Упродовж останніх декількох років «Голос України» веде тему незаконного захоплення київських зелених зон, тротуарів, прибудинкових територій «підприємцями», які чомусь вирішили, що без МАФів саме в цих місцях городяни не зможуть обійтися. Але інакше, як окупацією життєвого простору киян, я це не назву.
А от позиція столичної влади в цьому зв’язку дуже цікава. Бодай тим, що за кожної «команди» називається різна кількість цих споруд — від 11 до 17 тисяч. А скільки таких установлено нелегально? Одне з останніх рішень КМДА — демонтаж кіосків у межах 20-метрової зони поблизу станцій метро, на «червоних» лініях (інженерних мережах), а також біля загальноосвітніх навчальних закладів. З’ясовується, демонтаж одного МАФа обходиться бюджету Києва в середньому в 6 тис. грн. Загалом на це передбачено 3,5 млн. грн. Гроші нібито будуть відшкодовані власниками демонтованих кіосків.
За словами начальника головного управління контролю за благоустроєм Сергія Садового, демонтовано близько 1200 незаконно встановлених кіосків. Немало. Але, пробираючись уранці між ними до метро, цього не відчуваєш. Не один раз слухала (і не одного міського начальника) щодо МАФів. Йшлося про них так, начебто без них — катастрофа. А вже зазіхнути на місце роботи в МАФі — хай Бог милує: однаково, що позбавити когось життя. Але от питання: «А як європейські міста обходяться без кіосків?» До речі, там немає торгівлі з лотків біля метро. І там не продають м’ясо з газетки на трамвайних коліях. І не смердить у переходах заморожена риба, що розтанула від спеки.
Але повернімося до наших баранів, тобто до наших підприємців, які запаскудили Київ по самі помідори. Вони що церков у кожний парк напхали, що кіосків по десятку на кожну зупинку. От людям і доводиться один за одним, та й не розминутися там, пробиратися між МАФами, що загромаджують прохід. Або між «Газелями», які вивантажують уранці продукти (згущене молоко з титановим білилом, сметану із пральним порошком та інші шедеври «вітчизняної» кулінарії). Але обуритися — зась, одразу звинуватять у позбавленні когось заробітку. І чомусь «обвинувачі» не замислюються, що такі «робочі місця» — це антисанітарія, захаращення міста. До того ж трамвайна зупинка — це зупинка, а не базар. З другого боку, тут достатньо навіть не іскри, а простої димовухи, щоб люди в таких захаращених місцях перечавили один одного.
Та невже Києву потрібно стільки кіосків з алкоголем і пивом? Ну, якщо вже нам ліньки до супермаркету вирушити по цей товар, то чому б не обладнати магазинчики, як у багатьох містах світу, — на нижніх поверхах будинків?
Цікаво, що питання, як позбутися такої кількості МАФів, міською владою навіть не порушується. А якщо порушується, то лише про демонтаж нелегальних, кількість яких важко назвати. Але ж хтось дав дозволи — на установлення кіосків на тротуарах, на будівництво базарів на газовій трубі. Й обидві сторони чудово розуміли, що це заборонено. Тож має бути покарання. Але хто їх каратиме — адже вони наші, козацького роду...
