Голова Верховної Ради України Володимир Литвин і Президент Ради Кантонів Ханшейрі Індеркум (на знімку) високо оцінюють рівень політичного діалогу між Україною і Швейцарською Конфедерацією. Про це сторони заявили в середу під час зустрічі в Берні в рамках офіційного візиту В. Литвина до Швейцарської Конфедерації.

Пан Х. Індеркум поінформував керівника українського парламенту про справи, якими опікується Рада Кантонів, наголосивши, що значення її для країни дуже велике, адже вона «турбується про єдність країни, єдність кантонів».

Він зауважив, що «сьогодні в Національній Раді Швейцарії відбувалися гарячі політичні дебати, а в Раді Кантонів справи вирішуються спокійніше». Зокрема, сьогодні йшлося про експорт худоби, в тому числі і до України, сказав він.

Президент Ради Кантонів розказав про ситуацію щодо злиття менших кантонів Швейцарії з більшими. Він зазначив, що це не завжди має однозначну оцінку, але кантони в тому вигляді, як вони є, сильніші, ніж інші територіальні одиниці.

Голова Верховної Ради України подякував швейцарській стороні за гостинність і зазначив, що, побувавши на засіданні Ради Кантонів, він побачив спокійну і розважливу роботу. «Це дає змогу вийти на єдино правильну лінію і забезпечити успішний розвиток країни», — сказав 

В. Литвин.

Керівник українського парламенту підкреслив, що йому імпонує організація життя і влади у Швейцарії, адже «вона така, що дає можливість людям брати участь в управлінні державою і робить їх відповідальними за долю своєї країни». Це, за словами керівника українського парламенту, дає змогу реалізувати ті можливості, які має Швейцарія.

В. Литвин висловив сподівання, що наступні парламентські вибори в Україні відбудуться за змішаною системою, і 225 народних депутатів буде обрано персонально. «За всіх недоліків такої системи я бачу позитивний момент у тому, що «персонально обрана» частина парламенту може бути прообразом другої палати», — сказав він.

Сторони констатували, що сьогодні є додатковий потенціал у розвитку україно-швейцарських відносин — це співпраця на рівні парламентів, а не лише міжурядові зустрічі. В. Литвин висловив переконання, що саме парламенти двох країн задаватимуть тон для співробітництва.

Під час зустрічі сторони також обговорили європерспективи України. В. Литвин зазначив, що Швейцарія не є членом Євросоюзу «через політичні переконання, а Україну поки що не запрошують». Водночас він підкреслив, що «ми виходимо із необхідності співпрацювати з ЄС». Керівник українського парламенту поінформував, що нині вийшли на завершальний етап переговори щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС і формування зони вільної торгівлі, наголосивши, що Україна прагне бути передбачуваною і прогнозованою країною.

В. Литвин також висловив думку, що головне, в чому Україна та Швейцарія мають спільні позиції, — це їхня позаблоковість. «Наша позаблоковість зняла напруження всередині країни і у взаєминах із сусідами», — підкреслив він.

 

***

Світова спільнота має об’єднати зусилля у розв’язанні проблеми ядерної безпеки.

На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин в інтерв’ю газеті «Ааргауєр цайтунг» (Швейцарія).

Відповідаючи на запитання видання щодо різниці дискусії стосовно ядерної безпеки в Швейцарії та Україні, В. Литвин зазначив: «Різниця полягає в тому, що ми пережили цю трагедію і живемо з її наслідками, а ви добре розумієте, в тому числі і на нашому прикладі, небезпеку мирного атома та її вплив на людей».

Кажучи про враження від побаченого та почутого в парламенті Швейцарії під час дебатів щодо змін джерел енергії, 

В. Литвин звернув увагу на відповідальний підхід парламентаріїв, «помножений на очікування швейцарського суспільства, на майбутні вибори». Звідси, за його словами, «намагання повніше відчувати настрої людей і відповідним чином діяти». «Я впевнений, що політика, яка базується на інтересах та настроях людей, є відповідальною політикою», — сказав керівник українського парламенту.

Водночас В. Литвин наголосив, що це питання потребує широкого підходу з урахуванням необхідності передбачити, якими джерелами енергії компенсуватиметься відмова від ядерної енергетики.

Крім того, на його думку, потрібно розуміти, що зупиненням роботи атомних блоків проблема не вичерпується, оскільки додаткових коштів і зусиль потребує подальша консервація станцій та вирішення питання, як і де зберігати ядерне паливо.

Голова Верховної Ради назвав не менш важливим «усвідомлення того, що проблема ядерної безпеки не може бути проблемою лише однієї країни». «Це проблема глобальна, загальна, і мають бути об’єднані зусилля як мінімум європейського співтовариства, а ще краще — світової спільноти», — наголосив він.

В. Литвин звернув увагу, що останнім часом людство «демонструє звикання до потенціальних глобальних загроз, швидко призвичаюється до них». Водночас, зазначив він, аварія в Японії актуалізувала проблеми і Чорнобильської катастрофи, і ядерної безпеки загалом як в українському суспільстві, так і в усьому світі.

«Фукусіма актуалізувала тему ядерної безпеки, ядерного тероризму, неконтрольованого розповсюдження ядерних технологій, — заявив 

В. Литвин. — Потрібно відмовитися від національного егоїзму і говорити про цю проблему як про загальносвітову, проблему інтернаціонального виміру».

Керівник парламенту також нагадав, що Україна відмовилася від свого ядерного потенціалу, третього за потужністю у світі, а згодом і від виробництва високозбагаченого урану, показавши всьому світу приклад того, як треба забезпечувати ядерну безпеку. Водночас він висловив жаль з приводу того, що «жодних дивідендів, окрім політичних обіцянок, Україна від цього не отримала».

Прес-служба Верховної Ради України.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.