ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»
У 2011 році Одесу відвідає 78 круїзних кораблів. Для порівняння — торік було 72 судозаходи.
Якщо вишикувати один за одним усі пасажирські судна, прийняті портом в 2010 році, то довжина морської колони становитиме 11 кілометрів.
У 2010 році на круїзних лайнерах Одесу відвідали 150 тисяч туристів із 64 країн світу.
Основна частина туристів, що прибувають в Одесу морем — громадяни США. На другому місці — англійці, на третьому — німці та італійці.
Круїзний сезон планується завершити 5 листопада заходом в Одесу лайнера «OPERA».
Хвилююча й чарівна картина, коли двухсотметровий круїзний лайнер швартується біля причалу морського вокзалу Одеського морського торговельного порту. Веселка прапорів, тисячі туристів, котрі вийшли на верхні палуби, запальні мелодії оркестру на березі, сотні одеситів, які вітають туристів, багато хто з яких уперше прибув до України.
Чому так незатишно відпочивальникам в Одесі?
— Нинішнього року круїзний сезон мав розпочатися 31 березня, —розповів «Голосу України» Микола Маковецький, начальник морського вокзалу Одеського морського торговельного порту. — Через туман капітан лайнера «Мелодії» не ризикнув завести судно в гавань. Хоча на борту вже працював український лоцман, оркестр і екскурсоводи, автобуси чекали на перших туристів на березі.
Буквально через кілька днів засяяло сонечко й офіційний круїзний сезон в Одесі стартував.
За всіх часів, навіть у важкі, ставлення до круїзного туризму в Одеському морському торговельному порту, яким понад чверть століття керує Герой України Микола Павлюк, було, скажімо так, поважне. Ось найсвіжіший факт. Під час підготовки до нинішнього сезону була вирівняна лінія 15 і 16 причалу. Це дає змогу тепер заводити в порт судна завдовжки до 300 метрів. Причали стали ширше на 2 метри, що дає можливість виставити до трапів для приймання туристів одночасно 50 екскурсійних автобусів. На території пасажирських причалів замінено асфальтове покриття на екологічно безпечну плитку.
Наведені цифри — алгоритм сучасного круїзного бізнесу. В усьому світі, де він розвивається, триває активна боротьба за тривалість стоянок суден у портах, за наповнюваність туристами лайнерів. І це є аксіомою турбізнесу — порти зацікавлені в оплаті портових зборів, а збільшення кількості туристів означає наповнення бюджетів різних рівнів — гості міста охоче розлучаються зі своїми грішми, відвідуючи визначні пам’ятки, ресторани, театри, музеї.
До речі, про наведену вище аксіому туристичного бізнесу. В 2010 році Кабінет Міністрів України з ініціативи Одеського морського торговельного порту запровадив привабливі знижки на портові збори для круїзних суден, що заходять у порти України. У міжсезоння (з 15 листопада по 15 березня) усі судна одержують знижку 50 відсотків, а в сезон — 25 відсотків за умови, що судна однієї компанії зайдуть в українські порти більш як три рази.
Туризм об’єднує людей, а туристичний сервіс — роз’єднує
Згідно з даними міжнародного туристичного рейтингу за рівнем привабливості для подорожуючих морем Україна посідає 118-ме місце серед 139 країн. Більше того, за таким показником, як конкурентоспроможність туристичного ринку, наша країна опустилася з 77-ї позиції, яку вона посідала в 2009 році, на 85-ту й опинилася між Намібією та Гватемалою. Наші сусіди по Чорному морю Росія й Грузія перебувають на 59-му і 73-му місці відповідно.
За останні п’ять років туристична інфраструктура в Одесі, образно кажучи, зробила стрімкий стрибок — побудовано десятки нових готелів, відремонтовано дороги, приведено до ладу історичні пам’ятки, розпочали роботу суперсучасні торгові центри. Здавалося б — підстав для занепокоєння немає й залишається тільки підраховувати кількість туристів і радіти високим фінансовим показникам. Але, на жаль, проблем туристичної інфраструктури менше не стає, а навпаки — вони тільки збільшуються.
Ось найсвіжіший приклад. П’ять років в Одесі працював фунікулер. Туристи, котрі прибувають до Одеси на круїзних лайнерах, за допомогою фунікулера, а він був безплатний, через декілька хвилин опинялися на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку де Рішельє. Раптом на початку туристичного сезону комунальне підприємство «Одесміськелектротранспорт», на балансі якого перебуває піднімальна машина, заявило про її зупинку. Причина — немає коштів для ремонту фунікулера. Тепер туристам доводиться пішки долати круті сходи для того, щоб опинитися в центральній частині Одеси.
Досі не розв’язано проблему стоянок для туристичних автобусів. Сьогодні вони паркуються за декілька кварталів від історичних пам’яток — оперного театру, Археологічного музею, Приморського бульвару. Ближче під’їхати немає можливості — там зона, в якій розташовано стоянки для службових автомобілів чиновників міськвиконкому.
Одеський морський торговельний порт виступив з ініціативою про розміщення в центральній частині міста п’яти електронних адресних табло, які дають змогу туристам визначити, де розташовано об’єкт, який їх цікавить. Інформацію надано трьома мовами — українською, англійською та російською. Досі цікава пропозиція проходить узгодження.
А взяти екскурсії, сувеніри, карти міста, інформаційні брошури —вони називаються турпродуктом. Якість цього продукту нижча, як кажуть в Одесі, за ватерлінію. Безплатних путівників-карт для туристів не може надати жодна туристична фірма міста. Про якість роботи гідів годі й казати — вони зупинилися в своїх бесідах у минулому столітті.
Круїзний туризм починає молодшати. Якщо ще п’ять—десять років тому основний контингент подорожуючих на морських лайнерах становили пенсіонери, то сьогодні нерідко можна зустріти й молодих людей. Вони просять у зустрічаючої, одеської сторони, організувати для них екскурсії з екстримом.
А чому б і не організувати? — вирішили в Одеському морському торговельному порту. Для мандрівників з теплохода «Аїда» була організована велосипедна прогулянка Одесою й поїздка на відкритих позашляховиках у легендарні одеські катакомби, де пройшла реконструкція бою між підпільниками-партизанами й німецько-фашистськими окупантами. Бій закінчився мирно — українським салом та українською горілкою.
Сьогодні роботою з туристами займається величезна кількість фірм, туроператорів. Але річ у тім, що кожний з них діє на свій страх і ризик. Життя підказує — необхідно розробити концепцію розвитку туризму в Одесі на п’ять років і створити спеціальну координаційну раду з робочими групами за напрямами туризму — оздоровчий, круїзний, відпочинковий.
Чорне море стоїть на порозі круїзного туристичного буму. Про це свідчить факт будівництва в Стамбулі новітнього порту, розрахованого на приймання суперсучасних круїзних лайнерів. Туристи в Стамбулі здійснюватимуть пересадки на невеликі судна у різних напрямах — Україна, Болгарія, Румунія, Грузія, Росія. Що очікує їх у нашій країні? Чим зустріне Одеса? Непрацюючим фунікулером? Розбитими фасадами будинків історичних пам’яток? Відсутністю автобусних стоянок? Відсутністю необхідної інформації? Неякісним турпродуктом?
Якщо саме цим, то навряд чи знайдуться туристи, які ризикнуть ще раз відвідати Одесу.
Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.
Компетентна думка
Микола МАКОВЕЦЬКИЙ, начальник морського вокзалу Одеського морського торговельного порту (на знімку):
— Ми створили відділ розвитку туризму й зовнішніх зв’язків при морському вокзалі. Він опікується не тільки екскурсіями портом, вивчає думки пасажирів і зустрічається з колегами з-за кордону. Відділ налагоджує зв’язки з місцевими турорганізаціями, відповідними департаментами і управліннями облдержадміністрації та міської ради. У нас амбіційні плани — Одеса може стати базовим круїзним портом Чорного моря. Ми вже створили умови для полегшеного контролю й огляду пасажирів митною та прикордонною службами. Сьогодні всі процедури проводяться прямо на борту судна й це як позитивне явище вже відзначили гості нашої країни.
4 вересня ми очікуємо заходу найбільшого круїзного лайнера — «Королева Вікторія» завдовжки 294 метри. Він не вперше відвідує Одесу. І його захід для нас — ознака того, що туристам цікава Україна, цікава Одеса.
Одеський морський пасажирський вокзал.
Круїзний лайнер біля причалу.
