Учора у столиці відбулася нечисленна акція протесту проти руйнування без перебільшення легендарної гори Щекавиця. Місце, де свого часу ступали князі Щек та Олег, може навіки залишитись тільки у переказах. У деяких літописах Щекавицю згадують як фортецю при захисті Києва. Витримавши та «переживши» не одну війну, вона може впасти ниць перед бульдозерами та апетитами забудовників. Громадськість уже не вперше виходить на порятунок гори. Востаннє тут протестували у квітні цього року. Кілька місяців перепочинку — і знову «в бій». Черговий тривожний дзвінок пролунав в останні дні червня. Активістам громадської ініціативи «Збережи старий Київ» повідомили про відновлення робіт.
— Екскаватори знову почали підривати гору. Наша активістка Ганна викликала міліцію. Приїхав наряд. Робітники сказали, що просто кілька метрів піску нариють і все, — розповідає Олександра, ГІ «Збережи старий Київ».
Та учора епіцентр подій — майданчик під горою — пустував. З робітників — жодної живої душі. Покинутими стояли екскаватор та вагончики. За словами протестантів — це реакція на їхню акцію: дізналися про неї — і сховалися. Учасники протесту не припиняють називати дії забудовників незаконними. Мовляв, це зона охоронюваного ландшафту, а тому забудова тут повинна вестися дуже обережно і щонайголовніше — без негативного впливу на характер ландшафту. А масштабні роботи можна проводити тільки після узгодження із відповідними державними інституціями. Та тут же зітхають протестанти, мовляв, бодай частина необхідних документів у забудовників все ж є.
— Коли ми говоримо, що та чи інша забудова є незаконною, то, як правило, помиляємося. Адже забудовники завжди мають документ, по якому ця незаконна забудова вважається законною, — каже Олександр Бригинець, голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму. — Єдиним аргументом у цій боротьбі міг би стати колективний протест киян. Але його немає.
Небайдужі кияни побоюються, що із землею зрівняють усю гору. Адже, якщо, скажімо, знищать тільки половину, то решта одного дня може просто обвалитися. «Щоб цього не сталося, потрібно будувати велику підпірну стіну, але це дуже дорого і складно. Якщо цього не може зробити держава, навряд чи із цим упорається якийсь бізнесмен», — припускає О. Бригинець.
З горою Щекавиця пов’язано чимало історій та легенд. Так, за переказами, звідси почалося правління київських князів. Тут, буцімто, гадюка вкусила Віщого Олега і він знайшов на цьому ж місці свій останній притулок. На горі, яку зараз розривають, ще в княжі часи знаходився могильник. А наприкінці ХVІІІ століття тут був цвинтар для всього Подолу. І саме з цього місця Київ видно на 360 градусів. Чи правильніше сказати, було видно?
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
