Здоров’я чи закон

Проблему надмірної загазованості своєї вулиці мешканці вирішують не перший рік. Історія їхньої боротьби тягнеться вже років десять.

Щоб розвантажити транспортний потік, що проходить центральними вулицями Краснодона, вантажний автотранспорт по напрямку Київ—Луганськ—Ізварине більше десяти років тому пустили по Червоноармійській. Вулиця довжиною півтора кілометра не була пристосована до величезного потоку великовантажних машин і незабаром прийшла в аварійний стан. Однак коштів на ремонт не вистачало, а закрити дорогу не було можливості.

«Закрити рух для вантажного транспорту по вул. Червоноармійської на даний момент неможливо, тому що центральні вулиці Краснодона є вулицями з великою інтенсивністю руху автотранспорту й пішоходів», — відповідав на скарги жителів начальник ОДАІ Краснодонского ГВ УМВС України в Луганській області майор міліції С. Реблян ще в 2000 році. Тодішній керівник міста В. Білоус підтверджував: «Хоча генеральним планом Краснодона й передбачений винос транзитного автотранспорту за межі заселеної території, у першу чергу — в обхід міста дороги М-04 «Київ—Луганськ—Ізварине», у зв’язку з відсутністю фінансування роботи з будівництва об’їзної дороги за межею міста не проводяться. В 2001 р. планується ямковий ремонт вулиці Червоноармійської». Мешканців такі пояснення не влаштовували. Звертаючись в усі інстанції, вони продовжували наполягати на закритті дороги. Ситуація була катастрофічною.

Крім того, він рекомендував провести капітальний ремонт дорожнього покриття, для чого попросив «пошукати можливості». Вимоги закрити дорогу взагалі в рекомендаціях головного санітарного лікаря області не було. Жителів вулиці це здивувало. Уже хто-хто, кажуть вони, а Докашенко добре знає, яку небезпеку для здоров’я людини становить Червоноармійська через своє отруєне повітря. 

Головний санітарний лікар області сам проінформував мешканців вулиці про те, що двоокис водню в підвищеній концентрації при тривалому впливі на організм може подразнююче діяти на дихальні шляхи й головним чином — легені. Окис вуглецю — отрута, що зв’язує гемоглобін у крові, — може позначитися на функціонуванні нервової та серцево-судинної систем. Пил сам по собі не токсичний, пояснював Докашенко, але при тривалому впливі може призвести до появи фіброзних змін у легенях людини. Мідь, що міститься в ньому, провокує функціональні розлади нервової системи, порушує функції печінки та нирок, змінює на гірше склад крові. Свинець — це отрута, яка також викликає зміни в нервовій системі, крові й судинах. Словом, люди живуть, немов на пороховій бочці.

Загалом чотири роки люди зверталися в усі місцеві та високі інстанції — в прокуратури, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, до Президента, дійшли до Європейського суду. За цей час легковою автомашиною збито стовп для освітлення, в іншому випадку постраждав газопровід, колесо вантажівки, що відпало, влетіло у хвіртку й ледь не вбило дитину, бензовоз, який перекинувся, залив соляркою територію перед будинками...

Організувавши комітет самооборони, радикально налаштовані мешканці почали добиватися свого права «вільно дихати». У червні 2002 року вони перекрили рух по своїй вулиці й поставили керівництву міста ультиматум: не підуть із проїжджої частини, поки вулицю не закриють. Кілька людей оголосили голодовку. Це подіяло. Одного дня вантажівки привезли великі залізобетонні плити, якими перекрили Червоноармійську. Все, рух транспорту припинено!

Вулиця була закрита вісім років. Міська влада таки знайшла можливість пустити транспорт по об’їзній дорозі. Але йдеться не про ту, будівництво якої планувалося ще п’ять років тому. Та дорога зависла на рівні проекту. Влада міста відремонтувала стару об’їзну, якою пустили вантажний транспорт. Здавалося б, проблема вирішена. Але торік зовсім несподівано для жителів залізобетонні плити прибрали, і рух знову відновився. Щоправда, було встановлене обмеження — високий шлагбаум, що пропускає сьогодні тільки легкові авто, але їх за день проходить така кількість, що люди знову захвилювалися. Дорога не освітлена, дорожніх знаків і тротуарів нема, асфальт потребує капітального ремонту, а повітря знову отруєне вихлопними газами... Мешканці дивуються: на якій підставі рух знову відкрили?

— На тій, — пояснює заступник міського голови Валерій Борисенко, — що до нас надійшло багато скарг від городян, які не задоволені тим, що вулиця перекрита. Люди зазнають безлічі незручностей. Наприклад, до їхніх будинків складніше під’їхати «швидкій допомозі», таксі, приватному та комунальному автотранспорту. Виходить, що через групу жителів Червоноармійської незручностей зазнають десятки краснодонців.

— Неправда, — вважає мешканка вулиці Червоноармійської Клара Грищенко. — Нас спеціально намагаються посварити. Не думаю, що люди готові дихати автомобільною гидотою, ризикуючи своїм здоров’ям і здоров’ям своїх дітей. Декілька жителів нашої вулиці вже померли від раку. Ми що — в Чорнобилі живемо? Я веду цю сумну статистику, бо в членів моєї родини теж є проблеми зі здоров’ям. Мій онук, наприклад, страждає на захворювання печінки. Лікарі встановили хронічне отруєння важкими металами — міддю та свинцем. Коли в ранньому віці ми возили його в Харків на обстеження, лаборанти дивувалися: в організмі вашої дитини стільки свинцю, скільки немає в дорослого. Хіба я можу жити спокійно?

У свою чергу Валерій Борисенко стверджує, що дорогу відкрили тільки після того, як міська СЕС визнала санітарно-екологічний стан тут нормальним. Виміри, зроблені на Червоноармійській, були навіть нижче, ніж у центрі міста.

— Причому, — звертає увагу заступник міського голови, — по вулиці ми дозволили рух тільки легковому транспорту, а вантажний продовжує їздити по об’їзній дорозі. Так що загазованість тут невисока. Що ж стосується ремонту Червоноармійської, то ми готові його почати, але група жителів не дає нам це зробити, заявляючи, що дорогу треба не ремонтувати, а закривати. Причому люди буквально кидалися під трактор і не давали йому ходу.

Позиція міської влади однозначна — всі дороги міста повинні бути відкриті для транспорту — «швидкої допомоги», таксі, машин МНС, ритуальних послуг і комунальників. Цю вимогу, за словами Валерія Борисенка, висуває й прокуратура, вважаючи, що попереднє рішення закрити Червоноармійську було неправильним. Більше того, міська влада не тільки не збирається закривати рух по вулиці, а й планує зняти обмеження.

— Після того, як вулицю відремонтують — зроблять ямковий ремонт асфальту, проведуть освітлення, в окремих місцях прокладуть тротуар, — обіцяє Борисенко, — ми знімемо шлагбаум і пустимо дорогою маршрутні таксі.

— А це вже клопіт служби ДАІ, — відповідає заступник міського голови. — Вона повинна виставити тут свої кордони, знаки, словом, контролювати рух. Дорога була відкрита за рішенням виконкому, офіційні підстави для цього є. На ремонт Червоноармійської з обласного бюджету вже виділено 450 тис. грн. Як тільки встановиться гарна погода, ми почнемо роботи.

 

Луганськ.