П’ятий корпус університету планують повністю звільнити від студентів

Як відомо, 35-та сесія комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалила рішення про внесення до списку Всесвітньої культурної спадщини центрального корпусу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.

Робота над тим, щоб університет отримав цей статус, тривала достатньо довго: протягом чотирьох років. За вимогами Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, необхідно було підготувати значну кількість документів, провести незалежні експертизи за участі міжнародних фахівців. Але роботи і надалі не припинятимуть, адже Чернівці, як і країна загалом, мають чимало проблем з інфраструктурою. Буковина бере на себе зобов’язання облаштувати для туристів усі зручності, зокрема, обладнати стоянки для транспорту, місця для харчування, сувенірні магазини, прибрати з території університету господарський двір та створити туристичний комплекс. П’ятий корпус університету планують повністю звільнити від студентів, натомість передбачається заснувати щось на кшталт експозиційно-музейного комплексу. А от студенти факультету іноземних мов навчатимуться у реконструйованих приміщеннях на вулиці Рівненській. Там тепер триває ремонт.

Таке високе визнання об’єкта — це додаткові можливості для розвитку найменшої області України, що розширить її культурне представництво в ЮНЕСКО і дозволить закарбувати для світу видатний зразок історико-архітектурного ансамблю XІX століття. Внесення буковинської резиденції до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО дасть новий поштовх для туристичного розвитку краю. Перебування у списку посприяє популяризації Буковини за межами України. Як свідчить статистика, відвідуваність пам’яток, внесених до переліку об’єктів ЮНЕСКО, збільшується щонайменше уп’ятеро.

Подія символічна ще й тим, що ансамбль резиденції митрополитів Буковини і Далмації створено чеським архітектором Йозефом Главкою у період перебування Буковини у складі Австро-Угорщини. Цей факт засвідчує причетність до цього справжнього архітектурного шедевра принаймні трьох європейських країн — Австрії, Чехії та України.