Ухвалений у 1999 році Закон «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» більшість фахівців олійно-жирового комплексу називають доленосним для АПК. Вважають: у тому, що галузь нині одна із небагатьох, яка навіть в умовах світової фінансово-економічної кризи стрімко розвивається і є бюджетоформуючою з потужним експортним потенціалом, — чимала «заслуга» згаданого вище документа.

— Напрацьовувався цей закон, — пригадує генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, — у кризові для олійно-жирової промисловості часи. А найбільше галузь потерпала від масового неконтрольованого вивезення соняшнику за кордон. Хоча в Україні збирали насіння чимало — вал в окремі роки становив 2,8 мільйона тонн — для внутрішнього ринку сировини не вистачало.

Підприємства, потужності яких давали змогу переробляти весь вирощений урожай, простоювали, частина з них збанкрутувала. Заборгованість у заробітній платі на окремих виробництвах перевищувала півторарічний період.

Тим часом, аби забезпечити споживачів, на найвищому державному рівні народжувались нові закони й укази Президента про ввезення з-за кордону соняшникової олії.

Треба сказати, закон, яким встановлювалося 23-відсоткове експортне мито на насіння деяких видів олійних культур, зокрема, соняшнику, народжувався в суперечках. Виконавчій дирекції асоціації «Укроліяпром» довелося шукати порозуміння з народними депутатами, урядом, співпрацювати з відповідними міністерствами та відомствами, представниками Світового банку, ЄБРР та іншими міжнародними організаціями.

У 2001 році ще одним Законом «Про внесення змін до деяких Законів України» було знижено ставки вивізного мита на насіння деяких видів олійних культур з 23 до 17 відсотків та заборонено переробку соняшнику за кордоном на давальницьких умовах. А у ході переговорного процесу щодо вступу України до СОТ народні обранці проголосували: задля набуття нашою державою повноправного членства у цій організації погодитися на зменшення діючої 17-відсоткової ставки мита щороку на 1 відсоток (до 10 відсотків у кінцевому періоді). Так, цьогоріч діє експортне мито у розмірі 11, починаючи з 2012-го — 10 відсотків.

Аналізуючи успіхи в роботі галузі відтоді, як було запроваджено вивізне мито на насіння соняшнику, фахівці «Укроліяпрому» перераховують безліч позитивів. Наголошують, завдяки такому виваженому кроку й продуманій державницькій позиції олійно-жировий комплекс став чи не єдиним сектором аграрного виробництва, де встановлено баланс економічних інтересів держави, сільськогосподарської та переробної сфер і внутрішнього споживача.

Достатньо сказати, що в країні завдяки дії мита соняшник став найрентабельнійшою сільськогосподарською культурою (понад 70 відсотків). Валовий збір цієї культури зріс з 2,5 мільйона до 7 мільйонів тонн, а виробництво олії — з 510 тисяч до 3 мільйонів тонн. Тенденції до кількісного збільшення продукованої всередині держави олії очевидні: у 2010/11 маркетинговому році цей показник може сягнути 3,1 млн. тонн.

Логічно, що й внутрішнє споживання олії, з урахуванням продуктів глибокої переробки, зросло із 7,3 кілограма на людину на рік до 15,2 кілограма.

Серед інших позитивів — експорт олії за цей період збільшився з 206 тисяч до 2,7 мільйона тонн. Зросло виробництво маргаринової продукції з 86 тисяч до 360,5 тисячі тонн, при цьому експорт її збільшився у 217,2 разу (з 320 тонн до 69,5 тисячі тонн).

Нині Україна посідає лідируючі позиції у світі за експортом соняшникової олії, продає її у 88 країн. А у структурі експорту аграрної продукції близько 30 відсотків — олійно-жирова. У структурі ж експорту харчової продукції вона становить 50 відсотків.

Галузь стала інвестиційно привабливою, у її розвиток надходять потужні інвестиції і вітчизняних, і зарубіжних інвесторів — у реконструкцію діючих і будівництво нових заводів. Потужності з переробки олійного насіння в Україні збільшились з 2,5 мільйона тонн у 1998 році до 10,3 мільйона в 2011-му.

За рахунок максимального завантаження олієдобувних підприємств створено 50 тисяч робочих місць. Відрахування у бюджети всіх рівнів досягли 6 мільярдів гривень на рік. Галузь стала бюджетоформуючою.

Як свідчить практика, галузь переробки олійних приваблива для запровадження енергозберігаючих технологій. Завдяки переобладнанню котлів для спалювання соняшникового лушпиння щороку економиться 300 мільйонів кубічних метрів газу, тобто майже 120 млн. доларів.

Незважаючи на ефективний розвиток олійно-жирового комплексу України, непокоїть те, що країни ЄС вимагають скасувати експортне мито на насіння соняшнику, щоб завантажити власні потужності. В «Укроліяпромі» застерігають: скасування вивізного мита може призвести до кризи на нашому олійному ринку. Знову зупиняться більшість заводів. Підвищаться ціни на олійно-жирову продукцію, а також інші види продовольства, виробництво яких залежить від галузі.

Завойовані позиції на світовому ринку олії будуть втрачені. Як результат — соціальне напруження у суспільстві через скорочення значної кількості робочих місць на олійно-жирових підприємствах, поглиблення інфляційних процесів, скорочення надходжень до державного бюджету. Адже вивозячи сировину для переробки за кордоном, країна експортує додану вартість, робочі місця, відрахування у соціальні фонди і бюджети усіх рівнів. До того ж, експортуючи з України насіння в достатніх для забезпечення потреб ЄС обсягах, ми втратимо ринок збуту соняшникової олії в цих державах.

Про головне

Важливою умовою, аби Україна й надалі залишалася світовим лідером з продажу готової продукції — соняшникової олії, в «Укроліяпромі» називають підтримку галузі у керівних кабінетах. В асоціації у цьому плані находять порозуміння. Затвердження розпорядженням Кабміну плану заходів щодо збільшення переваг та мінімізації негативних наслідків створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для економіки України (№ 548 від 15 червня 2011 р.) свідчить про те, що зусилля можновладців спрямовані на збереження досягнутих і подальший розвиток позитивних результатів у господарському комплексі країни, наголошують в «Укроліяпромі».