І не дав. Натомість ціни на сировину впали
Приймальниця молока із Малих Юначок, що у Красилівському районі, збирала, збирала молоко від односельців, а одного дня не втерпіла і написала листа Президентові. Не так про свою роботу, як про те, що люди важко працюють біля корівчини за копійки. Зрештою, кому як не приймальнику краще знати всю цю кухню. Після такої скарги перевіряльників у село наїхало повно. І всі вони виявили аж тринадцять (!) порушень. От тільки не в механізмі розрахунку з селянами, а в тому, як працює ... збиральник молока.
Пишеш скаргу — отримуй перевірку
Після такої «допомоги» охота скаржитись будь-куди швидко відпаде. Але ж проблеми із цінами на молоко це не знімає. З початку року понад два десятки листів до найвищих керівників держави відправлено з області. Люди шукають «молочної» правди і не можуть знайти.
На останній сесії обласної ради депутат Віталій Олуйко теж запропонував свій варіант звернення до уряду. Мовляв, із цінами на молоко потрібно наводити лад, спробами посадити за «круглий стіл» і досягти певних домовленостей між селянами та переробниками молока тут не обійтись. Та й яка може бути домовленість, коли у кожної сторони свої інтереси. А тимчасові компроміси, котрі виливаються у збільшення вартості літра молока буквально у кілька копійок, кардинально ситуацію не змінюють. До того ж прийнята постанова Кабміну, котра передбачає дотаційну підтримку тваринництва. Але документ є, а грошей немає.
Однак як селянські скарги ні до чого не привели, так і депутатські намагання були марними — звернення не прийняли. Не вплинуло на думку народних обранців і зібрання протестувальників під стінами обласної ради, які намагались привернути увагу до своєї проблеми. Хоча було воно не дуже численним, проте в будь-яке село заїдь — скрізь почуєш одні й ті ж нарікання на низьку закупівельну ціну молока.
Розуміючи гостроту проблеми, обласна влада всіляко намагається вплинути на переробників, звертаючись до їх сумління, просить таки підняти закупівельні ціни. Але, очевидно, справа зовсім не в сумлінні, жадібності чи недобросовісності виробничників, котрі вперто стоять на своїх розцінках. Вже й закрадаються сумніви, чи справді це змова молочних монополістів, як дехто твердить, бо значна частина місцевих молокопереробних підприємств не може похвалитись величезними прибутками. Навпаки, з настанням літа багато хто нарікає, що складно реалізувати готову продукцію, а тому зазнає прямих збитків.
То чи є вихід із цієї ситуації, і де його шукати?
Постанов багато, та грошей катма
Не перший уряд пробує розв’язати проблему, запроваджуючи дотації на тваринництво взагалі і на молоко зокрема. Протягом останніх півтора року Кабмін тричі приймав відповідні постанови. Якщо коротко нагадати історію, то спочатку дискусії точились навколо того, що взяти за основу при виплаті дотацій — голову худоби чи літр молока.
Були, приміром, прихильники того, щоб кожен власник корови отримав державну підтримку. Вони вважають, що саме так можна втримати поголів’я, котре з кожним роком катастрофічно падає.
Однак саме ця дотаційна модель викликала і чимало сумнівів. Насамперед через те, що не можна всіх власників корів стригти під одну гребінку. Такий механізм навряд чи міг вплинути і на продуктивність дійного стада, і на якість молока. А за що виплачувати кошти тому, хто взагалі не збирається продавати молоко від своєї корови? Тому не дивно, що впровадження його пригальмували, перенесли на 2011 рік, а потім і зовсім замінили іншим — дотуванням за літр зданого молока.
До початку нинішнього року переробні підприємства перераховували ПДВ на небюджетні рахунки, звідки і виплачувалися дотації сільгосп-виробникам. Причому суму податку на додану вартість і розмір дотації на гривню вартості молока переробники визначали наперед. А для виплати дотацій мали подати казначейству платіжні доручення на перерахування необхідних коштів з небюджетного рахунка на поточний рахунок підприємства, отримати готівку і розрахуватися зі здавачами молока.
Та в останні місяці 2010-го через дефіцит коштів у держказначействі виплати припинилися. Зате вже в березні з’явилась нова постанова КМ, покликана виправити ситуацію. Документ передбачав, що кошти, які назбирались на згаданих рахунках, можна використати для виплати дотацій за молоко та м’ясо в живій вазі, поставлені у минулому році (!) лише до початку квітня. А далі вони мусять спрямовуватись до спеціального фонду державного бюджету.
Як знайти у дійниці ПДВ?
Десятки тисяч господинь, які вміють зробити із молока сир, масло, сметану та багато ще чого, зовсім не розуміють, де, яким чином шукати у дійниці податок на додану вартість. Можливо, саме через це вони так і не знайшли у своїх гаманцях оті додаткові копійки, котрі мали б належати їм за працю.
Правда, оте горезвісне ПДВ десь розчинилось, як масло в каші, в новій квітневій урядовій постанові, але сліду від дотаційних грошей і досі не видно. Документ передбачає, що тепер відрахований ПДВ стане бюджетними коштами, і вони використовуватимуться за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва», спрямовуючись не тільки на дотації за здане переробним підприємствам молоко, а й на часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелей та корів, відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво і реконструкцію тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів, придбання обладнання та механізмів. З цього ж рахунку частково компенсуватиметься вартість будівництва та реконструкції тваринницьких ферм, комплексів та підприємств з виробництва комбікормів і витрати на закупівлю установок індивідуального доїння.
Список правильний, але в даній ситуації він лякає найбільше: якщо раніше не вистачало коштів, аби хоч кілька копійок додатково заплатити за літр зданого молока, то невже тепер вистачить на все записане? При цьому є ще один важливий пункт: розміри виплат за рахунок бюджетних коштів встановлюватимуться щороку, виходячи з обсягів відповідних видатків державного бюджету. Та якраз в бюджеті з такими видатками постійний дефіцит.
Нова постанова передбачає, що за кожен зданий літр молока господарства мають отримати додатково 35, а селяни — 30 копійок. Однак у відповідь на запитання, чи вдалось уже комусь побачити ці дотаційні кошти — лише скептичні посмішки. Бо все вже традиційно впирається у відсутність розробки практичного механізму виконання постанови. Поки він налагодиться, поки запрацює...
Відсутність реальних дотацій вже тепер змушує багатьох скептично подивитись на запропонований механізм їх виплат. Та й цифри говорять самі за себе.
У 2009-му за чотири місяці в області було отримано 162 тисячі тонн молока від 167 тисяч корів. За січень-квітень нинішнього року кількість виробленого молока залишилась такою ж. Але це лише завдяки підвищенню продуктивності дійної череди на сучасних фермах. Бо тим часом кількість корів у краї зменшилась на десять тисяч голів. При цьому є одна досить важлива деталь: за 2009 рік область отримала 45,5 мільйона гривень дотацій за молоко. Нинішнього року — лише обіцянки на майбутнє.
 
Хмельницька область.
Фото автора.