ВИСТУП

Для нас — велика честь приймати вас у Києві, місті, яке з моменту свого заснування на стародавньому стратегічному шляху «із варяг у греки» і дотепер незмінно підкреслює свою Чорноморську ідентичність, зацікавленість і причетність до справ широкого Чорноморського регіону.

ПАЧЕС — авторитетний і впливовий суб’єкт регіональних і глобальних політико-економічних процесів.

І наш дальший спільний успіх залежить від наполегливих зусиль заради практичної реалізації принципів добросусідства, сталого економічного розвитку, взаємовигідного обміну технологічним та культурним надбанням, бережного ставлення до природного середовища.

Прагнення утримати лідерські позиції у цих сферах у Чорноморському регіоні, вибагливі вимоги часу диктували зміст нашого порядку денного. На розгляд Асамблеї останнім часом виносилися питання зміцнення демократії та законності; забезпечення свободи слова у країнах регіону; захисту навколишнього середовища, передусім екосистеми Чорного моря; боротьби з міжнародним тероризмом; розвитку сільського господарства та сільських районів; поглиблення регіональної співпраці в галузі науки та освіти; економічних аспектів вирішення екологічних проблем у наших країнах.

Чорноморське економічне співробітництво впевнено підходить до рубежу своєї 20-річної діяльності. Безперечно, ювілейний саміт 2012 року ОЧЕС узагальнить накопичений досвід, здійснить всебічний аналіз здобутків і напрацювань, окреслить шляхи та засоби вирішення актуальних завдань Організації.

За час, що минув від нашої останньої зустрічі в Трабзоні, у світі відбулася низка подій, які сколихнули усе людство.

На початку цього року найбільший резонанс у світі викликала хвиля протестів, що прокотилася державами Південного Середземномор’я — сусіднього для нас регіону.

Серед причин виникнення кризових ситуацій у них особливо слід назвати проблеми нерівномірності економічного розвитку, поляризацію суспільств по лінії бідність—багатство, зубожіння основного населення, інформаційну ізоляцію цих країн та цілих поколінь від реальної картини сучасного світу, неможливість реалізації громадянських прав і свобод.

У контексті подій у Південному Середземномор’ї варто відзначити і взірцеву солідарність держав Чорноморського регіону у важливій гуманітарній справі евакуації з країн неспокою цивільних громадян, у тому числі громадян наших держав. Зокрема, з Лівії українськими літаками та судами вивозилися без будь-яких обмежень усі бажаючі, в тому числі й громадяни багатьох країн-членів ОЧЕС.

У березні цього року в Японії стався руйнівний землетрус, внаслідок якого країна відчула на собі міць нищівного цунамі. Стихійні лиха, у свою чергу, завдали значних збитків національній інфраструктурі та вивели з ладу атомну електростанцію «Фукусіма», що призвело до пожеж, вибухів та витоку радіації — техногенної катастрофи, масштаби якої наближені до Чорнобильської.

Від імені ПАЧЕС, мною, як головуючим в Асамблеї, в перші ж дні трагедії були надіслані листи співчуття Голові Палати представників та Голові Палати радників Парламенту Японії.

Ці катастрофічні події ще раз підкреслили, якою вразливою є сучасна цивілізація, якою великою мірою взаємопов’язані високотехнологічні досягнення людства та природне середовище.

У цьому контексті не можу не торкнутися спорідненої проблеми, що протягом уже 25 років є актуальною для Чорноморського регіону. Це — ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи. Два з половиною десятиліття минуло від страшного моменту аварії, але її відголоски лунають й донині.

І ми живемо з відчуттям того, що ця біда, ця проблема залишиться з нами навічно. Головне завдання — як зменшити до мінімуму ризики для людей, для територій і для інших держав.

Серед усіх трагедій, які пережило людство, руйнація Чорнобильської АЕС за своїми масштабами не має аналогів екологічного забруднення.

Катастрофа призвела до глобальних наслідків, вплинувши на життєві інтереси багатьох країн. Вона істотно змінила умови існування мільйонів людей, які сповна відчули на собі її негативний вплив, а тягар наслідків став — і досі є — серйозним гальмівним чинником економічного розвитку нашої держави. Чорнобильська трагедія дала старт переосмисленню усієї ідеології ядерної енергетики та її ролі в енергозабезпеченні світу. «Фукусіма» ж стала ще одним каталізатором цього процесу у глобальному масштабі.

З огляду на це, цілком очевидно, що для України перехід до моделі екологічно безпечного розвитку є особливо актуальним.

15 грудня 2000 року Україна, виявляючи добру волю та йдучи назустріч наполегливим вимогам світового співтовариства, а також виконуючи умови Оттавського меморандуму 1995 року, остаточно зупинила роботу Чорнобильської АЕС до завершення проектного ресурсу її експлуатації.

Радіаційний та атмосферний впливи призводять до поступового руйнування об’єкта «Укриття», всередині якого й досі залишається близько 200 тонн радіоактивних матеріалів. Ця обставина робить актуальним завдання зі спорудження нового конфайнменту, що убезпечив би навколишнє середовище від небезпеки проникнення радіонуклідів.

Україна щорічно витрачає на це значну частину свого державного бюджету, що еквівалентна сотням мільйонів доларів США, підкреслюю, — сотням мільйонів доларів США.

І коли сьогодні говорять про те, що потрібно закривати атомні станції, — очевидно, це суверенна воля і право кожної країни, і очевидно, світ буде йти цим шляхом. Але має бути розуміння, що обслуговування зупинених атомних блоків вимагає колосальних фінансових вливань.

Водночас, ми щиро вдячні за допомогу тим країнам і організаціям, які взяли активну участь у Міжнародній конференції зі збору коштів для завершення основних чорнобильських проектів, що відбулася 19 квітня 2011 року в Києві. Для побудови нового «саркофагу» потрібно 740 млн. євро, на сьогодні не вистачає більш ніж 150 млн. євро.

У цьому плані вважаю за доцільне запропонувати приділити в рамках нашої Асамблеї більшу увагу питанням гарантування техногенної безпеки в Чорноморському регіоні.

Резюмуючи вищезгадане, підкреслю, що зосередження уваги учасників нинішньої пленарної сесії на питаннях законодавчого забезпечення «зеленої економіки» є активним і свідомим зусиллям ПАЧЕС зазирнути у майбутнє, передбачити розвиток подій та створити умови для розумного поєднання потреб повноцінного розвитку економіки та збереження екології регіону.

Україна також прагне максимально долучатися до цих зусиль. Одним із найважливіших принципів національної екологічної політики є державна підтримка та стимулювання вітчизняних суб’єктів господарювання, які здійснюють модернізацію виробництва, спрямовану на зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Законом України від 21 грудня 2010 року затверджено Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року, яка є шляхом до «зеленої економіки».

З метою реалізації стратегії державної екологічної політики урядом України прийнято Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011—2015 роки.

Необхідність тісної взаємодії країн ОЧЕС у сфері захисту навколишнього середовища обумовлює потребу широкої співпраці в регіоні у галузях наукових технологій та освіти. Наші країни мають низку давніх і поважних вищих навчальних закладів, які можуть і мають стати місцем зосередження розробок, покликаних зберегти природну красу наших країн та здоров’я їх населення. Для такої кооперації є всі необхідні передумови: існує Мережа чорноморських університетів, на основі якої можна вести згадану роботу.

Не можу оминути й тематику гуманітарного співробітництва в нашому регіоні, який є неоціненним скарбом світового надбання. Країни, в яких тісно переплелися культури та релігії багатьох народів, зберігають донині унікальні пам’ятки, які повинні досліджуватись та належним чином оберігатись. Думаю, наша Асамблея могла б поглиблювати свою роботу саме в цьому напрямі, адже належне ознайомлення з історичною спадщиною сусідів, їх мовами лише сприятиме кращому розумінню своїх партнерів з економічного співробітництва.

Однією з особливостей нинішньої пленарної сесії є необхідність обрати нове керівництво Міжнародного секретаріату ПАЧЕС, яке в період 20-річчя нашої Організації буде здатне вчасно відчувати та гідно реагувати на нові виклики, пропонувати нові форми і методи роботи, енергійно та наполегливо виконувати роль медіатора у наших спільних зусиллях щодо оновлення ПАЧЕС.

Бажаю всім нам плідної роботи. Переконаний, що нинішня пленарна сесія стане важливим спільним внеском у розвиток міжпарламентського співробітництва, в поглиблення усіх форм взаємодії між нашими державами у спільному Чорноморському домі.