Якщо про те, що сталося у Луганську, розповісти коротко, без подробиць, швидше за все, розповідь нагадає сюжет американського фільму про особливу дитячу жорстокість. Утім, гарантії того, що підліток не зліпив свій вчинок із західного кіношного хіта, немає.

Репутація у Сергія була погана. Вчителі вважали його хуліганом, а учні школи просто боялися цього 16-літнього старшокласника. Він, наприклад, міг підійти до кожного з них, відібрати мобільник, а потім його продати гривень за 200—400, залежно від його вартості. Так Сергій заробляв гроші «на дрібні життєві витрати».

В один із останніх днів, після занять у школі, Сергій підкликав свою чергову жертву й запропонував відійти у безлюдне місце, так би мовити, поспілкуватися. Розмова була короткою: Сергій відібрав у Дмитра мобільний телефон і пригрозив, щоб той мовчав, а пізніше продав чужу «мобілу» за 230 гривень. Але гроші, як відомо, мають особливість швидко закінчуватися, і тоді Сергій знову згадав про свого молодшого друга. Телефоном він запропонував зустрітися, для того щоб повернути відібраний телефон. Нібито усвідомив свій учинок і хоче поякатися. Щоправда, за повернення мобільного телефону вимагав 80 грн., але Дмитро відразу ж прийняв умови. Справа у тому, що цей апарат йому подарувала на день народження мама, і вона дуже засмутилась, дізнавшись, що син загубив такий дорогий подарунок. Вона дала синові 80 грн., прийнявши його пояснення, що невідомий чоловік, який знайшов телефон, хоче за його повернення винагороду.

Їх зустріч Сергій призначив недалеко від посадки. Дмитра це насторожило, але обміркувати ситуацію він не встиг. Зайшовши в посадку, Сергій напав на підлітка, звалив його з ніг і сів верхи. А потім, не даючи Дмитру отямитися, схопив його за горло й почав вимагати номер телефону та ім’я мами. «Навіщо тобі це потрібно!» — хрипів Дмитро. «А зараз почуєш», — паскудно посміхаючись, відповідав Сергій і набирав номер Дмитрової матері. «Це мама Дмитра? — уточнив він, почувши жіночий голос. — У тебе є час до четверга, щоб зібрати 150 тисяч гривень, або я надішлю твого сина тобі частинами!». І відключив телефон.

Заручника Сергій тримав у себе на дачі. Причому свою жертву цей малолітній злочинець, не залишав без догляду до самого ранку. Все, як у кіно. Тільки операція провалилася. Ранком на дачу ввірвалися співробітники Артемівського райвідділу міліції, відреагувавши на заяву Дмитрової матері про викрадення сина і вимагання грошей. Оперативники швидко вирахували Сергія й пред’явили підліткові обвинувачення за статтею 146 Кримінального кодексу України «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» і за статтею 186 «Грабіж». А за це позбавляють волі терміном до п’яти років.