Книгу-реквієм «Невловимий Саша Жалов» презентувала вчора у Вінницькому музеї-садибі Михайла Коцюбинського дочка партизана Майя Пирогова-Корнійчук. Саша Жалов — так називали її батька, комісара партизанського загону Максима Корнійчука. Партійна влада навіть після війни не визнавала цей загін, що базувався у Шабелянському лісі Іллінецького району на Вінниччині. Причиною замовчування бойових дій партизанів стало те, що загін сформували не за партійною вказівкою. Добровольці об’єдналися, як пише автор книги, з жертовного громадянського сподвижництва, щоб громити ворога.
— Мені до сліз було боляче, коли на свято Перемоги ім’я батька не згадували, ніби його не було на світі, ніби не воював з ворогом, — каже Майя Пирогова-Корнійчук. — Коли запитувала, чому так, відповідали, що заборонено згадувати це ім’я. Так само замовчували ім’я легендарного побратима батька — партизана Івана Калашника. Про нього я теж розповідаю багато в книзі.
Дочка по крупинці збирала дані про батька і його побратимів. Нарешті ім’я партизана стало відоме широкому загалу. А в його рідному селі Серединка Бершадського району приблизно місяць тому встановили погруддя партизана Максима Корнійчука.
— Літературний фонд Вінниччини «Імперія слова» сприяв у літературному опрацюванні тексту книги Майї Пирогової, — каже голова обласної організації Національної спілки письменників України Михайло Каменюк, він був ведучим на презентації. — Це не єдина біла «пляма» в історії краю. На щастя, на одну з них стало менше. Книгу про батька-партизана Майя Пирогова видала за власній кошти. Зібрала їх зі своєї мізерної пенсії.
Вінницька область.
