Як давній передплатник «Голосу України» уважно читаю публікації сторінки «Київ», у тому числі — з проблем забезпечення благоустрою у столиці. А після інтерв’ю «Нелегально встановити кіоск, або Корупція, як вона є» («Голос України», 22.04.11) вирішив поділитися бідою мешканців і нашого будинку, яка, на жаль, стала типовою для Києва.
Після встановлення на перехресті вулиць Васильківської і Ломоносова в Голосіївському районі столиці кіосків (більшості — вночі, незаконно) і цілодобового продажу в них алкогольних напоїв, у тому числі — горілки, це місце набуло сумнівної популярності не лише у молоді, котра мешкає неподалік, а й усієї округи. Щоночі тут збираються компанії і з криком, вереском, дикими вигуками, голосною лайкою до ранку розпивають алкоголь. Улюбленим місцем таких «розваг» стали зупинки громадського транспорту на Васильківській і дитячі майданчики у дворах будинків №№ 38, 40, 40-а, 42, розташовані на цій вулиці, та №№ 30/1, 30/2 по Ломоносова. Мешканці вже забули, що таке нічна тиша та спокійний сон, мало не кожна ніч перетворюється для них на справжнє пекло.
Крім того, через дорогу від кіосків на Ломоносова знаходиться корпус клініки №1 Національного інституту раку, в палатах якого перебувають тяжкохворі люди, які через нічні гулянки молоді позбавлені сну. Поряд з кіосками — гуртожиток, де мешкають працівники міліції з сім’ями, однак і вони мовчки зносять цю наругу.
Молоді люди, у тому числі юні дівчата, за ніч напиваються суміші горілки, пива, енергетичних напоїв (це видно за тарою, розкиданою де попало) — до нестями, втрачаючи не тільки розум, а й людську подобу. Про антисанітарію, яка супроводжує такий «відпочинок», — годі казати.
Мешканці навколишніх будинків перепробували багато різних способів боротьби з нічною торгівлею алкоголем і гулянками п’яних хуліганів — від умовлянь останніх, викликів міліції, письмових звернень до Голосіївського управління ГУ МВС України у Києві до листів у КМДА. Однак це не дало жодних результатів. Справа дійшла до знесення гойдалок і лавочок, на яких нічні гості веселилися. Не допомогло: вони пересіли на вкопані навкруг майданчиків скати від вантажних автомобілів.
Була надія, що нічна торгівля алкогольними напоями та їх розпивання у законодавчо заборонених місцях припиняться після відповідного рішення Київради від 23 грудня 2010 року, яке, крім іншого, передбачало заборону нічної торгівлі в місті алкогольними напоями з 1 квітня 2011-го. Однак його опротестувала прокуратура Києва. Невже насправді прокуратура стала «дахом» для тих, хто працює «на себе», «створює робочі місця» (цілодобово тримає в кіоску-клітці (здебільшого незаконно встановленому) дівчину-продавчиню без водогону, каналізації, оформлення трудової угоди)? А також погрожує владі «соціальним вибухом» у разі її найменших спроб обмежити це МАФіозне свавілля, «годує свої сім’ї», і водночас не дає змоги нормально жити іншим, позбавляючи їх сну і нічного спокою, споюючи їхніх дітей, перетворюючи двори і під’їзди будинків на громадські вбиральні?
Якщо це так, то де шукати нам — розділеним, неорганізованим і працюючим на інших — допомогу? Звертаємося до парламентської газети: допоможіть домогтися набрання чинності означених вище рішень Київради — бодай у частині безумовної заборони нічної торгівлі будь-якими алкогольними напоями, у тому числі — пивом.
Панас ЗАДОРОЖНИЙ, мешканець будинку по вулиці Ломоносова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Від редакції
На прохання автора листа ми змінили його прізвище. Але порушені ним проблеми насправді актуальні не лише для Києва, а й для цілої країни. Звертаємося до Київради, КМДА ужити відповідних заходів щодо порушених у листі читача питань.
На знімку: та сама зупинка з кіосками на розі Васильківської і Ломоносова...
