Собівартість вирощування білих зерен значно зросте через здорожчання добрив та енергоносіїв
Нинішнього року на Херсонщині під рисом зайнято не 30 тисяч гектарів площ, як торік, а на дві тисячі менше.
Таке скорочення директор Інституту рису НААНУ Володимир Дудченко пояснює вдосконаленням структури сівозмін, оскільки у деяких районах відбулося перенасичення сільгоспугідь рисовими системами. У деяких господарствах (ви не повірите!) важлива культура займала до 70 відсотків орного клину. А це, зазначає співрозмовник, не зовсім правильно.
Як неправильно і те, що в ході так званих аграрних «реформ» цілісні системи, в які вкладено мільйони і мільйони державних коштів, пошматовано і роздано власникам паїв. Тепер же вони, схоже, не знають, що з цим добром робити.
За Скадовськом (у бік курортного селища Лазурне) можна спостерігати, як сотні гектарів покинутих чеків заростають бур’янами. На думку директора інституту, ті землі можна реанімувати, але для цього в кожен гектар необхідно «влити» щонайменше по 40 тисяч гривень. Тільки ж де їх взяти?..
— Цьогоріч рисівники зіткнуться з новими труднощами, — коментує ситуацію Володимир Дудченко. — Передусім через значне подорожчання енергоносіїв і мінеральних добрив. Якщо торік той же сульфат амонію купували по 1100 гривень за тонну, то нині ціна до двох тисяч доходить. І якщо торік у вирощування гектара рису вкладали 7—10 тисяч гривень, то тепер доведеться викласти не менш як 12 тисяч.
Подорожчала і електроенергія, яка використовується на подачу води у чеки. Ці затрати, правда, держава обіцяла компенсувати. Але торік компенсація становила у межах 40 відсотків. При цьому істотно (на 30 відсотків) зростає вартість і самої води. Торік тисячу кубометрів її коштувало 15 гривень, цього року — всі 20. Скажу більше. Там, де вода на зрошення йде самопливом, затрати на неї становитимуть у межах 300 гривень на гектар, подача ж її насосами обійдеться рисівникам у 2,5 тисячі гривень. А це вже 25 відсотків затрат у собівартості продукції. Для води це забагато. Не виключено, що дехто взагалі відмовиться вирощувати культуру на системах, куди вода подається насосами.
Щодо зняття мораторію на продаж землі, — продовжує співрозмовник, — впевнений, оті 60 тисяч гектарів рисових чеків — багатство країни. На мою думку, для держави було б значно краще, якби ці землі вона повернула собі у власність, компенсувавши селянам їх вартість. Держава повинна сама надавати зрошувані землі ефективним власникам у довгострокову оренду, отримуючи від того солідний зиск. Звісно, чеки мають використовуватися при цьому за прямим призначенням.
Херсонська область.
