Літо на асфальті

Цими днями в міському Палаці дитячо-юнацької творчості — багатолюдно та цікаво. Дітвора з горлівських шкіл, яка проводить час у пришкільних таборах, відвідує палац щовівторка та щочетверга. Працюють гуртки образотворчого мистецтва, початкового технічного моделювання, танців, вокальний, театральний, «Умілі ручки», «Природа і фантазія». Колектив палацу готує великі розважальні заходи з ігровою та танцювальною програмами.

«Якщо дитина, яка проводить літо вдома, двічі на тиждень відвідує гуртки, то канікули стають більш змістовними. До того ж ризик потрапити у негативні ситуації знижується», — переконана директор палацу Лідія Ноженко. Тут організовують дозвілля 400 вихованців пришкільних таборів. Разом із тим, зауважує досвідчений педагог, організатори дозвілля щкодують, що не можуть поїхати зі своїми підопічними до лісу, на берег моря, озера чи річки, — як раніше.

«Раніше ми брали намети, спальні мішки, обладнання польової кухні, продукти, і школярі чудово проводили частину канікул на природі, — пригадує співрозмовниця. — Таким чином гуртки частково компенсували те, що не могли дати дітям родини, — природу. Розвиваючі та розважальні ігри, конкурси, чергування по кухні, розмови і пісні біля вогнища, щоденне купання в річці, навчання плаванню, риболовля залишилися в пам’яті, як чисті, яскраві епізоди дитинства. На відпочинку діти слухали на світанку солов’їв, навчалися берегти природу, прибирати за собою побутове сміття. Сьогодні колишні вихованці розповідають, що завдяки тим таборам відповідальне ставлення до навколишнього середовища стало рисою характеру».

Тепер, на жаль, і такий літній відпочинок недоступний. Аби організувати наметове містечко для дітей, потрібно отримати дозвіл у санепідстанції, МНС, лісництві та інших інстанціях. Видача дозвільних документів, як правило, затягується: фахівці повинні особисто виїхати на місце, обстежити його. До того ж подекуди природні красоти перебувають у приватній власності. Переїзд на місце базування наметового містечка теж влітає в копієчку. Тож від демократичного та екологічного виду відпочинку поступово відмовилися.

Які ж варіанти залишилися у незаможних родин, які бажають відправити дитину на природу? Адже вартість путівок часто перевищує місячну зарплату батьків. Та й не всі є платниками Фонду соціального страхування, щоб претендувати на часткову компенсацію. Безробіття у місті, яке втратило і продовжує болісно втрачати підприємства різних галузей, — не вчорашній день. Дорослі викручуються, як можуть, працюючи не оформленими офіційно, а дитина залишається вдома. І де гарантія, що в пошуках вражень школяр не потрапить до небезпечної ситуації?

«Цього року керівництво міста поставило завдання: не лише не зменшити, а збільшити до 60% кількість дітей, які відпочивають організовано. Зокрема, 110 учнів школи №1 відпочиватимуть у Саках, школа №14 традиційно возить дітей на відпочинок до Феодосії», — перераховує начальник управління освіти міської ради Микола Кружилін. Звичайно, скористатися названими комерційними пропозиціями зможуть лише батьки, яким по кишені дорогі путівки. Крім того, потрібно оплатити дорогу і дати школяреві певну суму на кишенькові витрати. Чи виправдані такі капіталовкладення — питання суперечливе. Нерідкі ситуації, коли «елітний» відпочинок лише додає батькам клопотів і хвилювань.

А от дитячий відпочинок, про який потурбувалася міська рада Горлівки, обходиться незрівнянно дешевше: мова про канікули в таборах, які є комунальною власністю або належать місцевим підприємствам.

«Згідно з укладеним між Національним космічним центром поблизу Євпаторії та нашою міською радою договором, 480 дітей оздоровляться у таборі «Парус» на березі Чорного моря. За десятиденну путівку батькам доведеться викласти 1800 гривень, — розповідає заступник начальника управління освіти Марина Полубан. — Уже зараз п’ятеро юних горлівчан відпочивають в «Артеку» — теж за гроші батьків. Альтернатива цим варіантам — табори комунальної власності «Дружба», «Ромашка» та «Світанок». Путівки до святогірських таборів обійдуться у 1790 гривень за 21 день (із них 992 гривні бере на себе Фонд соцстраху, а різницю доплачують батьки). Якщо ж путівка на два тижні, то це коштуватиме 1250 гривень (із них 718 — компенсація із фонду)».

У «Світанку» діти пільгових категорій — сироти, позбавлені батьківської опіки, із малозабезпечених родин — відпочинуть безкоштовно. За три зміни тут оздоровлять 345 дітей. Хлопчики вже традиційно поїдуть до спортивно-патріотичного табору «Горлівка» у кримському селищі Новоозерному. Ще 75 обдарованих та успішних у навчанні школярів прийме табір «Зоряний» згаданого Національного космічного центру. В усіх трьох таборах відпочинок оплачується із місцевого бюджету: щоправда, дорогу в Крим профінансують батьки. Але ця умова не скорочує числа бажаючих: побувати в названих оздоровницях вважається престижним. Ще два десятки юних мешканців міста із числа пільгових категорій з перших днів літа оздоровлюються в обласному дитячому центрі «Смарагдове місто» у Святогірську — цей заклад фінансується із обласного бюджету.

Благодійний фонд народного депутата України Ігоря Шкіря для 66 дітей міста та 8 супроводжуючих дорослих виділив путівки на вісім днів до оздоровчого центру «Сирена» на узбережжі Азовського моря.

Звичайно, табори комунальної власності та так звані відомчі всіх міських дітлахів із незаможних сімей не вмістять. Для таких школярів залишаються економ-варіанти: табори при навчальних закладах, спортивні майданчики, кімнати школяра. Дворазове харчування у пришкільному таборі обходиться у 12 гривень на день. Ті, хто регулярно відвідує спортмайданчик, трапезничають удома. Такий організований відпочинок займає 3—4 години на день. А решту часу? До того ж пришкільні табори дають притулок учням лише протягом червня. Як пояснила заступник начальника управління освіти, потрібно ж ремонтувати школи, і присутність дітей при цьому створює ризик. В управлінні кажуть, що їм невідомі скарги родин на роботу таборів лише протягом місяця. Але автору цих рядків доводилося чути нарікання батьків, стурбованих тим, що в липні та серпні дитина фактично лишається без нагляду протягом дня.

Звичайно, керівництво міста доклало чимало зусиль, аби організувати відпочинок і дозвілля школярів цього літа. Але навіть одна зміна у таборі — ще не всі канікули. І навряд чи можна говорити, що учні, які проводять літо в індустріальному місті, оздоровлюються. Екологічне навантаження на кожного мешканця Горлівки — одне із найвищих у Європі. І тут хочеться повернутися до розмови із директором Палацу дитячої та юнацької творчості Лідією Ноженко. Не на користь дітлахам пішли бюрократичні перешкоди на шляху організації наметових містечок на природі. За великим рахунком, держава повинна бути вдячна керівникам гуртків і клубів, які беруть на себе відповідальність оздоровити підопічних та влаштувати змістовний, пізнавальний, духовно та фізично розвиваючий відпочинок.

Але поки що державні мужі лише створюють бар’єри для такого демократичного відпочинку. Педагоги зізнаються: заборони формально не існує, але отримати численні дозволи практично неможливо. Тоді як позашкільні заклади влітку могли би стати ефективними центрами відпочинку та оздоровлення дітей. Проживання — у наметах, харчування — власноруч приготовленими стравами. Можливо, таке «добре забуте старе» потребує уважнішого ставлення з боку чиновників?

 

Горлівка

Донецька області.