Олександр Шевченко, голова Бородянської райдержадміністрації, працює в районі неповні три місяці. До цього часу був заступником голови Київської облдержадміністрації з питань АПК. Здавалося б, що можна встигнути зробити в районі за цей короткий проміжок часу? Виявляється, можна, і чимало. Якщо ти розумієш усю міру відповідальності, покладену на тебе; якщо ти знаєш, з чого слід починати на новому місці, і за нелегким сьогоденням бачиш подальшу перспективу; якщо ти, зрештою, компетентний у справі, за яку берешся. А відтак можеш розраховувати на підтримку тих, хто працює поруч із тобою і розділяє порівну всі тривоги і біль за долю рідного краю.

У нового очільника району, незважаючи на те, що він порівняно недовго працює на цій посаді, є однодумці. Серед них — керівники агропромислового сектору економіки району: директор ПСП «Колос» Бат Батов, директор ТОВ «Агроконтраст» Ігор Конопацький, фермер Олександр Баглай, ватажки територіальних громад: Ольга Михальова (Новий Корогод), Ганна Решетнікова (Нова Гребля), Василь Добривечір (Жовтневе), Андрій Горбаченко (Качали), Ірина Яременко (Небрат). Разом із ними голова райдержадміністрації і почав втілювати в життя задекларований Президентом курс на втілення економічних реформ у життя, в якому чільне місце відводиться відродженню села, логічне продовження якого знайшло місце у відповідних розпорядженнях голови київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка.

У зв’язку з цим хотілося б зазначити, що впродовж останніх років у керівників Бородянського району чомусь склалася думка, що цей поліський край, котрий свого часу славився високими показниками на Київщині та за її межами у льонарстві, картоплярстві, виробництві молока, м’яса, швидше, туристичний, аніж аграрний, отож виробництвом сільськогосподарської продукції немає сенсу займатися. Сподіваного напливу туристів так і не дочекалися, бо, як відомо, для того, щоб отримати від зеленого туризму чималі дивіденди, потрібно вкласти попередньо в його розвиток значні інвестиції. Натомість реформовані сільгосппідприємства (щоправда, не всі) почали занепадати, розпайована земля, по суті, залишилася без господаря і почала заростати бур’янами, а поголів’я ВРХ скоротилося в декілька разів. 

Така недалекоглядна політика і зверху, і знизу призвела до того, що в районі із 29 тисяч гектарів орних земель лише третина була в обробітку, а сільгосппідприємства обробляли половину з тієї третини.

Ситуація на селі почала змінюватися в кращий бік із приходом у район Олександра Шевченка. Як слушно зауважила на одній із виробничих нарад начальник управління агропромислового розвитку РДА Валентина Рожнятовська, село потихеньку відроджується. У районі створено два нові сільгосп-підприємства — ТОВ «СП Новий Корогод-Агро» та ТОВ «Агропроммаш», котрі обробили й засіяли 2 тисячі гектарів площ кукурудзою. Ставку зроблено на цю кормову культуру не випадково. Як розповів Олександр Олександрович, у цьому разі — подвійний виграш. По-перше, освоюються землі сільськогосподарського призначення, які раніше не оброблялися, по-друге, створюється необхідна кормова база для розвитку молочного скотарства. До речі, на виконання доручення голови Київської ОДА Анатолія Присяжнюка в населення закуплено 117 теличок із частковою компенсацією їх вартості за рахунок коштів держбюджету, загалом господарствами району законтрактовано 210 голів молодняку.

Це непоганий показник і для всієї Київської області, однак голова райдержадміністрації переконаний, що то лише перші кроки на шляху відродження агропромислового комплексу краю. Нещодавно керівництво району запропонувало сільським жителям облаштувати на своїх приватних обійстях міні-ферми і вирощувати на них свиней. Для цього їм необхідно буде укласти угоду з підприємством корпорації «Агро-Союз», котре згідно з нею постачатиме своєму партнерові ангар відповідного розміру з обладнанням, гібридних поросят на відгодівлю, корми, ветеринарні препарати, підстилку, надавати інші послуги за бажанням того, хто береться за цю справу. Свині, вирощені на міні-фермах до товарних кондицій, можуть також бути реалізовані через «Агро-Союз». На таку пропозицію вже відгукнулися 12 власників приватних домогосподарств із двох сіл — Нової Буди і Небрата.

І все-таки одним із головних завдань в аграрному секторі, на думку Олександра Шевченка, було і є введення в обробіток земель сільськогосподарського призначення. А для того, щоб розпайована земля, котра належить окремим людям, «працювала» на економіку району, розроблено механізм, завдяки якому можна буде повернути її первісне призначення. Зокрема, в районі створено комісію, яка виїжджає безпосередньо в села. Там, за участі ватажків територіальних громад, проводиться роз’яснювальна робота серед власників державних актів на земельні ділянки на предмет того, що занедбана, ніким не доглянута земля не дає віддачі ні тому, кому вона належить, ні державі загалом, отож краще буде, коли її здадуть в оренду й оброблятимуть, аніж вона заростатиме бур’янами. Такі сходки-зустрічі відбулися вже в низці сіл району — в Бабинцях, Загальцях, Дружні, Луб’янці. Вони вселяють надію в те, що цю задавнену роками проблему вдасться таки зрушити з місця і домогтися бажаного результату.

Один із каменів спотикання на цьому шляху — зволікання із видачею державних актів на землю їх власникам. Голова райдержадміністрації взяв це питання під особистий контроль, кілька разів виїжджав в окремі населені пункти, щоб вручити людям довгоочікуваний для них документ. Приміром, нещодавно таку приємну місію він виконав у Новому Заліссі разом із сільським головою Олександром Леоненком. Того дня державні акти було вручено 140 новозалісчанам, а найближчим часом їх отримають ще 595 жителів цього села.

...Уже після того, як людям видали державні акти, голова райдержадміністрації провів особистий прийом громадян у Новому Заліссі. Серед тих, хто прийшов поспілкуватися з Олександром Олександровичем, були мешканці цього поліського села, евакуйованого із зони ЧАЕС до Бородянського району.

— Нам уже видали акти на землю ще минулого року, — розповідають Ніна Ремезенко та Марія Ципун. — Але це було непросто. Бо нас і ще 10 жителів села не внесли до списків членів господарства, які мають право на отримання своєї частки (паю) на землю. Хоч до кого ми зверталися в районі, все безрезультатно. І лише після того, як побували в обласній держадміністрації на прийомі в Олександра Олександровича (а він тоді працював на посаді заступника голови ОДА), наше наболіле питання було позитивно вирішено. Сьогодні, дізнавшись, що він завітає до нашого села, прийшли подякувати йому за допомогу, турботу про нас...

— Судячи із звернень громадян, і письмових, і усних, земельні питання, безперечно, хвилюють багатьох людей, — розповідає Олександр Шевченко. — Однак ми намагаємося всіляко сприяти їх розв’язанню. Так, упродовж останнього часу видано 1500 державних актів на землю, яких люди чекали роками. Є певні позитивні зрушення у вирішенні питання щодо виділення земельних ділянок ветеранам праці та пенсіонерам Інституту картоплярства, яке не вирішувалося роками. Зокрема, відбулася зустріч із президентом Національної академії аграрних наук М. Безуглим. Її результати вселяють надію на те, що воно буде вирішено позитивно, до того ж найближчим часом. Районна влада, в свою чергу, й надалі знаходитиме шляхи розв’язання таких складних і заплутаних ситуацій у сфері земельних відносин.

Що стосується ситуації в аграрному секторі економіки, то тут одних наших зусиль замало. Цілком очевидно, що на законодавчому рівні потрібно врегулювати питання, які стосуються цільового використання земель сільськогосподарського призначення. Потрібно, зрештою, поставити питання руба: або ти, будучи власником земельної ділянки, обробляєш її, або віддаєш в оренду для подальшого обробітку. В іншому разі, як на мене, потрібно відчужити землю в таких горе-господарів за відповідну грошову компенсацію. Лише за таких умов — коли земля матиме справжнього, а не «папірцевого» господаря — можна відродити село, вирішити питання продовольчої безпеки держави.

Олександр Шевченко вручив 140 бородянцям державні акти на право володіння земельним наділом.

(Зліва направо) заступник директора ТОВ «СП Новий Корогод-Агро» Петро Рудник, сільський голова Жовтневого Василь Добривечір, начальник управління агропромислового розвитку РДА Валентина Рожнятовська та директор підприємства Борис Гнатченко оглядають поля, засіяні цієї весни кукурудзою.

Фото Марії КОМАР.