Уже півроку в Кам’янці-Подільському діє громадсько-політичний рух «Гідність». Його організатори вважають: час, який переживає Україна, вимагає від нас не тільки чіткої громадянської позиції, а й гідності та мужності, щоб цієї позиції дотримуватись. У русі об’єднали зусилля члени громадських та політичних організацій, не згодних з «генеральною лінією партії». Очолює його депутат Хмельницької облради Олег Демчук. «Гідність» закликає подолян зупинити занепад патріотизму, що спостерігається в Україні. Ми поцікавилися в Олега Демчука: «Як рух це робить і як планує діяти в найближчому майбутньому?»
— Як пишуть брати Капранови, «дресировані українці» намагаються перетворити інших громадян на собі подібних. І лише людська гідність може протистояти процесу «дресури». Ті організації Кам’янця-Подільського, в яких ця гідність нікуди не зникала, приєдналися до нашого руху. І він діє успішно та ефективно. Випускаються дайджести, проводяться зустрічі, «круглі столи», розробляються й пропонуються громадські ініціативи. Ми намагаємося привернути увагу громадян до культури — запрошуємо в наше місто відомих письменників, проводимо обговорення книжок, які стали неординарними подіями в сьогоднішній Україні. До прикладу, роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Щоб задовольнити попит наших земляків на цю книгу, ми за власний кошт придбали й подарували центральній бібліотеці 15 примірників «Записок».
— Громадськість на ваших заходах не тільки висловлює свої ідеї щодо викликів сьогодення, а й впроваджує їх у життя. Чи не так народилася ініціатива перейменувати центральну міську книгозбірню?
— Справді, досі бібліотека носить ім’я Володимира Затонського, більшовицького діяча, наркома освіти, що був причетний до знищення першого українського університету, відкритого в добу УНР в Кам’янці. І це не єдиний злочин Затонського. Тим часом у місті ніяк не увіковічено пам’ять видатних українських діячів, хоча б першого голови подільської «Просвіти» Костя Солухи. Тож 22 організації виступили з вимогою перейменування. Ми й надалі будемо працювати, щоб усунути нагадування про тоталітарний режим з усіх назв. Тим більше, що Кам’янець-Подільський — одна зі столиць України — не забуває своє минуле і хоче нагадати всім про славну історію. Лише роблячи висновки з минулого, можна запобігти помилкам у майбутньому.
— «Гідність» збирається представити концепцію «Кам’янець — остання столиця», яка даватиме відповіді на запитання, що таке витоки національної державності, опираючись на яскраві постаті Української Народної Республіки.
— Так, ми справді готуємося до цього. На День незалежності України хотіли б започаткувати в Кам’янці фестиваль військово-історичної реконструкції подій доби УНР під назвою «Остання столиця». Військово-історичне товариство під орудою Олександра Заремби вже має відповідні строї і брало участь у кількох фестивалях в Брусилові, Меджибожі тощо. Але ми не обмежимося лише «грою у війну». Наша концепція поширюється на цілий перелік галузей. Приміром, час УНР був періодом відродження української православної автокефалії. У місті діяв Собор ікони Казанської Божої матері, його перетворили на руїну більшовики. Викладачі та студенти Національного університету імені Івана Огієнка вже чимало зробили для його відродження. Готується до відкриття капличка. Хочемо повернути подолянам пам’ять про священнослужителів, знищених за радянської влади. Виповнюється 20 років незалежності України, а ми й досі практично не маємо меморіальних дощок, пам’ятників героям УНР. Час ці помилки потрібно виправляти. Це ж наша історія — вона славна, нею треба пишатися. А деякі громадяни досі обурюються, коли заговориш про ідею присвоїти ім’я Петлюри вулиці Червоноармійській.
Чому 24 серпня? Бо хочемо підкреслити спадкоємність, витоки нашої державності. Науковці мають про це немало розвідок і проведуть щорічну науково-практичну конференцію «Кам’янець — остання столиця УНР».
Обговорюємо можливість перевидання книг, журналів, брошур періоду УНР, видання рукописних текстів діячів періоду визвольних змагань 1918—1920 років, випуск туристичних путівників «Остання столиця УНР», цікаво було б випустити й календарі, листівки, сувенірну продукцію. У планах — створення сайта «Остання столиця». Інтерес до наших зусиль виявляють друзі з Польщі, Литви. Їх держави постали саме тоді, коли спроба українців завершилася невдало. Сподіваємося, наш фестиваль стане міжнародним і приверне до Кам’янця численних туристів. Нині шукаємо джерела фінансування такого масштабного заходу. Тож усіх, кому небайдужа наша історія і доля нації, запрошуємо долучитися до реалізації цього задуму — дією, коштом і словом. Ми хочемо, щоб наш девіз «Думай! Говори! Дій вже сьогодні!» став і вашим девізом.
— Погляди членів руху поділяють відомі люди України. Нещодавно у місті на Ваше запрошення перебував видавець Іван Малкович і привітав ваші зусилля.
— А для оцінки нашої концепції запрошуємо експертів Олеся Донія, Володимира В’ятровича, Юрія Чижмаря. До слова, гості зі Львова подарують бібліотекам міста перевидану власним коштом книгу Дмитра Донцова «Дух нашої давнини».
Записала Віра ШПИЛЬОВА.
У цьому будинку розміщувалося військове міністерство уряду УНР.
Реконструктори Заремби в строях армії УНР.
