Карпати — найкрасивіший край у світі

У київському видавництві «Букер і Букер» російською мовою втретє перевидано дві унікальні науково-популярні книги колективу авторів Московського державного університету імені М. В. Ломоносова та інституту географії Російської академії наук «Всемирное наследие. 100 самых известных мест на земле» і «Самые красивые места мира». Перше видання цих красиво оформлених і цікаво написаних фоліантів вийшло у російському видавництві «Мир энциклопедий Аванта+» в 2007 році. Достатньо високий наклад цих видань (15 і 10 тисяч примірників) містить докладні й захоплюючі описи та кольорові фотоілюстрації найкрасивіших та найзнаменитіших місць на земній кулі.

Але для нас найцікавішим є той факт, що в обох книгах поміщено окремі статті про Українські Карпати та Карпатський біосферний заповідник, зокрема про гору Говерлу, Долину нарцисів, букові праліси Карпат, які є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, високогір’я Карпат тощо. Розміщення на сторінках книг матеріалів про українські природні цінності поряд з такими всесвітньо відомими феноменами, як Афінський акрополь, єгипетські піраміди, гора Афон, Віфлеєм, Ватикан, Пізанська башта, Ніагарський водоспад, Фудзіяма та інші, додає їм особливої вагомості та світової важливості.

Цікавим також є той факт, що в Європі до найкрасивіших місць у світі зараховано лише п’ять об’єктів (Норвезькі фіорди, найвища швейцарська вершина гора Юнгфрау — льодовикове царство у центрі Європи, балканська перлина — Плитвіцькі озера, італійське озеро Гарда та Українські Карпати).

Серед інших об’єктів, поданих у цих монографіях, привертає особливу увагу матеріал про американський національний парк Йосеміті, який вважається першим національним парком, створеним у світі. Цей видатний природоохоронний об’єкт, який, до речі, мені пощастило відвідати, цікавий не тільки тим, що охороняє гірські ландшафти Скелястих гір із всесвітньо відомими лісами із секвої, а й історією його створення.

Йосеміті — це національний парк, краса якого перемогла золото. Ще в середині XІX століття, коли у США панувала золота лихоманка, на цій території виявили велике родовище золота «Маріпоса». Тому сюди задля збагачення, винищуючи ліси та пасовища, потягнулись тисячі золотошукачів. Тут будували поселення, відкривали фабрики, розбивали сади, з’явилися потоки туристів та ажіотажне будівництво готелів. І мало хто задумувався, що за такої господарської активності від унікальної природи цієї місцевості скоро нічого не залишиться. І дуже цікаво, що першим, хто забив тривогу, виявився підприємець, керівник золотодобувної компанії Фредерік Олмстед. Саме він, на збиток собі, домігся прийняття закону про створення в цих місцях у 1864 році національного парку на площі понад півмільйона гектарів. Звісно, видобування золота тут припинили назавжди — і тепер ця територія підлягає особливій охороні та служить для загального блага американському народові. У зв’язку з цим виникає риторичне запитання: чи могли б у XXІ столітті, в географічному центрі Європи, з’явитись підприємці-лісозаготівельники, які б домоглись прийняття закону про заборону вирубування лісів у Карпатах, завдяки, власне, яким цей край і належить до найкрасивіших, найпривабливіших регіонів на нашій планеті.