Права даішника
перевірять
Законодавці схвалили в першому читанні законопроект, яким скасовується обов’язковий техогляд для автомобілів, мотоциклів та мопедів, які не використовуються в комерційних цілях. При цьому обов’язковому техогляду не підлягатимуть легкові автівки всіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них, окрім таксі та таких, що використовуються у комерційних цілях, вантажні автомобілі з вантажопідйомністю до 3,5 тонни. Але, затямте, добровільний техогляд вітається, бо про безпеку руху і за кермом нічого й розводитися.
Поза сумнівом, влада прагне сподобатися майже десятимільйонній моторизованій кавалерії, яка вже наступного року рушить на вибори. Втім, це той випадок, коли порозуміння знайшли власники і «Мерседесів», і «Москвичів». Одержання талона про проходження техогляду транспортних засобів пересування дотепер пов’язували не так з тестуванням їхнього технічного стану, як з багатомільйонними хабарами! За деякими даними, щорічний оборот офіційного техогляду сягає мільярда гривень, неофіційного — і того більше. Тож відлучення органів ДАІ від процедури техогляду, а заразом і скасування довіреностей та шляхових листів, як на мене, — неабиякий антикорупційний крок. Звісно, законопроект не усуває певних ризиків у майбутньому. Вже тепер дехто сумнівається у тому, що можна «позбавити прав» даішника одним законодавчим актом, бо, згідно з Правилами дорожнього руху, він зобов’язаний перевіряти технічний стан автомобіля. Але це легко виправити в ході підготовки законопроекту до другого читання, регламентувавши його права та обов’язки.
Уже наприкінці червня законопроект може стати повноцінним законом, а поки що експертна оцінка вартості добровільного техогляду та обов’язкового для транспорту, який перевозить людей і вантажі, звучить втішно — 200—800 гривень. Обов’язковим і добровільним техконтролем перейматимуться суб’єкти господарювання, які мають у власності необхідне для цього устаткування: огляд вантажівок — раз на рік, автобусів, маршруток, таксі — двічі.
Комунальний прочухан
Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг уже в квітні скоротилася до 11,97 мільярда гривень. Якщо цією цифрою уряд «рапортонув» Президенту Віктору Януковичу, то не дивно, чому не почув від нього жодного компліменту. Реформа комунальної сфери перебуває у ступорі так само, як і інші, бо на Грушевського не знають, з чого її починати. Мало того, не мають уяви, як відповісти на пряме запитання: «Чому у різних регіонах вартість послуг неоднакова (різна собівартість послуг) і чому рівень заробітної плати не узгоджується з рівнем комунальних тарифів?» (Недолуга боротьба з інфляцією).
Не дивно, що Прем’єр-міністр Микола Азаров налаштований питати з третіх осіб — керівників регіонів, а Віктор Янукович звільнив з посад віце-прем’єр-міністра регіонального будівництва і ЖКГ Віктора Тихонова та його першого заступника Юрія Хіврича. Президент каже, що люди не мають відповідати за халатність чиновників. Однак відповідають і відповідатимуть надалі, бо для платників комунальних послуг закон — вистражданий, а для чиновників — неписаний. Міністерські експерти впевнені, що у квітні заборгованість скорочувалася під впливом економічного зростання і сімейних доходів. Авжеж, економіка зростає, у домогосподарства приходять гроші, але борги погашали здебільшого з почуття обов’язку та під тиском чуток про пеню. Доходи більшості домогосподарств я б також не переоцінював, бо в першому кварталі року лише 5 регіонів звітували про перевищення середньомісячного рівня зарплати — Київщина й Київ, Донеччина, Дніпропетровщина й Луганщина. Попри те, що в квітні зниження заборгованості спостерігалося у 24 регіонах, середній термін її у 2,9 місяця лишається незмінний. На критику уряд укотре відповідає обіцянками, пов’язаними з майбутнім: до осені створимо регулятори комунальних тарифів, наступного року виділимо на реформування галузі щонайменше 5 мільярдів гривень тощо.
Зволікання з реформами в комунальному секторі спричиняє колосальні втрати бюджетів. Адже за 4 місяці за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг уже звернулося 495,4 тисячі сімей, що більш як удвічі перевищує минулорічний показник. При тому, що очікуваний прогнозний рівень субсидії цього року — 228,15 гривні. Діяльність ОСББ уряд збирається ревізувати при тому, що вони вимушені працювати за відсутності нормативного, кадрового, кредитного забезпечення, за умов жорсткої конкуренції з житлово-комунальними управліннями. Ревізія ОСББ може завершитися плачевно — різким скороченням їхньої кількості, а може позитивно — узагальненням і розповсюдженням досвіду кращих об’єднань. Будьмо оптимістами, іншого не лишається.
Одна реформа зачіпає іншу
За словами віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка, уряд пропонує обмежити максимальні пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Мало того, цю норму планують поширити й на раніше призначені пенсії, що, зрештою, може оскаржити Конституційний Суд. Але річ не в тім. Якщо законопроект на заміну відкликаного справді пом’якшує схему пенсійної реформи, як запевняє віце-прем’єр, то це на загал популярне рішення може спрацювати лише в контексті інших позитивних змін. Причому радикальних. Приміром, розповсюдження солідарного пенсійного забезпечення логічно обмежити лише нарахуванням мінімальних розмірів пенсій, як це прийнято в європейській практиці. Це може стати початком ще однієї важливої реформи системи надання пільг, яка спантеличує тим, що не завжди узгоджується з матеріальним становищем громадян. Можна одержувати дохід у десять тисяч і більше на місяць і мати статус пільговика. До слова, саме ця обставина робить бажаною монетизацію пільг лише для високооплачуваних громадян. Низка законів обумовлює надання пільг не умовами праці чи соціальними потребами, а професією, роком народження, абощо.
За словами Сергія Тігіпка, уряд вніс у новий пенсійний законопроект 11 якісних змін. Не важливо, скільки, важливо, до якої міри якісних.
