Хто має зиск із полювання в буковинських лісах
Колись полювання було для людини можливістю вижити. Нині по живих мішенях стріляють заради самоствердження, відчуття перемоги і трофеїв, якими можна похизуватися. Не засмучує охочих прицілитися й те, що за право називатися мисливцем треба викласти набагато більше, ніж коштує ціла ятка свіжого м’яса на чернівецькому ринку. Самі мисливці, як правило, схильні пояснювати свою любов до полювання романтикою та задоволенням від спілкування з природою. Що має з цього спілкування природа — риторичне запитання. Проте залишимо етичні аспекти на їхній совісті.
Є кілька прозаїчніших питань. Наприклад, чи не загрожує розмір мисливських лімітів популяції тварин у наших лісах, як використовують кошти від продажу ліцензій тощо. Адже поки хтось радіє півню чи свині, впольованим у власній господі, щасливі власники мисливських посвідчень намагаються на 100 відсотків вкластися в дозволений ліміт. Проте закриття сезону полювання не означає, що пострілів у буковинських лісах більше не буде. Приміром, після закриття останнього сезону браконьєри вже застрелили двох оленів: у Путильському та Герцаївському районах.
Єгері й мисливці в одній зв’язці?
Зрозуміти механізм підрахунку кількості тварин у лісах досить складно. Природозахисники припускають: те, що є в чиновників на папері, необов’язково бігає в хащах.
— Перевірити достовірність цифр щодо кількості тварин у буковинських лісах майже неможливо. А завищувати кількість поголів’я потенційної дичини вигідно: з реальними цифрами ліміт на відстріл був би набагато менший.
Також екологи мають претензії до єгерів. Зокрема, вони підозрюють їх у співпраці з браконьєрами.
Проте в Українському товаристві мисливців і рибалок такі звинувачення відкидають. Зокрема, нам розповіли: щоб стати єгерем, людина повинна передусім бути мисливцем і пройти спеціальні курси. До обов’язків єгерів входить не лише нагляд за порядком, а й відтворення навколишнього середовища, будівництво годівниць, облаштування солонців, заготівля сіна. «Єгер не ризикуватиме своєю репутацією. Невигідно це ще й тому, що зменшується поголів’я, а за збільшення кількості добутої дичини єгері отримують премії та й господарство заробляє додаткові кошти. А в разі підпільної діяльності зиску немає. Можна не лише втратити роботу, а й нести кримінальну відповідальність», — вважає голова обласної ради мисливців та рибалок Георгій Рудяга.
Звісно, без порушень правил полювання не обходиться. Як зауважив Василь Гав’юк, за минулий рік було складено 96 протоколів, з яких 54 — державною лісовою охороною, 11 — Мінприроди, 28 — користувачам мисливських угідь. У разі незаконного відстрілу кабана браконьєру доведеться сплатити 10 тисяч, косулі — 8, нелегально підстрілений заєць-русак стане в 500 гривень. За весь 2010 рік стягнено штрафів на 31093 гривні, відшкодовано збитків на 47500 гривень. Але не завжди браконьєри сплачують визначену законом суму. «Був випадок, коли передбачений законом штраф становив 8 тисяч, але винний розчулив суддів тим, що в нього ді-
ти, бідна родина, і цим зменшив суму до 4 тисяч», — розповідає Георгій Рудяга.
Замість епілогу
Буковина — благодатний край для полювання. Влада замислюється над залученням мисливців з інших країн. Проте цього сезону мрію не вдалося реалізувати. Щоб зробити край привабливим, треба створити умови, прийнятні для закордонних гостей. Поки що належного сервісу Буковина запропонувати не може. Багато складнощів виникає в іноземців з оформленням документів. Чого лише варте отримання дозволу на перевезення зброї. Будівництво мисливських будинків та кімнат для збереження зброї теж потребує фінансування. Хоча кошти можна й віднайти. Єдиний поки що іноземний мисливець заплатив за можливість полювати 10 тисяч євро. Цим наразі чоловік обмежився, позаяк оленя, заради якого їхав в Україну, не встрелив. Австрієць висловив наміри все одно приїхати на Буковину знову, адже дичина в області є, принаймні він її бачив. Отож на іноземцях можна заробляти, адже в Європі вартість полювання значно вища.
Проте насамперед треба забезпечити умови для відтворення популяції диких тварин. Необхідне сприяння держави хоча б у виділенні землі під заказники, розплідники — це створило б необхідний ареал проживання.
Чернівецька область.
