та випадки її переробки (переобладнання), то це обов’язок держави, а не власника.
Обурення та нерозуміння серед мисливців та власників зброї викликає вимога її обов’язкового експериментального відстрілу при наданні дозволу на зброю та її перереєстрації, тобто кожні три роки! Зазначений відстріл регламентується «Інструкцією з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС» (Інструкція НДКЦ), затвердженої наказом МВС України від 10.09.2009 р. №390. Відповідно до п. 2.2 Інструкції НДКЦ, відстріл здійснюється у експертно-криміналістичних підрозділах органів внутрішніх справ за місцем проживання та реєстрації зброї. Ця процедура є платною послугою (50 грн.). Однак за нашою інформацією, ні наказом №390, ні іншим нормативним документом сплата за таку послугу не передбачена. І це ще не все. Набої для відстрілу має придбати власник зброї та надати експерту. Скажімо, до нарізної зброї калібру 30-06, вартість одного набою становить від 14 до 40 гривень. Таким чином, власнику рушниці необхідно заплатити від 42 до 120 гривень за відстріляні міліцією набої.
Згідно з ч. 3, ст. 41 Конституції України «Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване ... на підставах і в порядку, встановленому законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості». Зрозуміло, що в Інструкції НДКЦ про відшкодування вартості набоїв не йдеться.
За що необхідно платити громадянину? За те, що ОВС протизаконно бажають мати зразки для проведення балістичних експертиз у разі потреби? Абсурдом є і обов’язковий відстріл газової зброї та зброї «несмертельної дії», оскільки в першої кулі відсутні, а у другої не піддаються балістичній експертизі.
У відповідності з п. 2.2.4. Інструкції НДКЦ, з відстріляних гільз та куль складаються оперативно-пошукові колекції, які зберігаються в центральному або обласних експертно-криміналістичних центрах.
Зазначене, на наш погляд, є порушенням прав громадянина. Він не тільки завідомо підозрюється у можливості скоєння злочину із застосуванням зброї. Докази та ідентифікуючі предмети збираються органами внутрішніх справ ще до скоєння потенційного злочину. Залишається тільки виявити відстріляні гільзи та кулі у потрібному місці за потрібних обставин?
За логікою правоохоронців, слід зобов’язати повнолітнього здавати дактилоскопічну картку (як гільзи) для експертно-криміналістичної колекції? Тоді можна особовий склад МВС скоротити наполовину.
Постає низка загальноправових питань. Зокрема, яким чином зберігаються зазначені колекції, та як здійснюється доступ до них? Хто гарантує, що відстріляні гільзи чи кулі за певних умов не опиняться на місці резонансного злочину? Чи не стануть вони засобом шантажу чи безпідставних звинувачень? Адже відомо, що у 70% головними доказами щодо злочинів, вчинених з застосуванням вогнепальної зброї, є дані балістичних експертиз.
Як зазначив один з експертів-криміналістів, що здійснює відстріл зброї: «паленые стволы сюда добровольно не приносят, это лохотрон для законопослушных».
Леонід СУКНЕНКО, голова колективу мисливців та рибалок апарату Верховної Ради України.
Від редакції
Леонід Сукненко порушив проблему, яку тисячі мисливців обговорюють, що називається, на кухнях та на полюванні. Вона, за великим рахунком, не тільки про відомчі інструкції, які часом сильніші за закон. Проблема у грубому порушенні прав людини і громадянина. Чи згодні з цим правоохоронці і чи не хочуть вони прокоментувати статтю нашого автора, поцікавилась редакція у колег з Міністерства внутрішніх справ.
«Ні, за відомчою інструкцією ми можемо розглянути ваш запит, але коментувати статтю не будемо». Ми підготували запитання і відправили їх керівникові управління зв’язків із громадськістю МВС.
Відповідь, яку ми друкуємо без коментарів, не забарилася.
«У Міністерстві внутрішніх справ України опрацьовано ваш інформаційний запит щодо керівних документів на отримання дозволу, реєстрації та перереєстрації зброї.
Повідомляємо, Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку... Вона розроблена відповідно до Закону України «Про міліцію», Постанови Кабінету Міністрів від 12 жовтня 1992 року № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, Розпорядження Президента України від 30 березня І995 року № 61/95-Рп, а також у зв’язку з прийняттям інших нормативних актів по лінії дозвільної системи.
При перереєстрації зброї (продовженні терміну дії дозволу на її зберігання і носіння) надання довідки з місця роботи власника зброї не передбачено.
Плата за реєстрацію та перереєстрацію зброї передбачена переліком платних послуг, що можуть надаватися органами та підрозділами, затвердженим постановою КМУ від 4.06 2007 р. № 795.
Законом України від 4 жовтня 2001 року № 2745-ПІ «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» визначено, що в Україні здійснюється... страхування цивільної відповідальності громадян, які мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї. Відповідно до цього закону КМУ 29 березня 2002 року за № 402 прийняв Постанову «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності громадян України...». У ньому йдеться про те, що страховий тариф установлюється в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян терміном на один рік незалежно від виду та кількості зброї. У разі відсутності договору страхування реєстрація, перереєстрація зброї не проводиться.
Довідки про наявність чи відсутність судимості за плату надавалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 11 грудня 1999 року № 2266 «Про перелік платних послуг, що можуть надаватися інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ». При цьому порядок і розмір оплати робіт регламентував спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 15 березня 2000 року № 152/52/29.
З 9 травня 2011 року відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» довідки про наявність чи відсутність судимості представниками департаменту інформаційних технологій МВС України видаються безплатно.
Питання, порушені в п. 5-7-8 редакційного запиту, до компетенції Департаменту профілактики правопорушень МВС України не належить. Просимо надіслати їх за належністю до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Т. в. о. начальника
С. В. Бурлаков».
Редакція чекатиме від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру роз’яснень щодо проблем, порушених Леонідом Сукненком. А саме: про плату за відстріл зброї; про створення оперативно-пошукових колекцій з відстріляних гільз і куль; про зберігання колекції тощо. Просимо керівництво ДНДЕКЦ вважати цю публікацію редакційним запитом.
Фотоетюд Сергія КОВАЛЬЧУКА.
