Редакція «Голосу України» одержала чергову «порцію» відписок від районних місцевих і міської адміністрацій на низку критичних кореспонденцій. Зокрема, щодо незаконного встановлення у Києві МАФів, знищення зелених зон, у тому числі в Гідропарку, надрукованих 20 квітня («Хто кого: влада окупантів чи окупанти владу?») та 22 квітня («Нелегально встановити кіоск, або Корупція як вона є»), а також про незаконне швартування плавучого ресторану-готелю «Баккара» у Венеціанській затоці.
Нагадаю: у Гідропарку — тисячі різноманітних точок громадського харчування, а також кіосків з продажу напоїв. Тим часом громадських убиралень обмаль, тож люди справляють свої потреби там, де приспічить: «під кущиками». Крім того, територію, за відсутності каналізації і водогону, окупували підприємці, які звели капітальні споруди, що заборонено законодавством. Про п’ятиповерховий готель-ресторан «Баккара», що стоїть в узголів’ї Золотого пляжу, годі казати: він зливає відходи у Дніпро — в «подарунок» відпочивальникам.
Незадовго до літнього сезону в Гідропарку побував заступник голови КМДА Михайло Кучук, який пообіцяв упродовж квітня-травня демонтувати 30 незаконно встановлених споруд, а також знести паркани, якими підприємці переділили тутешні пляжі.
Відверто кажучи, мало вірилося, що після візиту чиновника щось зміниться (хіба вперше кияни чують такі обіцянки?), але надія була, бо: «Дав слово — виконуй!»
Утім, як і передбачалося, вийшло багато галасу з нічого: крім кількох кіосків, знесених ще до приїзду пана Кучука, і все залишилось, як і раніше. Порушники законодавства не переймалися: їм і досі ніщо не загрожує. Про це ми писали 1 червня у «Голосі України» («Гідропарк: небезпечно для здоров’я, або Чого варте слово заступника глави КМДА Михайла Кучука»). До речі, частину парканів на пляжах до «візиту» начальника знесли — поблизу Венеціанського мосту, але тепер вони знову перегороджують узяті в оренду пляжі. А ті, що далі від начальницького ока, то ніхто й гадки не мав їх позбуватися...
Тим часом до редакції почали надходити «відповіді» на критику від керівників районних і міської держадміністрацій. Приміром, перший заступник голови Дніпровської РДА Сергій Кравченко повідомляє, що в Гідропарку тепер достатньо вбиралень, а «люди, котрі ходять «під кущики», не поважають не тільки працівників комунальних служб, а передовсім себе». Ух! Не буду переконувати Сергія Олександровича у протилежному, але не без задоволення запросила б його на екскурсію на тему: «Чи бракує убиралень у Гідропарку?». Дуже цікаво, як довго пан Кравченко, та ще після кухля пива, витримав би в пошуках їх начебто достатньої кількості?
Дивовижно, але пан Кравченко також твердить, що «територія ПКіВ «Гідропарк» очищена від парканів, установлених без дозвільної документації», а також, що коли тут будуть виявлені незаконно встановлені споруди, то їх примусово демонтують. А цікаво було б дізнатися, а скільки їх там працює законно?
До речі, це не один «шедевр» чиновницького мистецтва пана Кравченка. У відповідь на критичну кореспонденцію про незаконне швартування готелю-ресторану «Баккара» він повідомив, що «за проведення робіт з прокладання електрокабелю без ордера районний відділ з контролю за благоустроєм склав адміністративний протокол і надав припис про призупинення робіт». Мабуть, і цього робити не можна, але ж ми писали про взагалі незаконне перебування «Баккари» у цьому місці!
Та ця відповідь — не одна така, що надійшла до редакції. Сам заступник глави КМДА Михайло Кучук — не менш вправний майстер у сфері відписок: погоджуючись, що в Гідропарку панує безлад, зокрема в захопленні земель, він, посилаючись на недосконале законодавство, знову обіцяє «робити все можливе для усунення недоліків у роботі». Ура!
Відповідаючи на критичний матеріал «Нелегально встановити кіоск, або Корупція як вона є», де розписана корупційна схема, за якою діють передовсім представники влади та правоохоронних органів, пан Кучук нічого не відповів по суті порушеної проблеми, крім як, що мало не з усіх питань... створені комісії. Начебто ми не знаємо: коли хочеш, аби справа узагалі не зрушила з місця, — створи комісію. Або спрямуй у якийсь заклад чи установу лист, на який ніколи не отримаєш відповіді.
Який висновок з усього цього? «Голос України» порушує проблеми, про які йшлося вище, впродовж останніх кількох років, називаючи винуватців, начальників, прокурорів, чиновників, відповідальних за цю сферу діяльності. Вони мали б усувати недоліки і повідомляти про це читачів газети. «Усувають» і повідомляють — самі бачите як...
