Кілька років тому «Голос України» опублікував своєрідний підсумок туристичного сезону в Севастополі («Голос України» за 24.10.2006 р.). Стаття називалась «Севастополь: шлях від військової бази до туристичної Мекки. Труднощі становлення». Олена Баженова — директор севастопольської турфірми «Ласпі» й водночас депутат міськради, професіонал з багаторічним стажем, приділила у своїх міркуваннях надто багато уваги проблемі збору та утилізації твердих побутових відходів (ТПВ), що залишаються після екскурсій туристами. Особливо так званими «одноденними» туроператорами. Зізнатися, перед відправленням матеріалу в редакцію я сумнівався, чи варто залишати в ньому «сміттєву» тему? Адже вона аж ніяк не головна у справі розвитку туристсько-рекреаційного напряму, взятого Севастополем останніми роками... Аномально спекотне літо 2010-го довело, що й у цьому разі професіоналам варто довіряти.
Спекотне літо 2010-го
Те, що тема санітарного очищення міста для влади може перетворитися в першорядну турботу, стало з усією очевидністю ясно минулим літом. Рання й тепла весна, незвично високі навіть для ПБК температури повітря й води протягом усіх літніх місяців і практично повна відсутність дощів уже із середини травня «погнали» потоки туристів у приморські міста. Наплив такого бажаного для більшості жителів примор’я відпочивального «контингенту» тішив не всіх. Підбиваючи підсумки операції «Курорт-2010», один із високопоставлених співробітників Севастопольської СЕС в оцінках не соромився: «Я б це назвав «літнім хаосом». У це емоційне визначення голова Ленінської райдержадміністрації Віктор Сальников наприкінці минулого літа вніс трішки конкретних цифр: «Якщо раніше сміття з урн забирали один, максимум два рази на день, те тепер — чотири рази. А на Приморському бульварі — шість разів на день. На все це потрібно гроші».
Від себе додамо: і техніку. А тим часом і перше, і друге в міському бюджеті розраховують, виходячи з кількості жителів Севастополя. Лавиноподібне збільшення числа тих, хто смітить у літні місяці, не дуже й беруть до уваги: формула «бюджет напружений, тому треба заощаджувати», з року в рік актуальна.
Відповідно до результатів досліджень Інституту політичного аналізу і прогнозу, наприкінці торішнього курортного сезону 63 відсотки опитаних були стурбовані проблемою вивезення сміття.
«Сьогодні економічний механізм із вивезення сміття не працює. На превеликий жаль, цього року змін у питаннях утримування пляжів ми не добилися». Таке визнання на одній із літніх прес-конференцій зробив Валерій Саратов, голова Севастопольської МДА. Проте економічна користь від туризму є. Про це він сказав на засіданні колегії СМДА, присвяченій підсумкам реалізації Регіональної програми розвитку туризму з 2003-го по 2010-й: «Туристична діяльність у 2010 році внесла в бюджет понад двадцять мільйонів гривень».
На «профільному» засіданні колегії СМДА її керівник поставив перед галуззю завдання: «Розвиток туризму має здійснюватися на пайових засадах, співфінансуванні і співучасті, на принципі, котрий ми хочемо запропонувати й під час реалізації Програми соціально-економічного розвитку Севастополя». За тією ж офіційною статистикою, в місті з туристичної галузі живуть 259 туроператорів і турагентів, близько двох сотень «офіційно виявлених об’єктів розміщення» — понад сім десятків готелів і гостьових будинків, чотири санаторії-профілакторії, дев’ять пансіонатів тощо.
Гуртом і на батька?..
Розуміння необхідності фінансування утилізації залишених туристами ТПВ є на всіх рівнях — від влади до громади. Зокрема, активісти Севастопольського міського відділення Українського товариства охорони природи запропонували владі міста публікувати в місцевих ЗМІ звіти про фінансові результати проведення в Севастополі кожного масового видовищного заходу. Не заради зайвого інтересу. Екологів цікавив не так отриманий прибуток, як втрати громади (в тому числі й фінансові), яких вона зазнала внаслідок порушення організаторами й учасниками шоу вимог природоохоронного законодавства.
Цікавість була предметна: один з авторів ідеї Валентин Шестак не приховував, що причиною звернення стали два літні масові заходи — «Байк шоу», організоване московським клубом «Нічні вовки», і шоу «Автоекзотика Sport Edіtіon» також московської «прописки». «Що має місто? Поки що ми чуємо лише гасла, хвалебні епітети і бачимо сміття, залишене учасниками шоу та інших масових заходів, — поскаржився еколог—громадський працівник. — Влада повинна висувати вимоги організаторам шоу, контролювати його наслідки. А крім того, збирати для міста прибуток і звітувати за нього перед громадськістю. Заробляти на видовищах повинні не чиновники, а місто. А зароблені кошти мають спрямовуватися на озеленення нашого рідного міста і на його соціальні потреби».
Гостей побільше гарних! І різних?
Ось враження від «Автоекзотики» відвідувача шоу, який розмістив на одному з міських сайтів такий текст: «Негативне: немає води для миття рук у туалетах, відсутність сміттєвих баків на території АЕ, сміттєві пакети були лише на території барів і кав’ярень, сміття, сміття і ще раз сміття. Банки і пляшки пивні, запаковані презервативи, папірці, пластикові стаканчики, прапорці клубу «Nіssan», що валяються на землі. Дуже велика кількість сигаретних бичків, які валялися під ногами. Висока вартість вхідного квитка».
Щодо останнього зауваження: одноденний квиток коштував двісті гривень, захід тривав десять днів. Облік глядачів, швидше за все, ніхто не вів, але рахунок, безперечно, йшов на тисячі — різні джерела дають цифру від трьох до восьми тисяч осіб. Не довіряючи чужим враженням, кореспондент вирішив перевірити пост-«Автоекзотичні» реалії особисто. Що вдалося побачити — знято на знімку.
У Гагарінській райдержадміністрації (на території цього району проходив захід) від прибирання місця проведення шоу відхрестилися: договір на саночищення організатори «Автоекзотики» уклали з комунальним підприємством «Чисте місто», туди й адресуйте всі запитання. Гендиректор підприємства Ілля Журавльов поспішав на літак і на запитання: «Як і коли буде організовано очищення території від слідів «Автоекзотики» і скільки грошей організатори шоу заплатили за прибирання підприємству?», обіцяв відповісти кореспондентові після повернення з відрядження. «Я зателефоную, коли повернуся», — пообіцяв. Дзвінка не було й за день, і за два, і за тиждень.
Відвідування місця проведення автошоу через днів десять після розмови з керівником «Чистого міста» показало: доступ на територію, що підлягає саночищенню, зовсім перекрито — хтось перерив глибокою тран-
шеєю дорогу, що веде на поле. Тож не тільки над міру цікаві екологи або журналісти, але й сміттєзбиральна техніка із прибиральниками не потраплять на об’єкт. Та вже й не треба: зі степового відкритого всім штормовим вітрам Херсонеського півострова все легке сміття (папір, целофанові пакети й поліетиленові пляшки) віднесло або в море, або у прилеглі «спальні» райони Севастополя...
Заради справедливості слід зазначити, що «вішати всіх собак» на «Автоекзотику» було б неправильно. Тим паче що торішнє шоу — перший після тринадцятилітнього московського періоду досвід його проведення
в Севастополі. Перший млинець, як відомо, майже завжди грудкою. Але «грудкуватим» два рази поспіль виявляється й ще масштабніше і за кількістю глядачів (близько п’ятдесятьох тисяч торік), і за політичним наповненням (сам прем’єр В. Путін відвідав на триколісному мотоциклі!) байк-шоу московського клубу «Нічні вовки». І щораз з однієї причині — сміття багато залиша-ється.
У середині січня в місцевих ЗМІ пройшла інформація про те, що наступним літом у Севастополі відбудеться чергове байк-шоу. Є деякі натяки на те, що й автошоу може повторитися. А отже, спокій екологам і санітарним лікарям Севастополя навіть не сниться.
Де метуть,а де прибирають
Пильна увага екологів і ЗМІ до проблеми літнього засмічення міських територій владу дратує. Настільки, що заступник голови СМДА Сергій Живодуєв минулою осінню в телеефірі покартав журналістів: «Звичайно, про сміття потрібно говорити. Але я бачу, що 50 пароплавів гарних прийшло в Севастополь і скільки відпочивальників приїхало в Севастополь. А коли в нашому телевізорі лише сміття, сміття, сміття... Люди дивляться: що ж, ніякої іншої теми немає?». А от відпочивальники, на думку С. Жи-
водуєва, бачать «прекрасне й чисте місто».
Думка зама чи то перегукується, чи то йде врозріз з оцінкою ситуації начальником: голова СМДА В. Саратов приблизно в той само час пояснив журналістам, що «за п’ять місяців керівництва нової адміністрації кардинально змінити ситуацію неможливо, але вже сьогодні в місті прибирається 40 відсотків вулиць. Будемо домагатися, щоб наступного року прибиралося 60 відсотків. Отже, якщо все буде нормально, то за три роки ми вийдемо на те, щоб прибиралося все місто».
А поки що за чистоту влада бореться й іншими, крім збирання, методами. Розробляють «Концепцію стратегії поводження з відходами», санітарні паспорти районів, активізували роботу з укладання з юридичними та фізичними особами договорів на вивезення сміття. Останній пункт — під особливим контролем: Валерій Саратов дав найсуворішу вказівку своїм підлеглим: «Не укладати жодних договорів про будь-яку діяльність із тими, в кого не буде укладено договорів про вивезення сміття».
Останнім часом на порядок денний вийшли нові «Правила благоустрою території Севастополя» та ідея створення інспекції з контролю за їхнім дотриманням. Представників райдержадміністрацій, зібраних у міськраді на попереднє обговорення нововведень, хвилювало два питання: кого контролюватиме інспекція і з яких джерел платитимуть зарплату інспекторам?
— Ми створюємо не орган, який вас контролюватиме, — заспокоїв тих, хто зібрався, один з авторів ідеї депутат міськради Дмитро Богданов. — Інспекція координуватиме роботу всіх, хто зайнятий благоустроєм міста.
Щодо джерела фінансування роботи інспекторів відповідь була значно менш конкретна: треба подумати, визначитися, порадитися. Хтось із залу напівголосно чи то припустив, чи то запропонував: або штрафи, або бюджет. Швидше, перше — адже в бюджеті з року в рік не вистачає грошей на вивезення ТПВ, тобто на дотримання елементарних вимог «Правил благоустрою...».
Севастополь.
Фото автора.
