Анатолій СЕМИНОГА: «Платити за забруднення має стати невигідно»

Цілком слушне запитання: чому на Дніпропетровщині проводиться вже не перше подібне засідання? У своєму вступному слові голова комітету Анатолій Семинога (на знімку вгорі) подякував народним депутатам України Сергію Глазунову і Євгену Шаго за ініціативу в проведенні засідання і зазначив: «Увага нашого комітету до Дніпропетровської області викликана надзвичайним техногенним навантаженням та необхідністю розв’язання екологічних проблем, які накопичуються і не всюди, і не завжди знаходять розв’язання. Багато цих проблем дісталися нам у спадок і десятиліттями не розв’язуються — як на колишньому Придніпровському хімічному заводі.

Більше третини територій області віднесено до надзвичайно забруднених, а решта — до категорії дуже забруднених. Але ми розуміємо, що проблеми потрібно розв’язувати, поки загроза довкіллю, а отже, і здоров’ю та життю громадян, не набула незворотного характеру».

З надр області отримують понад 50 відсотків державного видобутку різних копалин, вона є  одним з найрозвиненіших економічно регіонів, де виробляють близько 16 відсотків промислової продукції України.

Однак сучасний стан і динаміка розвитку екологічної ситуації в регіоні є надзвичайно критичними. Найбільше лихо — підвищений рівень забруднення атмосферного повітря. Так, обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел торік становив понад 933 тисячі тонн, або на 17,8 відсотка більше, ніж за 2009 рік.

Представники органів влади пояснюють таке зростання збільшенням обсягів виробництва. Підприємства поступово виходять із фінансово-економічної кризи, а тому радили: доцільніше порівнювати обсяги викидів із 2008 роком. А отже, порівняно з ним, кількість викидів забруднюючих речовин у 2010 році ніби зменшилась на 19,2 тисячі тонн, або на 2,1 відсотка.

Прикро, що протягом 2008—2010 років системно перевищувалися гранично допустимі концентрації в атмосферному повітрі міст Кривого Рогу, Дніпродзержинська і Дніпропетровська пилу, діоксину азоту, формальдегіду та ін. шкідливих речовин.

До речі, Дніпропетровщина «постачає» більше 16 відсотків загальнодержавних шкідливих викидів у навколишнє середовище і за цим показником «виборює» друге місце після Донецької області.

А ще в області помітне збільшення, зокрема, у 2010 році, попиту на водні ресурси. Обсяг скидання зворотних вод у водні об’єкти торік становив 1171 млн. куб. метрів, що на 36 мільйонів кубометрів більше, ніж у 2009 році.

Запаси місцевих водних ресурсів значно менші від потреби в них.

Щоб змінити ситуацію на краще, Дніпропетровська обласна рада у грудні 2007 року затвердила програму поліпшення екологічного стану області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007—2015 роки. Головні виконавці її — 25 підприємств, рівень техногенного навантаження яких на навколишнє природне середовище становить 95 відсотків від загального його обсягу.

Програмою передбачено знизити обсяг викидів забруднюючих речовин на 265,7 тис. тонн, скоротити скиди забруднених стічних вод на 291,1 млн. кубічних метрів за рік, зменшити обсяги накопичення відходів на 119,3 млн. тонн.

Реалізувати програму передбачається за рахунок власних коштів підприємств-забруднювачів. Орієнтовні обсяги її фінансування — близько 4 млрд. гривень.

У березні 2009 року профільний комітет Верховної Ради перевірив хід виконання даної програми. І ось цього разу, на початку червня, комітет здійснив контроль за виконанням свого рішення і обласної програми загалом. На Дніпропетровщину окрім А. Семиноги приїхали члени комітету Микола Шершун, Олександр Горошкевич, Сергій Глазунов, Володимир Скубенко, Євген Шаго, кілька відповідальних працівників секретаріату комітету, очолюваного Михайлом Борисюком.

На запрошення комітету в роботі виїзного засідання взяли участь також представники кількох міністерств і відомств України, обласних управлінь і служб, які опікуються питаннями захисту довкілля, громадських екологічних і галузевих профспілкових організацій, засобів масової інформації, науковці, керівники багатьох міст, промислових підприємств. На засіданні виступили голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод і перший заступник голови ОДА В’ячеслав Задорожний.

Народні депутати відзначали: за період дії програми з 2008-го по 2010 роки на виконання заходів підприємствами витрачено 2 млрд. 96,2 млн. гривень, що становить 52 відсотки від загального обсягу.

Однак, незважаючи на такі значні обсяги фінансування, не все гаразд із виконанням конкретних пунктів програми.

Приміром, із 145 запланованих на 2008 рік заходів щодо зменшення викидів в атмосферне повітря виконано лише 34. У 2009 році із запланованих 21 заходу виконано лише 9. У 2010 році із 42 запланованих виконано 22 заходи. Загалом станом на 1 січня 2011 року не виконано 31 захід.

Шкідливі викиди в 2010 році, порівняно з 2007-м, скорочено більш як на третину, а скидання забруднюючих стоків зменшено на 25,8 відсотка. На цьому наголосив у своєму виступі на засіданні міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул.

Разом з тим він не приховував, що зупинятися на досягнутому рано, оскільки техногенне навантаження залишається досить високим — на квадратному кілометрі території міста постійно знаходиться 919 тонн забруднюючих речовин, а на кожного з майже 700 тисяч мешканців припадає 592 кілограми!

Але це ще не весь «подарунок» мешканцям міста основних підприємств-забруднювачів. Вони істотно впливають, а точніше — завдають шкоди екологічному стану не лише Дніпропетровської області, а й сусідніх — Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської. 

Юрій Григорович запевнив учасників засідання: останніми роками у місті почали розв’язувати екологічні проблеми. Реалізовуються заходи, передбачені комплексною екологічною програмою на 2011—2022 роки. Її загальний кошторис — майже 11 мільярдів гривень, з яких більше 10 — частка провідних підприємств міста, решта — кошти державного, обласного і міського бюджетів.

— Це наймасштабніша міська екологічна програма в історії України, — не без гордості заявив Ю. Вілкул.  У результаті її реалізації обсяги викидів стічних вод у річки і водоймища міста будуть знижені на 269 млн. кубічних метрів, або на 23 відсотки. Обсяги розміщення промислових відходів зменшаться на 254 мільйони тонн, або на 15 відсотків. Буде відновлено 116 гектарів порушених земель, утилізовано 292 тонни (100 відсотків) токсичних відходів. Планується досягти багатьох інших якісних показників у результаті реалізації більше 130 великих проектів, розпочати розв’язання ще однієї дуже складної і важливої проблеми — небезпеки провалів на території міста через наявність значної кількості підземних пустот, котрі виникли після видобутку залізної руди та інших мінералів.

А в Жовтих Водах досі не запрацювали в повному обсязі державні програми...

Сумною, навіть жахливою була інформація міського голови міста Жовті Води Анатолія Кузьменка на початку розгляду другого питання порядку денного виїзного засідання — про виконання заходів державних програм, спрямованих на радіаційний та соціальний захист його населення.

Зі свого боку, народні депутати України, члени комітету констатували: у місті не відселено людей з радіаційно забруднених районів, переважна більшість житлових будинків (70 відсотків багатоповерхових і майже всі приватні) не обстежені на вміст радону, а по жодному з обстежених захисні роботи не проведено. Не звершено реконструкцію територіального діагностично-реабілітаційного центру оздоровлення мешканців міста. Учні шкіл, що піддаються постійному радіаційному впливу, не забезпечені додатковим безоплатним харчуванням.

Майже 20 тисяч мешканців міста, які постійно перебувають під радіаційним впливом і зазнають непоправної шкоди здоров’ю та майну, не одержують визначених статтею 3 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» компенсацій.

У Жовтих Водах погіршується демографічна ситуація, зростає захворюваність, а рівень летальності від онкологічних захворювань перевищив середній показник по Дніпропетровській області на 54 відсотки.

Члени комітету запропонували привести у відповідність до статті 9 Закону України «Про державні цільові програми» існуючу програму радіаційного і соціального захисту населення міста на 2003—2012 роки та державну програму забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини на 2006—2030 роки в частині визначення виконавців окремих заходів та обсягів їх фінансування. Рекомендовано відповідним органам влади розробити та до 1.04.2012 року затвердити окремою постановою уряду Програму радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води на 2013—2030 роки.

Нелегше було звітувати і міському голові Дніпродзержинська Станіславу Сафронову.

Профільний комітет Верховної Ради двічі, у 2008 і 2009 роках, розглядав досить складну екологічну і соціальну ситуацію в цьому місті. На виконання рекомендацій комітету від 3.06.2008 р. розпорядженням Кабінету Міністрів від 11.06.2008 року створено постійно діючу Міжвідомчу комісію з розв’язання екологічних проблем м. Дніпродзержинська.

Але, незважаючи на деякі кроки в реалізації пропозицій комісії, у місті залишається високий рівень забруднення атмосферного повітря, забруднення 

р. Дніпро, накопичення на території міста значної кількості промислових відходів, утворення несанкціонованих звалищ сміття.

На державному обліку — 64 підприємства міста, що здійснюють викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря, які в розрахунку на квадратний кілометр території минулого року «посіяли» їх 786 тонн, по області — 29.

Характерною відмінністю цього міста від інших промислових центрів України залишається наявність потенційно небезпечних семи хвостосхвищ, що утворилися внаслідок уранового виробництва протягом 1948—1991 років, у яких накопичено близько 42 млн. тонн радіоактивних відходів з високою активністю — від 30 до 35000 мкР/рік. На одного мешканця міста припадає 53 тонни радіоактивних відходів.

Одне із хвостосховищ знаходиться безпосередньо в житловій зоні міста, його було виявлено під час проведення земляних робіт, і досі немає власника, а отже, і відповідального за його стан.

Водночас отримані результати наукових досліджень, тематика яких стосується стану хвостосховищ, технологій їх покриття дезактивації металевих та будівельних конструкцій, вивчення впливу уранових об’єктів на людей та довкілля, не впроваджені в практичну діяльність і не використані для прийняття управлінських рішень щодо подальших заходів із приведення об’єктів ПХЗ у безпечний стан.

Народні депутати наголошували на невиконанні в повному обсязі Державної цільової екологічної програми приведення в безпечний стан уранових об’єктів Придніпровського хімічного заводу, на неефективному управлінні Міністерством енергетики та вугільної промисловості України бюджетними асигнуваннями, а державним підприємством «Бар’єр» — неналежному використанні коштів державного бюджету.

***

На виїзному засіданні ретельно обговорювався проект рішень комітету. Підсумовуючи його роботу, голова Анатолій Семинога як позитивний досвід Дніпропетровської області відзначив наявність державних і місцевих екологічних програм. Проте, наголосив він, заходи, передбачені ними, з різних причин не завжди мають очікувану ефективність і ще виконуються повільними темпами, а деякі взагалі не реалізуються.

Анатолій Іванович визнав необхідність вдосконалення нормативно-правової бази у сфері охорони довкілля, затвердження технологічних нормативів використання води та утворення забруднюючих речовин, допустимих шкідливих викидів. На його думку, потребує перегляду методика відшкодування збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин.

— Забруднювати  природне середовище має стати невигідним для підприємств, — наголосив голова комітету.

Профільний комітет Верховної Ради з урахуванням доповнень і побажань його учасників 

затвердив рішення з усіх обговорюваних питань, хід виконання яких буде взято його членами на контроль.

 

Кривий Ріг—Київ.