У ювілейний рік незалежності Чопська митниця спрямує до держказни мільярд гривень

— Закарпаття — єдина область в Україні, яка межує аж із чотирма державами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. До того ж, усі наші сусіди — члени Європейського Союзу. Державний кордон України тут становить чотириста сімдесят кілометрів. Тож унікальність географічного розташування нашого регіону накладає велику відповідальність на діяльність Чопської митниці, яка нині охоплює територію всього Закарпаття.

Сьогодні — це одна із найпотужніших митних установ на західному кордоні за обсягами перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів. До того ж — усіма видами транспорту: залізничним, автомобільним та авіаційним. У перспективі, сподіваємося, діятиме й річковий порт на Тисі біля Чопа, що дало б змогу насамперед українському бізнесу виходити із західного напрямку безпосередньо на велику стратегічну артерію всієї Європи — ріку Дунай...

Справді, минулий рік запам’ятається оптимізацією структури митних органів, розташованих на території прикордонного Закарпаття: до Чопської митниці приєднали Ужгородську та Виноградівську. Нині до зони її діяльності входять 19 пунктів пропуску. З них на кордоні зі Словаччиною — п’ять, Угорщиною — сім та Румунією — шість. І один повітряний — міжнародний аеропорт «Ужгород».

— Так. Але час стрімко йде вперед. І я впевнений, що незабаром точка зору прихильників економічної доцільності безпосереднього сполучення між Закарпатською областю України і Підкарпатським воєводством Польщі візьме гору. Хочу додати, що відповідні робочі групи вже працюють над розв’язанням цієї проблеми, тож відкриття пункту пропуску з Польщею незабаром стане реальністю...

— Будь ласка, тим паче, що вони доволі промовисті. З початку року усі пункти переходу перетнули понад три мільйони осіб, близько 1,7 мільйона транспортних засобів, перевезено майже 10,3 мільйона тонн різноманітних вантажів.

Сьогодні Чопська митниця — одне з надійних джерел наповнення державної казни. Лише за п’ять місяців поточного року наші співробітники спрямували до держбюджету 590 мільйонів гривень. Хотів би особливо наголосити: з них 514 мільйонів надійшли до бюджету Закарпатської області (для формування дотацій).

Це дає нам реальні підстави сподіватися, що в 2011-му, двадцятому році української незалежності, уперше за всю історію діяльності митниці перетнемо рубіж у мільярд гривень.

А така сума перерахувань із Чопа митних зборів і платежів до скарбниці країни — це вже щось, бо за цим — конкретна виплата заробітної плати вчителям, лікарям, а також пенсій літнім людям, стипендій студентам.

— За останні два десятиліття контрабандні потоки, на жаль, інтелектуалізувалися, осучаснилися й урізноманітнилися. Тому ми й констатуємо мовою юридичною, що «організованість та професіоналізм правопорушень набувають дедалі нових форм і методів».

Наведу кілька прикладів. Торік нашими підрозділами відкрито 2915 справ про порушення митних правил на загальну суму понад 112 мільйонів гривень. Предметами правопорушень найчастіше були: транспортні засоби (майже на 50 млн. грн.), промислові та продовольчі товари (на 38 млн. грн.), тютюнові вироби (понад 5 млн. грн.), валютні цінності (понад 2 млн. грн.). У 154 випадках вилучено різного виду зброю, у 188 — наркотичні та психотропні речовини.

Уже цього року Чопською митницею порушено 17 кримінальних справ на суму 27,7 мільйона гривень. Крім цього, запроваджено 1580 справ про порушення митних правил на 61 мільйон гривень, що значно перевищує показники минулого року.

Найбільш резонансні затримання так званої товарної контрабанди відбулися у пункті пропуску «Ужгород» на українсько-словацькому кордоні. Під виглядом гуманітарної допомоги спритниками ввозився брендовий одяг, що коштував більше десяти мільйонів гривень. Припинена і просто-таки небачена досі нахабна спроба перевезти контрабанду через українсько-румунський кордон у пункті «Дякове»: кмітливці сховали у вантажівці зі скляною тарою 460 ящиків сигарет на суму 4,5 млн. грн. Ще один цікавий випадок: наші інспектори блискавично виявили заховані цигарки на залізничному напрямку — в одному із 43 вантажних вагонів їх хотіли перевезти у біг-бегах (великі мішки) з... бурим вугіллям. На українсько-угорському кордоні двічі запобігли незаконному переміщенню тисячі золотих виробів із коштовним камінням, що «потягнуло» майже на півтора мільйона гривень.

— Повинен констатувати, що у сьогоднішньому динамічному й глобалізованому світі перед митними службами держав—членів Всесвітньої митної організації, куди входить і Україна, стоять важливі завдання. Насамперед, сприяння розвитку торгівлі, захист своєї держави та громадян від небезпечних вантажів.

Чопська митниця, завдяки справді тісній співпраці з колегами зі Словаччини, Угорщини, Румунії, сприяє швидкому проходженню товарів, ефективно веде боротьбу з контрабандою та іншими порушеннями митних правил, толерантно й професійно здійснює митний контроль громадян при перетині кордону.

Обмін інформацією проводиться практично щодня, а за нагальної потреби — у будь-який час. Перемовини зі своїми іноземними колегами ведемо кілька разів на місяць і швидко досягаємо згоди. Так, на нещодавній зустрічі з начальником представництва Саболч-Сатмар-Березької дирекції митно-фінансової служби Угорщини Ігнацом Бейлтекі ми дійшли згоди щодо максимального усунення черги на мості через ріку Тиса. А також домовилися пришвидшити митний контроль і створити комфортні умови у пунктах пропуску «Тиса», «Лужанка» та «Вилок» для туристів, кількість яких значно збільшується у літній період в обидва боки. Такі самі ділові та конструктивні зустрічі проводяться з керівниками митниць у Михайловцях (Словаччина) та Халмеу (Румунія).

 — Так, очікуємо, що до кінця року законодавці приймуть нову редакцію Митного кодексу, який сприятиме приєднанню України до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Ці новації сприятимуть підвищенню ступеню відповідності норм вітчизняного митного законодавства міжнародним стандартам. А також усуватимуть розбіжності між застосуванням Україною та іншими країнами—членами Конвенції митних правил і процедур, які перешкоджають нормальній міжнародній торгівлі.

Пріоритети, які чітко визначені керівництвом Держмитслужби України та передбачені проектом нової редакції Митного кодексу, полягають у прозорості митних процедур та їх спрощенні, а також — у чесній конкуренції. Для добросовісного суб’єкта митні процедури — прозорі, зрозумілі й передбачувані.

— Це дасть змогу застосовувати інформаційні технології на якісно новому рівні. Отже, забезпечить запровадження електронного документообігу між митними органами та суб’єктами ЗЕД із використанням механізму електронного цифрового підпису.

Мета — мінімізувати людський чинник під час митного оформлення й усунути корупційну складову з боку посадових осіб митниці. Ці заходи сприятимуть збільшенню товарообігу та створенню привабливого образу України як транзитної держави.

До речі, позитив електронного декларування товарів підтверджується досвідом роботи митників іноземних країн. Зокрема, в Угорщині вже три роки 95 % підприємств користуються саме ним.

— Порядок визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування, затверджений наказом Держмитслужби України від 17 березня 2011 року №216. Він набрав чинності 27 травня цього року. Іншим наказом передбачено затвердження зразкової форми договору між підприємством та Держмитслужбою про надання посадовим особам митних органів права безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів. Це стосується виключно переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України після завершення відповідних процедур.

— Треба виходити з оптимістичної константи: євроінтеграція України стимулює масштабний розвиток інфраструктури на кордонах.

Звичайно, ефективне функціонування транзитної системи прямо залежить від розвиненої митної інфраструктури. Сім пунктів пропуску на кордонах Закарпатської області потребують облаштування на високому технічному рівні, тому внесені до інвестиційних проектів програми з підготовки та проведення в Україні чемпіонату Євро-2012. Зокрема, по одному пункту пропуску на кордонах зі Словаччиною та Румунією, решта п’ять — з Угорщиною. Адже вони розташовані в транспортному коридорі, що об’єднує країни—члени європейського співтовариства, тому саме тут очікується великий потік туристів з Австрії, Чехії, Німеччини, Франції, Італії...

Фінансування робіт відбуватиметься з двох джерел: державного бюджету України та програми прикордонного співробітництва «Європейський інструмент сусідства і партнерства». Вартість будівництва та реконструкції цих об’єктів становить чверть мільярда гривень. Кошти будуть. Час є. А тому сподіваємося, що влітку наступного року чопські митники достойно зустрічатимуть гостей на оновлених пунктах пропуску з усією необхідною й сучасною інфраструктурою.

Чоп

Закарпатської області.