Конституційний процес уже не тільки справа політиків і державних діячів, а й усього суспільства, яке шанує і охороняє власну Конституцію, розуміючи її як важливе досягнення демократії в Україні.
Особливу увагу цінностям і значенню Конституції, збереженню її стабільності завжди приділяли вчені-правознавці, які зібралися цими днями у Львові на гостинне запрошення Львівського національного університету імені Івана Франка і у творчій, дискусійній атмосфері обговорили конституційні проблеми на Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій ролі Основного Закону України в сучасній правовій державі. Провідні вчені-конституціоналісти з багатьох наукових установ не тільки привезли власні дослідження, висновки і цікаві пропозиції, але й гаряче привітали ректора університету академіка І. Вакарчука з 350-річним ювілеєм університету, а декана юрфаку професора А. Бойко і завідувача кафедри конституційного права Л. Бориславського з 70-річчям її заснування в славетному університеті. Програма конференції була насичена гострими дискусійними темами, сміливо оригінальними пропозиціями і відчувалося, що визначальна доповідь професора, Постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України А. Селіванова обумовила підтриманий вченими концептуальний підхід до конституційної реформи: покращувати Конституцію України 1996 року необхідно через зміни і доповнення, але не шляхом її переробки і створення нової Конституції. Цю позицію всебічно проаналізували учасники конференції, і в доповідях таких відомих вчених-конституціоналістів, як екс-міністр юстиції М. Оніщук, суддя Конституційного Суду України П. Стецюк, професори В. Куйбіда
В. Федоренко, голова центру політико-правових реформ І. Коліушко та багатьох інших, порушувалися проблеми, які безпосередньо стосувалися сучасного конституційно-правового життя. Науковому осмисленню піддавалися не тільки питання теорії конституціоналізму, а й політико-правові процеси щодо ефективної реалізації норм Конституції, статусу конституційної асамблеї, залучення народної законодавчої ініціативи, забезпечення народного суверенітету та багато інших. Схвально було сприйнято обґрунтовану позицію професора
А. Селіванова про те, що сьогодні найважливіше для конституційної реформи є невідкладне запровадження її «технологічного механізму», а це вимагає проведення моніторингу юридичної конституції і за його результатами визначення «живої» Конституції, розробку Концепції, яка була б оприлюднена для суспільного обговорення.
Започаткований на львівському зібранні вчених-конституціоналістів конструктивний підхід до втілення конституційної реформи є свідченням реального внеску, який здатний сьогодні надати динамізму, нових конституційно-правових ідей конституційному процесу, ініційованому Президентом України.
Фото надано Львівським національним університетом імені І. Франка.
