Усіх, хто сподівається на добрі врожаї, високі температури повітря в травні і на початку червня, які стали вже традиційними для Хмельниччини останніми роками, лякають менше, ніж нестача вологи. Місцеві синоптики говорять про те, що вміст її в орному шарі грунту критичний. Хоча загалом ситуацію на полях ще не називають катастрофічною, проте серйозні побоювання щодо того, що посуха може вплинути на врожай багатьох культур, є.
Найменше занепокоєння щодо кукурудзи та соняшнику. Нинішнього року площі їх посівів в області дещо зросли, але обидві культури не бояться гарячого сонця. Тому жодних негативних прогнозів щодо їх майбутнього врожаю поки що немає.
Загалом посіви озимих витримують весняно-літні випробування. В переважній більшості вони вийшли із зими в доброму та задовільному стані, тому тепер у рослин вистачає сил пережити важкий період без води. Аграрії планують не тільки досягти минулорічних валових показників під час збору зернових, а й перевищити їх.
Не скаржаться на ситуацію і в тих господарствах, де висіяна гречка. Її поля навіть тепер мають добрий вигляд, тож є всі підстави сподіватись, що восени гречаної каші наїмось вдосталь. От тільки надіятись на те, що ціни на неї зможуть повернутись до минулорічних, справа марна. Цьому не допоможуть і теплі літні зливи, на які всі чекають. Через високу вартість насіння та пального затрати на гречку серйозно зросли, тому і кінцева ціна навряд чи серйозно різнитиметься від тієї, що панує нині на ринках.
— А от найбільше селян непокоять посіви ярого ячменю, — розповіла начальник відділу рослинництва обласного управління агропромислового розвитку Ванда Сердюк. — Через спеку рослинам не вдалось досягнути максимального росту, а вони вже викидають колос. У такій ситуації важко очікувати високі врожаї. Втім, якщо у грунт попаде необхідна кількість вологи, ситуація ще може змінитись на краще.
Загалом посіви ячменю в області займають близько ста тисяч гектарів. Торік попит на цю культуру був неабиякий. Адже, як тільки починає набирати темпи свинарство, одразу зростає потреба у фуражному зерні.
А от стан цукрового буряку змушує пильніше приглянутись не тільки до посівів, а й до договорів між аграріями та переробниками. Поки що рослини відстають від фази росту, яка традиційно спостерігається у цей час, і це відставання насамперед пов’язане зі спекою.
Зменшити залежність майбутнього врожаю від примх природи наразі може лише чітке дотримання технологій. Якщо про використання масових зрошувальних систем говорити не доводиться, то боротьба з бур’янами — найголовніше завдання. Господарства не шкодують кошти на гербіциди. Бо тільки позбавивши поля від зайвих претендентів на вологу, можна підсилити посіви. Те саме стосується і боротьби з хворобами та шкідниками. Хоч як би впливали дорогі хімічні препарати на собівартість, проте їх використовують дедалі активніше, сподіваючись на збільшення врожайності.
Загалом будь-які перспективні аналізи робити важко, тому що навіть спеціалізовані аграрні управління не забезпечені точними прогнозами погоди. В переважній більшості випадків доводиться користуватись гідрометеорологічними сайтами, де прогнози не тільки не відзначаються точністю, а й бувають дуже суперечливими. Принаймні обіцянки останніх тижнів, що ось-ось мають пройти грози, так і не збулись.
Зате від агрономів довелось почути про прабабусин досвід передбачування дощу. Якщо молодий місяць висить у небі ріжками догори, так що відро з водою не сповзе з його кінчика, то надворі стоятиме спека. А от тільки відро перехилиться — чекай з неба води.
Що ж, інколи прикметам предків доводиться довіряти більше, ніж сучасним прогнозам. Причому не тільки синоптичним, а й економічним.
