Актуальні юридичні проблеми у сфері держави і права суверенної України обговорювали вчора учасники наукової конференції, організованої Інститутом ім. В. Корецького НАН України. Своє бачення виклали працівники державних органів, провідні науковці інститутів та вищих навчальних закладів. Із першою доповіддю виступив Голова Верховної Ради, академік НАНУ Володимир Литвин.
Він звернув увагу на те, що саме вчені мають дисциплінувати владу і сприяти тому, аби вже прописані в законах ті чи інші положення бралися до уваги і виконувалися, незалежно від того, подобаються вони комусь, чи ні. Натомість, за словами глави парламенту, ситуація ускладнюється підходом, за якого на невиконання одних законів приймаються інші.
«Двадцять років незалежності і п’ятнадцятиріччя Конституції можуть стати добрим приводом для того, щоб осмислити, якою має бути українська держава — якою ми її уявляли, якою вона є на сьогодні і що треба робити представникам вітчизняної юридичної науки», — наголосив В. Литвин. Він звернув увагу, що ми маємо нині сотні політологічних інститутів і експертних центрів, коледжів і юридичних факультетів, які б’ються над цим питанням, але не можемо сказати, що вони чогось особливо досягли. Зазвичай усі досягнення теоретиків стосуються тем, на які раніше накладали ідеологічні штампи, або вони не були актуальними для радянської держави. Як от сфера прав людини, міжнародне судочинство, цивільне банківське господарське право. Наші науковці можуть значною мірою завдячувати досягненням у цих царинах тому, що відкрився необмежений доступ до напрацювань закордонних учених. В усі часи підходи до вивчення історії права залишали бажати кращого, наголосив він у своїй доповіді. Раніше це можна було пояснити історичними особливостями розвитку радянського суспільства. Але навіть на червневому пленумі ЦК КПРС 1983 року досягненням тодішніх учених-методологів було винесено досить неприємний вердикт: «Слід зосередити зусилля всіх суспільних наук на конструктивній розробці методів і засобів наших найближчих і перспективний цілей. Дискусія з приводу законів і категорій, при всій їхній значимості, не повинна мати самодостатній, схоластичний характер». На думку глави парламенту, цей висновок можна інтерпретувати так: «Час припинити імітувати науку — потрібен результат». Подібну тезу можна застосувати і до того, що відбувається сьогодні, вважає В. Литвин. Нашим ученим, особливо історикам, бракує глибинного осмислення подій, скажімо, періоду війни, в соціальному розрізі, а це породжує протистояння в суспільстві, переконаний парламентарій.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
На передньому плані — директор Інституту законодавства Верховної Ради України Олександр Копиленко.
