Про стан справ в Українському державному підприємстві поштового зв’язку «Укрпошта» наша газета писала вже не раз. Кожна публікація приносила чимало відгуків читачів. І це зрозуміло: адже про рівень і якість послуг найбільшого поштового оператора мільйони громадян можуть судити з особистого досвіду. Тому робота пошти завжди перебуватиме під пильною увагою суспільства.

Президент чітко окреслив стратегічну роль зв’язку в державі

До квітня нинішнього року головне поштове відомство входило до складу Державної служби зв’язку. Своїм Указом № 409/2011 від 8 квітня 2011 року Президент України Віктор Янукович ліквідував цю службу, поклавши її функції на Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку й захисту інформації України. Названа структура підпорядкована безпосередньо главі держави, так само, як, приміром, СБУ. Тож Президент чітко окреслив пріоритетну роль зв’язку як стратегічно важливої для України галузі.

Уперше за багато років вище керівництво країни дало зрозуміти, що саме зв’язок має колосальне значення в сучасному розвитку держави.  Крім того, «Укрпошта» повинна стати підприємством, конкурентоспроможним і на внутрішніх, і на зовнішніх ринках. Іншого шляху, як показує світовий досвід, не існує. Але про світові досягнення і лідерів — пізніше. Поки що розберемося, якими досягненнями може похвалитися наше підприємство сьогодні і як його лідери розв’язують завдання, що диктує час.

Про нашумілий конкурс на заміщення вакантної посади керівника «Укрпошти» в минулому році наша газета писала тричі («Поштова карета застрягла на шляху реформ» (25 червня 2010 р.), «До управління повинні прийти професіонали» (2 липня 2010 р.), «Ситуація навколо крісла головного поштмейстера не влаштовує ні прокуратуру, ні громадськість» (21 жовтня 2010 р.) Нагадаю читачеві основні «віхи». 23 квітня 2010 року Міністерство транспорту і зв’язку оголосило конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора поштового відомства. Серед вимог, які пред’являлися до кандидатів, — базова освіта відповідного профілю й досвід успішної роботи на керівних посадах підприємств галузі зв’язку і сфери інформатизації не менше п’яти років. Переможцем конкурсу оголосили Євгенія Зайця, який на той момент ні фахової освіти, ні якого-небудь досвіду роботи в галузі не мав. Заступник Генерального прокурора України Ренат Кузьмін опротестував рішення конкурсної комісії, відзначивши, зокрема: «У той же час документи, подані Лаврентьєвою Н. П. та Зайцем Є. І., не відповідали кваліфікаційним вимогам. Однак комісією вказані претенденти безпідставно допущені до участі в конкурсі, а Зайця Є. І. протиправно визнано переможцем».

У міністерстві на протест прокурора відреагували тим, що... скасували конкурс узагалі — пославшись на те, що 12 липня 2010 року Кабінет Міністрів вніс зміни в постанову № 777 від 3 вересня 2008 року «Про проведення конкурсного відбору керівників державних суб’єктів господарювання». Відповідно до змін рішення про необхідність конкурсного відбору керівника державного суб’єкта господарювання приймається міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює керування об’єктами державної власності. У такий спосіб Євгенія Зайця було призначено на посаду генерального директора наказом міністра.

Чи не є таке призначення прямим порушенням закону? І як узгоджуються із законністю зміни в постанові уряду? На наш погляд, цей факт має привернути увагу компетентних органів. Адже є закон «Про управління об’єктами права державної власності», де прямо й недвозначно сказано: призначення керівників державних об’єктів господарювання проводиться не інакше як за результатами конкурсного відбору. При цьому Верховна Рада, приймаючи закон, уповноважила Кабінет Міністрів лише визначити процедуру проведення такого відбору. Яких-небудь винятків закон не передбачає. Виходить, у легітимності призначення генерального директора «Укрпошти» є всі підстави сумніватися. Але можливо, Євгеній Заєць володіє незвичайними талантами організатора виробництва й за час керівництва галуззю встиг їх продемонструвати? Може, докори на адресу головного поштмейстера безпідставні?

Заробітна плата генерального директора — у 20 разів вище середньої по галузі

Минуло більше року з часу призначення, і вже можна підбити деякі підсумки. Переді мною — копії листів, надісланих працівниками поштового зв’язку на адресу Президента України, Прем’єр-Міністра, Генерального прокурора України та в інші високі інстанції. Автори обігів акцентують увагу на критичній ситуації в галузі.   Одне слово, працювати з клієнтами нема чим і нема на чому!» — констатує С. Лимар із Києва.

І такі звернення — не поодинокі, свідчить текст листа голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку Володимира Козака «Про стан справ в УДППЗ «Укрпошта». Лист датовано 3 березня нинішнього року і адресовано голові Державної служби зв’язку України Сергію Краснокутському. «До Комітету з питань транспорту та зв’язку надходять численні звернення та інформація про ситуацію, яка склалася в Українському державному підприємстві поштового зв’язку «Укрпошта» стосовно зловживання посадовими особами та перевищення своїх повноважень при використанні державних коштів, — зазначає голова парламентського комітету. — Так, зокрема, при розрахунку очікуваної вартості закупівель завідомо завищуються ціни предметів закупівлі (пневматичні шини для транспортних засобів, папір форматний, сфальцьований, касова стрічка, папір для ксероксу, канцелярські товари, журнали реєстраційні, бланки, ордери та квитанції, мастила та інші продукти нафтопереробки), що, у свою чергу, призводить до нераціонального використання державних коштів».

«Крім того, — продовжує В. Козак, — здійснювались економічно необґрунтовані та неефективні закупівлі, без урахування потреб на певний проміжок часу (папір форматний, папір для факсу, прості немарковані конверти, канцелярські товари), що призводять до відволікання державних коштів. Викликає занепокоєння той факт, що численний парк автомобілів підприємства не був забезпечений відповідними шинами на початок зими, що поставило під загрозу безпечення дорожнього руху його учасників».

Зате у винагородах керівництво державного поштового підприємства себе не обмежувало: за даними, наведеними головою парламентського комітету, зарплата генерального директора «Укрпошти» в 2010 році сягала декількох десятків тисяч гривень щомісяця. Для порівняння: середня зарплата по підприємству становила 1400 гривень, а по галузі зв’язку — близько 2500 гривень. Чи можна вважати справедливою ситуацію, коли рядові працівники пошти одержували зарплату чи не вдвічі нижче середньої по галузі, а керівництво підприємства щедро винагороджувало себе сумами, більш ніж у 20(!) разів вище? Мало того — у той час, як через брак коштів на найнеобхідніші потреби колективи поштовиків були змушені заощаджувати на зарплаті й «винаходити» таку форму роботи, коли співробітник, що написав заяву на відпустку без збереження зарплати, перебуває на робочому місці й виконує свої обов’язки.

 Робота підприємства під «доглядом» численних високооплачуваних замів, їхніх помічників і консультантів останнім часом здійснюється в надзвичайному, якщо не аварійному, режимі.

Неповороткість центрального апарату ледь не паралізувала роботу на місцях

На початку нинішнього року ситуація з матеріальним забезпеченням пошти стала критичною — через несвоєчасне проведення керівництвом «Укрпошти» конкурсних процедур закупівель. Доходило до того, що рядові працівники пошти за свої гроші (а в листонош і операторів зарплата нижче середньої по підприємству) змушені були купувати видаткові матеріали й запчастини для автомобілів. Інакше діяльність служби у регіонах була б паралізована повністю. Не вистачало навіть марок і маркувальних конвертів — продукції, без якої робота пошти втрачає зміст.

Утім, може, керівництву відомства миліше вітрини, «прикрашені» пачками з пральним порошком, мийними засобами та іншими «непрофільними» товарами, якими прикрашені поштові відділення? От із цими товарами перебоїв в поставках не було, твердять на місцях. Цікаво, чому? Бо постачальниками цієї продукції є фірми, наближені до керівників відомства? І хіба не цікаво було б досліджувати, чому при настільки масштабних обсягах закупівель товарів і незначних націнках ціна реалізації на пошті виходить значно вище, ніж в роздрібних магазинах, не кажучи про великі торговельні мережі?

«Видатки й закупівлі «Укрпошти», які вимірюються сотнями мільйонів гривень, стають джерелом доходів для окремих бізнес-структур, — привертали увагу до проблеми у зверненні до Секретаря СНБОУ Раїси Богатирьової голови Донецької, Луганської і Харківської обласних організацій профспілки працівників зв’язку. — Сьогодні у сфері закупівель державного підприємства через непрофесіоналізм, а може, і через власний бизнес-інтерес окремих посадових осіб склалася небажана ситуація. Через нездійснення в 2010 році конкурсних процедур із закупівлі необхідних матеріально-технічних ресурсів тепер виникла реальна погроза здійснення нормального функціонування поштової галузі. Наслідки такої ситуації можуть спричинити соціальні проблеми не тільки для персоналу підприємства, а й для населення України».

Сигнали з місць стурбували Держкомзв’язку, що свого часу теж намагався домогтися від керівництва поштового відомства належної організації державних закупівель. У докладному листі на адресу генерального директора «Укрпошти» Євгенія Зайця заступник голови Держкомзв’язку В. Альохін зазначав:

«Недоліки в організації здійснення державних закупівель набули системного характеру, і випадки неналежного виконання посадовими особами своїх обов’язків повторюються й надалі. З огляду на викладене слід зазначити, що на УДППЗ «Укрпошта» склалася критична ситуація із забезпеченням постачання автомобільної гуми, пально-мастильних матеріалів, запчастин для автомобілів, витратних матеріалів, маркованої продукції, із обслуговуванням реєстраторів розрахункових операцій, наданням інших послуг тощо. Це сталося через бездіяльність посадових осіб УДППЗ «Укрпошта» щодо забезпечення сталої та безперебійної роботи підприємства».

Рік до Євро: а в нас на пошті все тихо...

Постає запитання: чи можна довірити реалізацію стратегії розвитку національного поштового оператора керівникам, що не змогли вчасно підготувати тендерну документацію і які зірвали через це своєчасне проведення закупівель? Якщо так триватиме й надалі, не виключено, що конверти й марки із символікою Євро-2012 побачать світ десь через рік-другий після закінчення футбольного чемпіонату.

Про головну спортивну подію майбутнього року згадала не випадково. Нещодавно Україну відвідувала представницька делегація УЄФА й ціла група іноземних журналістів, які побажали на власні очі побачити, наскільки країна, що приймає, готова зустріти чемпіонат. Гості скаржилися на стан місцевих доріг і всловили стурбованість темпами будівництва готелів. Подумалося: яке щастя, що інспекторам не спало на думку заглянути у звичайні поштові відділення — хоч столиці, хоч міст, які прийматимуть. Бо відділення зв’язку обслуговувати потік листів, що зростає, не готові.

На початку цієї статті я згадувала про закордонний досвід. Тож досвід проведення Євро-2008 показав, що національні поштові оператори Австрії й Німеччини дуже непогано заробили під час турніру. Але високі доходи забезпечила чудова організація й ретельна підготовка. А в Україні цієї підготовки не видно. Де автомати з продажу конвертів і марок — адже футбольним фанам, які приїхали з іншого міста на матч о 

22-й годині, важко пояснити, що в нас пошта традиційно закривається о 17-й? Де англомовні співробітники, здатні порозумітися з гостями? Та й самі поштові відділення знайти буде непросто — покажчиків на дорогах наявіть рідною мовою бракує. Не кажу вже про те, що європейці за звичкою будуть намагатися обміняти на пошті валюту, скористатися банківськими й страховими послугами — адже в багатьох країнах такі послуги масово надають відділення зв’язку.

Посилання на економічну кризу, на брак фінансів навряд чи будуть виправданням такої неготовності національного поштового відомства до головної міжнародної події майбутнього року. Багато європейських країн мають не менші труднощі, проте це не позначається на роботі пошти, що за всіх часів виконує важливу державну функцію.

Аналіз останніх двох років роботи «Укрпошти» свідчить, що фінансові проблеми керівництво підприємства перекладало на плечі споживачів і партнерів: з 31 грудня 2008 року збільшено тарифи на відправлення посилок — від 50 до 100 відсотків, двічі — на 11 і на 14 відсотків — підвищували тарифи на доставку пенсій, двічі — по 30 відсотків — на доставку періодики. Подорожчали й відправлення грошових переказів і приймання комунальних платежів. Постійне підвищення тарифів уже призвело до того, що найплатоспроможніша частина клієнтів переходить до конкурентів — до приватних компаній.

Експерти зазначають, що невигідні ринкові позиції державного поштового оператора — наслідок багатьох причин. Передусім впадає в око громіздка, неадекватна сучасній економічній та ринковій ситуації система управління, багаторівнева й незручна структура, надмірна централізація. Авторитет державної пошти — це й авторитет держави. Невміле й непрофесійне керівництво підприємством підриває цей авторитет, знижує конкурентні позиції «Укрпошти». Це має такий вигляд, що в попередні роки призначення перших керівників підприємства було продиктовано скоріше політичними міркуваннями, ніж діловими якостями претендентів. На наш погляд, настав час виявити по-справжньому державний підхід до стратегічного підприємства. По-перше, потрібний незалежний аудит стану справ у галузі, а в перспективі — і незалежний спостережний орган. По-друге, на найвищому, а не на відомчому, рівні мають розроблятися прогнози розвитку поштового зв’язку, програма її реформування, варіанти корпоратизації, інноваційного розвитку. А головне — «біля керма» державного підприємства потрібні професіонали із глибоким баченням проблем і вмінням працювати в умовах конкуренції. У найближчому майбутньому державна пошта має стати не єдиним, а кращим поштовим оператором.