СТОВ «Інтер» орендує в Ічнянському районі 10 тисяч гектарів ріллі. Вирощують на цих площах здебільшого зернові. Практично увесь минулорічний урожай сільгосппідприємство продало ближче до літа, коли було скасовано експортні квоти на поставки збіжжя за межі держави.

Отож доленосне рішення начебто позитивно вирішило питання фінансового забезпечення господарства. Квоти важко було добитися. Та й користалися ними не за прозорими схемами. Сільгосппідприємство зазнало мільйонних збитків від того, що платило за зберігання великої партії зерна у сховищах.

Однак голова спостережної ради СТОВ «Інтер» Валерій Куліч не бачить позитиву від уведення замість квот в дію закону, яким запроваджуються 9—14 відсотків мита на експорт зерна до 2012 року.

— Ми підрахували, що нинішня посівна нам обійшлася майже удвічі дорожче, ніж торік, — зазначає він. — Адже істотно зросли ціни на пальне, добрива, запчастини. Зерно ми експортуємо на зовнішні ринки за цінами, які там встановлюються. Отже, диктувати вищі через підвищення собівартості продукції ми не зможемо. А тут іще і мито за тонну кукурудзи не менше 200 гривень. Тому я абсолютно не бачу жодної користі для сільгоспвиробників у тому, що за рахунок них держава вирішуватиме проблему наповнювання держ-скарбниці.

Поки що насторожено сприйняли аграрну новацію і фермери. Голова фермерської асоціації Чернігівського району Григорій Ткаченко повідомив, що цього року його 40 селянських господарств мають зібрати до 10 тисяч тонн хліба.

— Я особисто планую отримати до двох тисяч тонн зерна, — каже він. — Мито мене ніби й не стосується. Бо я не займаюся експортом зерна. Однак насправді усе не так просто. Адже зерно у мене, як і в інших фермерів, купуватимуть посередники, які експортуватимуть його за кордон. Усе-таки в Україні виробляють більше зерна, ніж є у тому потреба. Ну, а посередник, який платитиме мито, ясна річ, знизить ціну так, щоб мати якийсь для себе зиск. Отже, фактично це мито опуститься до нас, селян.

Сільгосппідприємство «Росток-холдинг» цього року вирощує зернові на 16 тисячах гектарах. Його голова ради директорів, депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський передбачає значні втрати сільгосптоваровиробників не тільки від встановлення мита, а й невідшкодування ПДВ експортерам.

— Звичайно, у всьому цьому був би позитив, якби, скажімо, уряд, зібравши ці податки у бюджеті, незабаром їх повернув у село, — підкреслив він. — Це можна зробити у формі відшкодування за вироблене, добрива тощо.

 

Чернігівська область.