21 квітня Верховна Рада схвалила пакет змін до законодавства, спрямованих на спрощення процедури реєстрації підприємницької діяльності.

На сьогодні проголосовані документи підписані Президентом України. Вже найближчим часом підприємницький клімат у країні може покращитись. Як? Спробуємо розібратися.
Стартовий капітал більше не потрібен
Зміни до законодавства стосуються насамперед реєстрації бізнесу у формі «товариства з обмеженою відповідальністю». На сьогодні це найбільш поширений вид компаній, що використовується переважно малим та середнім бізнесом. «Акціонерні товариства», що найчастіше обслуговують великий бізнес, пропонується реєструвати за старими правилами — обтяженими формальностями, що, втім, гарантують і більше безпеки від рейдерів та недобросовісних партнерів.
У законодавстві зазначається, що засновники товариства з обмеженою відповідальністю для забезпечення діяльності компанії формують статутний капітал. Іншими словами, «скидаються» майном та коштами для того, щоб фірма мала можливість нормально функціонувати на початкових етапах — сплачувати зарплату працівникам, орендувати приміщення під офіс тощо.
Довгий час діяла норма, відповідно до якої розмір статутного капіталу повинен бути не меншим за 100 мінімальних заробітних плат — суму доволі значну (щоб стало зрозуміло, на сьогодні мінімальна зарплата становить 1004 гривні).
У грудні 2009 року народні депутати прийняли закон, який скоротив мінімальний розмір статутного капіталу до однієї мінімальної заробітної плати. Тоді ця норма приймалась як тимчасова — як реакція на економічну кризу та збільшення безробіття в країні. Таким чином, надавалася можливість українцям, що втратили роботу, розпочати власну справу.
Прийняті закони взагалі вилучають із законодавства згадку про «обов’язковий мінімальний розмір статутного капіталу». Парламентарії вважають, що бізнесмен сам управі вирішувати, скільки грошей потрібно для нормального функціонування його компанії, а відтак статутний капітал може становити навіть одну копійку, якщо цього достатньо для функціонування бізнесу.
Крім цього, засновникам надано можливість передавати гроші до статутного капіталу не одразу, а протягом першого року діяльності фірми. За старими правилами, ще до реєстрації компанії в банку мав бути відкритий тимчасовий рахунок, на який внесено не менше половини від потрібної суми.
Витрати на реєстрацію зменшаться
Щоб зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю, треба сплатити офіційний збір — 170 гривень. Раніше оплата здійснювалась через банківське відділення, що робило процедуру реєстрації більш тривалою та обтяжливою.
Автори нововведень запропонували: в кожному відділі реєстрації розмістити автоматизований платіжний термінал, що прийматиме кошти за реєстрацію та видаватиме електронний розрахунковий документ. Для цього в законодавстві закріпили норму, що такий документ може вважатися підтвердженням сплати збору. Ініціатива прекрасна, втім, як швидко її зможуть реалізувати, сказати важко.
Та офіційним збором витрати на реєстрацію не обмежувались. Інша стаття видатків — оплата послуг юриста та нотаріуса.
До останнього часу зареєструвати компанію без допомоги кваліфікованого юриста було неможливо: для реєстрації потрібно подати проект статуту — внутрішнього документа, що визначає порядок функціонування компанії. Підготувати його самотужки, не орієнтуючись у законодавстві, дуже складно — документ повинен чітко відповідати вимогам закону. Та це ще не все: підписи на статуті повинні бути засвідчені нотаріально, а все це вкупі — додаткові витрати часу та грошей.
Проголосовані в парламенті закони пропонують справді революційні зміни. В країні діятиме єдиний модельний статут, затверджений Кабінетом Міністрів. Засновник повинен буде лише засвідчити під час реєстрації, що він приймає його умови та в роботі керуватиметься ним.
А якщо підприємець бажає мати свій оригінальний статут — така можливість залишається. Він може звернутися до юриста та підготувати документ, що відповідатиме його побажанням.
Є у прийнятих документах і сумнівні нововведення. Наприклад, скасовується одна з платних послуг — так зване «резервування найменування». Суть цієї послуги полягає ось у чому: коли засновник готує документи для реєстрації товариства та обирає для нього назву, він не може бути впевнений, що реєстратор прийме документи, адже товариство з аналогічним найменуванням може вже існувати. Натомість засновник має можливість заздалегідь звернутися до реєстратора й перевірити, чи значиться потрібна йому назва в єдиному реєстрі. Якщо ні, він може її забронювати і бути впевненим, що нею ніхто не скористається. На сьогодні це коштує всього 34 гривні.
На наш погляд, така послуга є корисною та створює додаткові можливості для підприємців. Чому вирішено її скасувати — залишається загадкою.
ПРОГОЛОСОВАНІ ЗАКОНИ:
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту»;
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва».
Перспективи нововведень
Зміни наберуть чинності через три місяці після їх публікації, а отже, вже з 28-го серпня цього року ми матимемо спрощену систему реєстрації підприємництва.
Легкість започаткування власної справи заохочуватиме підприємців до ведення бізнесу та сприятиме покращенню позицій України в міжнародних рейтингах, вважають автори законів.
До речі, рейтинги України у сфері ведення бізнесу, м’яко кажучи, не вражаючі. Для прикладу, за версією Світового банку, наша країна посідає «аж» 145-те місце серед 183 країн світу за простотою ведення підприємницької діяльності. Всюдисущі бюрократичні перепони негативно впливають на обсяги іноземних інвестицій та стають на заваді тим українцям, які могли б ефективно вести власний бізнес та наповнювати державну казну податками.
Ситуацію потрібно змінювати докорінно, і, сподіваємося, що уряд має в планах модернізацію всієї сфери підприємництва, а не лише процедури реєстрації бізнесу, адже це тільки початковий етап, що є лише складовою підприємницького клімату в державі.
Після реєстрації власної справи підприємець потрапляє під адміністративний прес з боку контролюючих та правоохоронних органів, він обтяжений звітами, перевірками, умовлянням чиновників надати дозвіл, погодити, завізувати. Для ведення навіть найдрібнішого бізнесу підприємець змушений звертатися по допомогу або ж наймати на роботу юристів, бухгалтерів, помічників. І коли за всією цією тяганиною, власне, працювати?
Та все ж запропоновані в законах послаблення адміністративного тиску — це вже позитив. Адже що легше буде започаткувати бізнес, то більше людей спробують, і тим більше буде тих, кому це вдасться.
Акти, до ЯКИХ ВНОСЯТЬСЯ ЗМІНИ:
Цивільний кодекс України;
Господарський кодекс України;
Закон України «Про господарські товариства»;
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;
Закон України «Про акціонерні товариства».