На черговій нараді голів Рад директорів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), працівників регіональних науково-методичних кабінетів (центрів) та органів управління культури і туризму було обговорено нагальні питання розвитку мистецької освіти, естетичного виховання дітей та молоді.

У зустрічі взяв участь і виступив з повідомленням щодо законодавчого забезпечення функціонування та розвитку системи позашкільної освіти головний консультант Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Євген Красняков.

Зокрема, він зазначив, що статус шкіл естетичного виховання нині закріплено не лише в законах України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту», а й у недавно ухваленому Законі України «Про культуру». «Вкрай важливим є те, що у процесі доопрацювання законопроекту до другого читання, завдяки продуктивній співпраці членів Комітету з питань науки і освіти та Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання прийнято нові положення, що стосуються позашкільної освіти в галузі культури. Так, у статті 2 Закону України «Про культуру» з’явилася пряма норма про те, що законодавство про культуру регулює й діяльність художньо-естетичної освіти, спеціальної культурно-мистецької освіти, позашкільної освіти в сфері культури, педагогічної діяльності у закладах галузі. Статтею 3 визначено, що основними засадами державної політики разом з іншими засадами є «забезпечення діяльності базової мережі закладів культури», а статтею 22 встановлено, що «існуючі заклади культури та заклади освіти культури автоматично включаються до базової мережі». Ця норма стане запобіжником скорочення передусім шкіл естетичного виховання».

Відповідаючи на запитання щодо можливого перепорядкування закладів освіти Міністерства культури і туризму МОНМС, Красняков повідомив, що останнім часом до комітету надійшло понад 70 звернень з цієї проблеми. Вони адресовані Кабінету Міністрів з проханням надати вичерпну інформацію.

Ні фахове, ні загальноосвітнє навчання учнів у зазначених школах не є для керівників пріоритетом, що свідчить про відсутність уваги до культурного і національного надбання, яким є юні таланти країни.

Протягом останніх 11 років не створено відповідної нормативної бази. МКТ досі не розробило державного стандарту спеціальної мистецької (музичної та художньої) освіти.

— Вдумайтеся! В Україні з населенням 46 мільйонів — лише шість шкіл для обдарованих дітей! — зазначив на Колегії Голова Рахункової палати Валентин Симоненко. — Та й тут не можемо створити належні умови для розвитку талантів і здібностей. Атестаційна рада міністерства оцінила на «відмінно» жебрацьке існування цих шкіл. Який цинізм! До закладів соромно зайти: 30 років не купувалися інструменти, зі стель сиплеться риштування, туалети розбиті, меблі у класах і кімнатах зношені... Міністерство глухоніме відносно цих шкіл. Глухоніме й сліпе до дітей, які творять красу і мають дар божий нести у світ через мистецтво добро і мораль.