Свіжий кавун? Звідки — з Ізраїлю, Єгипту?.. Не вгадали. Виросла ця найбільша у світі ягода тут же таки, на Північному Причорномор’ї. Сорт цього кавуна говорить про його лежкість — «Різдвяний». Себто пригощатися фірмовою для Херсонщини культурою можна і тоді, коли за вікном, як зелена шкурка під лезом ножа, скрипить сніжок...
Ранні, врожайні, витривалі
Голопристанський район завжди славився рибою, сіллю і кавунами. Правда, у нинішньому тисячолітті слава рибалок і солеварів трохи підупала. Чого не скажеш про баштанництво. Як казали класики, було, є і буде! Бо промисел цей вигідний навіть нині, у затяжний кризовий період.
У Голій Пристані діє заклад, яких у світі не так багато — Інститут південного овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук. Директор наукового закладу кандидат сільськогосподарських наук Володимир Лимар нагадує:
— Голопристанський район ще у 60-ті роки минулого століття визнано головним регіоном вирощування кавунів у колишньому Союзі. Радянські вчені та фахівці розробили спеціальну програму розвитку баштанництва, у рамках якої з’явилася Херсонська селекційно-дослідна станція, пізніше перетворена на інститут.
Аграрії спільно з науковцями зробили за десятиліття істотний крок вперед у створенні нових сортів баштанних культур — передусім поліпшили їх смакові якості й цілющі властивості. На висоті — і урожайність. Нині на херсонських землях збирають щороку в середньому 687 тисяч тонн солодких плодів.
В інституті створено близько 40 сортів та кілька видів гібридів баштанних культур. Тут розроблено так звану «херсонську технологію» отримання надранньої продукції кавунів, динь та кабачків. Ця технологія базується і на традиційній сівбі насінням ранньостиглих сортів у відкритий грунт (плоди дозрівають на два тижні швидше, ніж зазвичай), і на висадці розсади під плівкові укриття типу «термос». «Плівкові» кавуни з’являються на ринках країни на місяць раніше від їх масового дозрівання.
Нові завдання перед творцями сортів і гібридів ставить... глобальне потепління. На це звертає увагу завідувач відділу селекції баштанних і овочевих культур Олег Хижняк. Завдяки старанням учених інституту останніми роками сезон масового дозрівання баштанних культур починається раніше, ніж зазвичай.
— Якщо ще десятиліття тому кавуни та дині, вирощені у відкритому грунті, з’являлись на прилавках у першій декаді серпня, то тепер — наприкінці липня.
Проте через аномальну спеку деякі сорти цих культур можуть зникнути. Тож науковці працюють над тим, аби запропонувати аграріям нові сорти, пристосовані до коливань температури. Серед новинок — гібриди кавунів «Мандрівник» та «Загадковий». Їм не страшні ні спека, ні хвороби, ними спровоковані. Те саме можна сказати і про нові сорти динь.
Здоров’я у смугастій сфері
Ще одне важливе завдання інституту в Голій Пристані — створення сортів і гібридів кавуна, дині, гарбуза, які б мали високий вміст біологічно активних речовин і могли запобігати різним хворобам.
— І ми вже створили такі сорти кавунів, — каже Володимир Лимар. — Уміст пектину в них удвічі—втричі вищий, ніж у звичайних. Це, зокрема, «Різдвяний», який може зберігатися до середини зими. Такі кавуни особливо корисно споживати людям, котрі проживають на радіоактивно забруднених територіях, саме наявний у плодах пектин виводить із організму солі важких металів.
— Затверджено 17 рецептів страв для раціонального харчування спортсменів, хворих, — каже Володимир Лимар. — До речі, ми підтримуємо зв’язки і з обласною клінічною лікарнею, яка щороку бере у нас по 20—30 тонн гарбуза.
У місцевому санаторії «Гопри» кавуни також застосовують у лікувальних дієтах.
Василь ПІДДУБНЯК.
Пальне з баштанів
— І не сіяти гріх, і вирощувати — на збиток, — бідкається голова обласної асоціації фермерів Микола Халупенко. — Куди я тільки з тими кавунами не потикався — і в Білорусь, і в Польщу — скрізь глухо...
Майже весь баштанний урожай виробники спродують на трасах. Виручає і оптовий ринок сільгосп-продукції у Великих Копанях Цюрупинського району.
Але продаж кавунів і динь «з коліс» — промисел надто ризиковий, особливо у врожайні роки. Як бути фермеру Миколі Халупенку і тисячам його земляків-землеробів?
— Галузь стане стабільною, якщо тридцять відсотків продукції перероблятиметься, — вважає Володимир Лимар. — Ми розробили технологію виготовлення варення із кавуна, а також дині і гарбуза. Впритул наблизилися до промислового виробництва олії з кавуна, дині, гарбуза. Проведеними дослідженнями доведено: така олія дуже ефективна при лікуванні шкірних захворювань, а також опіків.
Час від часу на різних рівнях — від урядових до регіональних — порушується питання переробки нетоварних кавунів на екологічно чисте пальне. Чи реально це?
— З таким інноваційним проектом наш інститут звернувся до Національної академії аграрних наук, аби включити його у науково-технічну програму «Біоресурси», яка передбачає налагодження випуску біоетанолу в країні, — Володимир Лимар показує на теку з паперами. — Питання дуже актуальне! Сподіваємося, що найближчим часом за підтримки академії у нас з’явиться хоч би невеликий завод для виробництва пального із кавунів. Вартість цієї сировини у 5—6 разів нижча від тієї ж пшениці, меляси чи сорго.
Щорічно на баштанах Херсонщини, за підрахунками голопристанських вчених, залишається від 80 до 100 тисяч тонн нереалізованої продукції. Із неї можна було б виготовляти 8—10 тисяч тонн біоетанолу за обласної річної потреби його близько 15 тисяч тонн. Можна було б. Одначе...
Фестиваль «Солодке диво» у Голій Пристані щороку вражає своїми експонатами.
Фото з архіву автора.
