Не таємниця, що Державтоінспекція нині — єдина державна структура, що переймається проблемою безпеки дорожнього руху в Україні.

Створення цієї служби в колишньому Радянському Союзі відбулося ще в 30-ті роки минулого століття. Деталізувати окремі сторінки історії діяльності ДАІ ми попросили голову Громадської колегії незалежних експертів з проблем безпеки дорожнього руху при УДАІ МВС України Олександра ФОМЕНКА.
— 3 липня 1936 року лише ухвалили положення про Державну автомобільну інспекцію робітничо-селянської міліції. Саме цю дату і визнано як день створення ДАІ СРСР.
Насправді ж службу започаткували ще 1934 року в системі Цудортрансу (у т. ч. і в регіонах). У червні 1935 року було прийнято перше положення про Державтоінспекцію, а через три місяці Цудортранс передали НКВС разом з ДАІ. 3 березня 1936 року радянський уряд підпорядкував цю службу робітничо-селянській міліції.
Якщо ж не прив’язуватися до назви ДАІ, то слід зазначити, що ще 1917 року контроль за дорожнім рухом здійснювали дружинники революційної охорони, а вже через рік — патрульно-постова служба міліції. На початку 20-х років регулювали рух за допомогою жезла. Вже в 30-х роках з’явилися перші світлофори, почали застосовуватися дорожні знаки і розмітка.
— Олександре Яковичу, історія історією, але в Україні днем створення ДАІ чомусь вважають 14 квітня 1997 року...
— Посилаються на затвердження саме цього дня відповідною урядовою постановою Положення про Державтоінспекцію МВС України, що особисто мені не зовсім зрозуміло. Виходить, що з набуттям Україною незалежності, тобто з 24 серпня 1991 року і до вказаної дати служби ДАІ як такої не існувало? Але ж це не відповідає дійсності. Служба була і діяла у надзвичайно складних умовах, можна сказати «на три фронти». По-перше, вона продовжувала успішно виконувати своє головне завдання — забезпечувати в державі безпеку дорожнього руху. До речі, кількість загиблих у ДТП за ці роки (1990—1997) зменшилася майже на 40 відсотків (з 9616 до 5988 осіб). По-друге, забезпечувала безпеку під час різноманітних занадто бурхливих, інколи і вибухонебезпечних політичних і протестних акцій у містах та на головних автомагістралях країни (згадаймо кримськотатарські події, спроби підірвати бензовоз біля стін парламенту, напругу в районі кордону з Придністров’ям тощо). По-третє, слід відзначити, що з перших років незалежності держави зусилля «мозкового центру», тобто Головного управління ДАІ, спрямовувалися на підготовку відповідних вітчизняних законодавчих актів у сфері безпеки дорожнього руху. За короткий термін були розроблені та затверджені у парламенті Закон України «Про дорожній рух» (до речі, єдиний у країнах СНД), Правила реєстрації транспортних засобів, їх технічного огляду, допуску водіїв до управління ними тощо. Підготовлено і затверджено низку відомчих нормативних актів, налагоджено виробництво вітчизняних номерних знаків, бланків водійських посвідчень, а також дорожніх знаків та іншої спеціальної продукції.
Наведені факти яскраво свідчать, що вже з моменту проголошення незалежності України вітчизняна ДАІ діяла без оглядки на Москву, тобто була самостійною. До того ж 20 грудня 1991 року Законом України «Про міліцію» були передбачені її головні завдання, права та обов’язки. Тож День служби ДАІ, на моє глибоке переконання, слід встановити не кулуарно, а колегіально, на спільних зборах діючих працівників і ветеранів ДАІ.
— Готуючи вітчизняну законодавчо-нормативну базу, ви в ті роки справлялися самотужки чи залучали науковців?
— Ми пішли іншим шляхом. За підтримки низки міністерств, зацікавлених у підвищенні рівня безпеки дорожнього руху, звернулися до уряду з пропозицією створити спеціалізовану наукову установу. З 22 січня 1992 року згідно з розпорядженням Кабміну України почав діяти Науково-дослідний центр з безпеки дорожнього руху МВС України (НДЦ БДР). Його спеціалістами спільно з ГУ ДАІ були підготовлені національні Правила дорожнього руху, державні стандарти на дорожні знаки, світлофори, розмітку, дорожні огороджувальні пристрої, низка методичних документів та чимало іншого. Таким чином, зусиллями співробітників ГУ ДАІ та НДЦ БДР було ліквідовано законодавчий вакуум у сфері безпеки дорожнього руху, науково-дослідному, конструкторсько-технологічному і методичному забезпеченні цього напряму діяльності. Більше того, спільно з іншими науковими установами України велися роботи зі створення інтегрованого раціонального банку даних про транспортні засоби, що дозволило значно підвищити ефективність заходів, спрямованих на боротьбу з аварійністю та злочинністю на автошляхах. Саме за це авторському колективу НДЦ БДР присудили Державну премію України в галузі науки і техніки.
Прикро, але 2005 року НДЦ БДР ліквідували як наукову установу. Не витримав хвацьких наскоків окремих керівників МВС і створений за ініціативою ГУ ДАІ всеукраїнський автомобільний журнал «Сигнал», колектив якого робив посильний вклад у профілактику аварійності та мав значний авторитет серед сотень тисяч водіїв і мотоциклістів держави.
— Якою вам, як колишньому першому заступнику керівника ДАІ України, бачиться нинішня служба Державтоінспекції?
— Прикро, що за останні півтора десятка років Державтоінспекція здала раніше завойовані позиції, почала втрачати набутий авторитет. Численні реформування, негласне завдання заробляти гроші на власне утримання, та й не тільки на власне, призвели до занепаду так званих неприбуткових служб, співробітники яких переймалися профілактикою аварійності, створенням комфортних і економічних умов для учасників дорожнього руху.
Положення про Державтоінспекцію передбачає, що служба є головним органом, на який покладається питання безпеки дорожнього руху в Україні. Для того, щоб вона стала таким органом, доцільно законом «Про Державну автомобільну інспекцію України» надати їй необхідні повноваження. У структурі ДАІ на всіх рівнях слід відновити служби організації і управління дорожнім рухом, профілактичної роботи серед населення, а також інформаційно-аналітичну службу. Все це, безумовно, можна зробити методом перерозподілу наявної чисельності кадрів, або за умови утримання вказаних посад за рахунок місцевих бюджетів, як це було раніше.
Час вимагає створити Національну координаційну раду при Президентові України, а також Державний інститут з проблем безпеки дорожнього руху.
Звичайно, у світі є й інші системи державного управління в цій сфері. Наприклад, у США успішно діє Національна адміністрація з безпеки дорожнього руху (NHTSA), якою опікується безпосередньо президент держави.
І наостанок, дуже хочеться, щоб кожен співробітник ДАІ і в будні і в свята пам’ятав, що він діє від імені держави, служить народу, формує громадську думку в цілому про міліцію та про владу.
Розмовляла Тетяна КОРН.
Фото з архіву автора.
Жовтень 1986 року. Пост ДАІ біля адмінкорпусу ЧАЕС.