Неоране поле Фредеріка

Фредерік Шавіньї, агроном за фахом і аграрій-новатор за покликанням, приїхав у Шполянський район десять років тому. Перш ніж взятися за вирощування на українській землі зернових та технічних культур, він фермерував у себе вдома, не один рік навчався майстерності плекати високі врожаї у кращих світових виробників сільгосппродукції.

З перших кроків своєї роботи на Черкащині Фредерік Шавіньї потоваришував зі своїми ровесниками, наполегливою, завзятою командою агропромислового об’єднання «Маїс», яке очолював Сергій Терещук, нині народний депутат України. Двоє молодих керівників, прагнучи запровадити у своїх господарствах найновіші технології, зокрема, з гібридизації насіння, разом навчалися, експериментували й це приносило обом такий потрібний досвід.

Тепер французький бізнесмен — відома і шанована на Черкащині людина. Його інвестиції у сільське господарство області вагомі й ефективні. ТОВ «Шпола Агро-Індустрі» обробляє 15 тисяч гектарів землі. З них 5,5 тисячі гектарів — під кукурудзою, 2,5 тисячі — соняшником. На двох тисячах сіють пшеницю і по 600 гектарів відведено під ділянки гібридизації кукурудзи та соняшнику. Створило товариство 120 робочих місць для жителів великого і мальовничого села Сигнаївки, розташованого, до речі, поруч з географічним центром України.

Втім, сьогодні сільгосппідприємство Фредеріка Шавіньї славиться передусім найсучаснішою технологією вирощування культур і високою, стабільною прибутковістю господарювання. Навіть в «африканське» літо 2010 року, коли у сусідніх СТОВах зернові «горіли» на очах, лани у Сингаївці стояли свіжі, зелені, ніби градусник й не зашкалював у тіні плюс 38 за Цельсієм.

— Торік, — розповідає Фредерік, — з кожного гектара ми зібрали по 45 центнерів озимої пшениці. Стільки ж отримали й ячменю. Кукурудза дала по 100 центнерів. Секрет цього урожаю простий, — пояснює фахівець, — застосування технології ноу-тіл, або нульового обробітку землі. Ми сіємо по неораному полю. Це означає, що максимально зберігаємо вологу у грунті, яка накопичилася там ще взимку, весною і, можливо, поповнилася літнім дощем. Недолік традиційного обробітку грунту в тому, що боронування зораного поля позбавляє його 50 відсотків вологи. Після культивації у небо випаровується ще 50 відсотків. Заборонували посіяне — знову втрата живильної вологи. Прямий посів насіння в неораний грунт, на потрібну глибину, зберігає наявну вологу. Більше того, її береже від висихання шар пожнивних решток від торішньої культури. Подрібнене кукурудзиння чи соняшничиння прикриває поверхню від пекучого сонячного проміння, збагачує землю органікою. Тому, за висловом місцевого люду, стоїть у вересні качаниста зелена, мов рута. Тоді, як скрізь, посохла ще у серпні.

На обласному Дні поля, котрий відбувся у товаристві минулої осені, Фредерік продемонстрував агрономам глибину проникнення коріння соняшнику на ділянці неораного поля — коріння тут проникло більш як на півтора метра. На ділянці мінімального обробітку коріння сформувалося біля поверхні грунту. Різною виявилася й вологість — знову-таки на користь технології ноу-тіл.

І не тільки стабільно високу врожайність забезпечує «технологія від Фредеріка», пояснювали шполянці. Собівартість вирощеного у «французькому сільгосптоваристві» набагато нижча від собівартості продукції навколишніх СТОВів, а отже, й прибутки з гектара тут мають значно вищі. Причому, зерно, насіння також отримують найвищої якості, воно конкурентоспроможне і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.

— Фредерік охоче ділиться своїм досвідом, — розповідає начальник Шполянського районного управління агропромислового розвитку Володимир Костенко. — Він уже тричі провів у себе Дні поля. Усім зацікавленим демонстрував техніку, необхідну для нульового та мінімального обробітку грунту, переконував у необхідності перейти на вологозберігаючі інтенсивні технології. Кілька сільгосптовариств у нашому та у сусідньому Звенигородському районі закупили нову техніку й почали опановувати новаторство Фредеріка. Як результат — вберегли зернові від «підгорання», отримали добрий урожай.

Продовжує співпрацювати з французьким аграрієм й група компаній «Маїс».

— На своїх полях ми вирощуємо два гібриди соняшнику й чотири — кукурудзи французької селекції, — каже генеральний директор ТОВ «АПК «Маїс» Сергій Осадчий. — Завжди спілкуємося з Шавіньї. Фредерік дуже ініціативний, завзятий, відкритий до нового, прогресивного. Він і нас захопив новою технологією. Восени «по нульовому» засіяли 600 гектарів озимої пшениці, нині сіємо кукурудзу.

Задоволені співпрацею з іноземним інвестором і в Сигнаївській сільській раді.

— Торік, — ділиться голова села Сергій Ошовський, — підприємство Фредеріка зробило капітальний ремонт двох вулиць, на який витратило понад 340 тисяч гривень. Підприємство постійно допомагає школі, надає для перевезення автобус, виділяє кошти на оздоровлення та харчування дітей. Не обходить також увагою ветеранів війни та праці. Старших сигнаївців завжди вітають зі святом Перемоги, вручають подарунки. Власники земельних паїв торік отримали від орендаря Фредеріка Шавіньї три відсотки від вартості свого наділу, цього року, знаю, плату збільшуватимуть. Як і раніше, цікавиться успіхами свого давнього друга народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Сергій Терещук.

— Нині в Україні працює чимало зарубіжних інвесторів, — коментує Сергій Миколайович. — Фредерік Шавіньї відрізняється серед них тим, що вкладає у нашу аграрну галузь не лише матеріальний, а й інтелектуальний ресурс. Він не пропускає жодної великої агропромислової виставки в Європі, США чи Канаді і привозить звідти у своє господарство усе найпередовіше, найоптимальніше, найприбутковіше. Ми бачимо, — продовжує Сергій Терещук, — як з кожним роком змінюється клімат Середнього Подніпров’я. З колись помірного він дедалі більше наближається до посушливого і спекотного. Я сам, агроном за фахом, цікавлюсь, що ми можемо протиставити цьому природному чиннику. Фредерік Шавіньї на прикладі свого сільгосппідприємства показав, як краще адаптувати до наших умов високоефективні, малозатратні технології обробітку грунту, котрі він запозичив за кордоном. Що більше вітчизняних господарників позбудуться усталених в агрономії стереотипів і підуть шляхом французького аграрія, то швидше ми навчимося вирощувати високі врожаї за будь-яких кліматичних умов.

 

Черкаська область.