Добре знаний в Україні і за її межами агрохолдинг «Мрія» починав свою виробничу діяльність зі звичайного фермерського господарства. А точніше — з сімейної мрії працьовитої родини Гутів, яка вирощувала і поставляла співвітчизникам якісні продукти з благодатної подільської землі. Починали на 50 гектарах, а сьогодні вертикально інтегрована агропромислова компанія вже господарює більш ніж на 240 тисячах гектарів орної землі. Сьогоднішня «Мрія» — це чотири елеваторні комплекси та 53 зерносховища, складські приміщення для зберігання картоплі та насіннєвого матеріалу, загальна місткість яких становить понад 400 тисяч тонн. Це великий парк автотранспорту та сучасної сільгосптехніки, обладнаної GPS, а також сучасні потужності для обробітку насіння. Сьогодні продукцію, вирощену на полях, де господарює «Мрія», експортують у понад 20 країн, її охоче закуповують відомі європейські харчові компанії.
Земельні угіддя «Мрії» зосереджені у західноукраїнському регіоні, зокрема у Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Це переважно земельні паї наших співвітчизників з тамтешніх сіл і містечок. І почасти для багатьох з них саме цей агрохолдинг є чи не єдиним підприємством, де можна знайти гідну роботу і отримати соціальну допомогу. Річ у тім, що нині більшість потужних сільгосппідприємств, обробляючи у селах землю, мало піклуються про їх соціальний розвиток, інфраструктуру.
Між тим, кожен населений пункт має свої проблеми. Якщо згрупувати їх та узагальнити, то найчастіше вони зводяться до поганих доріг, проведення газу, ремонту шкіл та клубів, придбання медичного обладнання, допомоги церковним громадам.
Рідні Васильківці — пілотний проект
Починали, звісно, з Васильківців, де розміщений головний офіс «Мрії», де народився і виріс Іван Гута, де він отримав перші уроки нелегкої хліборобської праці. Слід наголосити, що це село має давню і славну історію. Тут збереглися сліди культури мальованої кераміки ІІІ—ІІ тис. до нашої ери, пам’ятки давньоруської епохи. А перша згадка про нього в архівних документах датована 1573 роком. І ще одна виразна деталь. Саме Васильківці благословили на боротьбу за волю України у минулому столітті найбільше національно свідомих синів і дочок у Гусятинському районі. І той національний дух, той волелюбний порив не пропали даремно. Про славну історію цього подільського села і його людей цікаво розповів у своїй книзі «На зламі віків» місцевий краєзнавець та історик Микола Кучмій. Друге її видання побачило світ масовим тиражем минулого року за фінансової підтримки агрохолдингу.
Головною проблемою залишалася центральна дорога. «Мрія» бралася за її реконструкцію власним коштом, але запротестували в одному з відомств, мовляв, вона належить йому. Довелося вирішувати це питання на рівні столиці. Наразі роблять об’їзну дорогу, а потім візьмуться за реконструкцію центральної магістралі. Слід сказати, що роблять це фахівці агрохолдингу на європейському рівні, тож дороги служитимуть довго.
Справжньою окрасою Васильківців став дитсадок «Сонечко». Умовам, які тут створені, можуть позаздрити і міські діти. Просторі ігрові кімнати, затишні спальні, калорійна та смачна їжа, постійний медичний нагляд, чуйні виховательки... Все тут зроблено з турботою про дітей: меблі — з натурального дерева, білизна — з бавовни, сучасна сантехніка, багато іграшок та книжечок. Одне слово, все, що потрібно дитині для здорового та гармонійного розвитку. У дворі — красивий англійський газон, який облаштовували запрошені з Польщі фахівці.
Чимало коштів вклала і вкладає «Мрія» у розвиток місцевої спеціалізованої школи з поглибленим вивченням інформаційних технологій і технічних дисциплін. Тут обладнані сучасні комп’ютерні класи з півсотнею моніторів, проведено швидкісний Інтернет. Традиційно у День знань кожен першокласник у Васильківцях отримує у подарунок ноутбук. Місцеві будівельники, тільки-но пролунав останній дзвоник, почали реконструкцію шкільного приміщення. Протягом нинішнього літа тут планують надбудувати третій поверх, адже кількість учнів щороку зростає. У селі багато молодих сімей, тож демографічна ситуація плюсова. Зважаючи на те, що кількість робочих місць у «Мрії» постійно збільшується, населення Васильківців й надалі омолоджуватиметься. На черзі — будівництво спортивного комплексу школи: з просторим спортивним залом, плавальним басейном, тенісними кортами. Сільський стадіон уже реконструюють. Іван Миколайович часто запрошує на концерти найвідоміших співаків, влаштовуючи для земляків свято.
«Мрія» постійно виділяє продукти і кошти для харчування дошкільнят і школярів як у Васильківцях, так і в інших селах, де живуть власники земельних паїв, які орендує агрохолдинг. Слід сказати, що до якості молочних продуктів, які виготовляють переробні підприємства, є претензії, адже вони стають надто штучними. І тоді виникла ідея.
— Ми вирішили локально розв’язати цю проблему — ліквідувати дефіцит якісних молочних продуктів, — каже голова ради директорів групи компаній «Мрія Агрохолдинг» Іван Гута. — Збудуємо міні-ферму на 20—30 корів, а при ній налагодимо виробництво молочних продуктів: екологічно чистих молока, сиру, сметани... Передусім — для дітей. На ферму їх водитимуть на екскурсію. Можливо, з прицілом на майбутню професію, адже тваринництво думаємо розширяти. Вже визначилися з місцем для спорудження у сусідньому Теребовлянському районі першого сучасного тваринницького комплексу на тисячу корів. Паралельно розвиватимемо міні-ферми на 10 корів у кожному районі. Тепер відбираємо сім’ї, які могли б цим займатися. Допоможемо їм племінною худобою, доїльним і холодильним обладнанням.
Нині у Васильківцях на повний хід йде будівництво сучасного лікувально-оздоровчого центру, який планують здати в експлуатацію до кінця цього року. Проект, котрий нам показали, гідний великого міста, не те що села. Зрештою, чому дивуватися, адже тут усе роблять на добротному рівні. «Начинять» медичний центр найновішим обладнанням, а на роботу запросять знаючих і перспективних спеціалістів. Бо з доброго настрою людини, з її належного фізичного і морального здоров’я набирає нових сил, нового лету як менеджерський талант, так і нелегка щоденна праця тракториста чи педагога.
У центральному офісі, що у Васильківцях, нам показали найсвіжіші листи-прохання, які надходять на адресу керівництва «Мрії». Їх аналізують, вникають у суть тієї чи іншої проблеми, виділяють головне. Всім одразу допомогти нереально, але тих, у чий дім прийшло негадане лихо, неодмінно підтримають. Бо, як слушно зауважив один із заступників Івана Гути Ігор Гінайло, давати (якщо є змога!) завжди легше, ніж просити.
Радяться з громадами
Щоб дізнатися, якої саме підтримки потребують села, де орендує земельні паї «Мрія», Іван Гута сам сідає за кермо автівки. Причому обходиться без численної свити, тим паче без охорони, якої у нього нема. Лише помічників з собою бере: вони фіксують його доручення, а відтак контролюють їх виконання. У кожному селі спілкується з сільським головою, місцевою інтелігенцією, священиком. Хоче особисто знати ситуацію, а не з довідок чи чужих розповідей. Іван Гута не сторониться людей, з якими і для яких працює. Він сміливо дивиться їм в очі, бо не лукавить, не обдурює.
Приїжджає, скажімо, у село Вільхівчик, а там протікає дах сільського Будинку культури, який уже кілька десятиліть не знав ремонту. Сільський голова просить: «Допоможіть перекрити дах, щоб молодь мала змогу вечорами сюди приходити, а не вештатися по барах». А в тамтешній церкві своя проблема: вікна старі, порозсихалися, і в холодну пору добряче сифонить. Звісно, їх бажано поміняти, про що натякає місцевий священик. «Ми не проти і неодмінно вам допоможемо. Але давайте разом визначимося, з чого почнемо: з перекриття клубу чи заміни вікон у храмі», — Іван Миколайович не нав’язує свою думку, але відразу спрямовує розмову у конструктивне русло. І громада висловилася за те, щоб усе-таки почати з ремонту сільського Будинку культури. Бо, крім молоді, й старші люди не проти подивитися виставу чи послухати концерт. Та й про потреби місцевих парафіян «Мрія» не забуде. Як не забула їх і напередодні цьогорічних Великодніх свят, коли кожному храму у селах, де вона орендує, виділено по тисячі гривень.
Чи взяти Тудорів у тому ж Гусятинському районі. Село віддалене від райцентру, старіє, дороги доброї немає. Та й школа потребує немалих фінансових вливань, відсутні їдальня, спортзал... У церкві дах протікає. Зустрілися з місцевою громадою, порадились. Вирішили почати з ремонту даху у храмі. І прикладів такого порозуміння агрохолдингу з сільськими і містечковими громадами чимало.
Нові робочі місця для села
Свого часу Іван Гута сам працював сільським головою у сусідньому Крогульці. Тож йому особливо не треба пояснювати, що і де слід насамперед зробити в тому чи іншому селі. Досить одного погляду, щоб тверезо оцінити ситуацію. До речі, саме у Крогульці на місці, де колись була тракторна бригада, вже цього року холдинг розпочне будівництво сучасного млина потужністю 500 тонн борошна на добу. Село отримає до двох десятків нових робочих місць. А в Самолусківцях з допомогою «Мрії» відновили роботу крохмального заводу. І не просто відновили: його потужність зросла втричі. Радіє сільський голова Степан Карпо, що буде до 180 робочих місць.
Неподалік від Васильківців, на берегах річки Тайни, зустрічає нас зеленими обіймами Хоростків. Це старовинне подільське містечко відоме передусім своєю сільськогосподарською станцією та дендрологічним парком — справжнім шедевром садово-паркового мистецтва. А загалом зелені шати Хоросткова з лісопарком «Дубина» сягають понад сотню гектарів.
Щоб заохотити людей, які дбають про цю красу, зберегти природні багатства, «Мрія» постійно допомагає місцевим природолюбам, зокрема колективу дендропарку. Як фінансово, так і технікою, робочою силою, будівельними матеріалами... А відомому вченому садівникові-дендрологу Василю Корчемному, який уже понад півстоліття працює в цьому мальовничому містечку і, до речі, є ініціатором заснування місцевого дендропарку, фінансово допомогла торік видати книжку «Парки і сквери міста Хоросткова».
Це лише окремі штрихи до теми соціально-економічного розвитку населених пунктів, де орендує землі «Мрія». Всього в одному матеріалі не охопити. Адже це і освітлення та ремонт сільських вулиць, і спорудження підвідних газопроводів, встановлення газових і електричних котлів у школах і дитсадках, заміна вікон і дверей, подарунки дітям до Миколая та Нового року, шкільне приладдя першокласникам, допомога церковним громадам, подарункові набори самотнім і багатодітним, грошова допомога учасникам війни та воїнам ОУН-УПА, придбання спортивного одягу та інвентарю для сільських футбольних команд і ще багато чого. Досить сказати, що у «Мрії» подбали навіть про сучасні газонокосарки, щоб у кожному селі були впорядковані цвинтарі. Причому робиться все планомірно, є спеціальна програма оновлення сіл починаючи з 2008 року. Васильківці — пілотний проект, який згодом думають поширити на інші населені пункти.
Колись у селах інфраструктурою опікувалися колгоспи. Щоправда, держава компенсувала їм витрачені кошти. «Мрії» ніхто нічого не повертає. Для Івана Гути справа честі, щоб люди, котрі працюють в агрохолдингу чи живуть у селах, де він орендує землю, мали гідні умови праці та відпочинку. Робить він це не з примусу, а з власної волі, керуючись моральними засадами, закладеними батьками. Пригадуєте революційне гасло: «Багаті ділитимуться з бідними»? Воно так і не було реалізоване у масштабах держави. Але не все так безнадійно. Принаймні «Мрія» показує, як це треба робити. Можливо, у неї знайдуться послідовники?
Любов ЛЕВИЦЬКА, Володимир КРАСНОДЕМСЬКИЙ.
Тернопільська область.
