У Шубкові Рівненського району, де розкинулися поля Рівненського інституту агропромислового виробництва НААН України, за якихось півгодини можна побачити три зони: Полісся, перехідну і лісостепу. Землі тут різної потенційної продуктивності, але врожай на дослідних гектарах обіцяє бути високим.
Бачили ці розкішні, вражаюче продуктивні посіви учасники «Дня поля» і захоплювалися, не забуваючи при цьому ретельно занотовувати пояснення науковців. А наукові співробітники інституту не тільки давали перевірені практикою детальні рекомендації, а ще й ілюстрували їх картинками з натури: мовляв, дивіться, як виглядає ячмінь на ділянці без органічної і мінеральної поживи, а як — на удобреній і провапнованій. А ось тут видно очевидну різницю в очікуваній врожайності культур залежно від технологій обробітку ґрунту. Ось який вигляд мають озима пшениця та озиме жито, котрі вирощуються за спрощеною технологією, а ось які вони за умов інтенсивної...
Говорили і про гречку, яка раптом у нашій країні стала дефіцитною і скандально дорогою.
— Урожайність цієї культури за останні півсотні років в Україні практично не змінилася: 1940 року вона становила в середньому 6,9 центнера з гектара, а торік — скромних 7. Натомість гречаний клин інституту запрограмований дати з кожного гектара по 15 центнерів. За такої врожайності рівень її рентабельності становитиме аж 107 відсотків. Це реально! Адже торік гречка, яку ми вирощували на сімнадцяти гектарах, дала по 31 центнера з гектара, — розповідає завідувач відділу Рівненського інституту АПВ Олександр Мартинюк.
До речі, в нинішньому році на Рівненщині під гречку відвели 5,6 тисячі гектарів. Якби скрізь господарювали по-шубківськи, то не мали б дефіциту цього дієтичного продукту.
Володимир КОМАРОВСЬКИЙ, Олександра ЮРКОВА.
На знімку: учасники «Дня поля» біля гречаних полів.
Фото Володимира КОМАРОВСЬКОГО.
