«Влада так сильно любить бізнес, що готова задушити його у своїх обіймах», — якось сказав голова ОДА Михайло ВИШИВАНЮК, слухаючи запевнення посадовців, що для розвитку бізнесу, припливу інвестицій в область є всі можливості. Як показав форум підприємців і владних структур усіх рівнів, який з ініціативи голови нещодавно пройшов в Івано-Франківському обласному муздрамтеатрі, малому і середньому бізнесу живеться дуже несолодко, а його проблемам — малим і великим — немає кінця. Це вже другий такий форум, який проходить у форматі «вільного мікрофону» під назвою «Влада і бізнес — партнери». Однак, здається, заявлена назва — поки що, швидше, бажана мета, ніж реальність. Що ж заважає бізнесу краю успішно розвиватися? Ось фрагменти виступів підприємців.

«Чому влада не любить вітчизняного товаровиробника?»

Василь ГРОДЮК, голова ради обласного громадського об’єднання підприємців і промисловців «Ділові люди Прикарпаття»:

— Приватний бізнес, колективи промислових підприємств найбільше потерпають сьогодні від тарифної політики в державі, яка для підприємців незрозуміла. Скажімо, з січня 2010 року електро-енергія подорожчала майже на 40 відсотків і нині для підприємств коштує 95,4 копійки за кіловат-годину. Водночас, за даними НКРЕ, ми експортуємо її за кордон по 3,5 цента, тобто по 36—45 копійок. Постає запитання: чому держава так не любить власного виробника, що відпускає електроенергію для вітчизняного бізнесу вдвічі дорожче, ніж на експорт? Друге питання — це вартість пально-мастильних матеріалів. Ціни на нафту у світі падають, а в нас ціни на пальне стрімко зростають. Із цього приводу збираємося звернутися до Президента і запитати, чому так відбувається. Ще одна велика проблема — кредитна політика. За наявних нині ставок за кредитами в межах 30 відсотків бізнес розвиватися не може. Нагадаю, що в розвинутих країнах вартість кредитних ресурсів становить 3—5 відсотків. Тому просимо керівників обласних філій звернутися до їх власників із пропозицією зменшити процентні ставки кредитів до рівня 2008 року. Ще одне питання — кадри. Центри зайнятості на новостворені робочі місця дають дотації. Але нерідко діють за принципом: хочу — дам, хочу — не дам. Особливо, коли підприємці самі знаходять спеціаліста. А все б мало бути дуже просто: кожен, хто створює нове робоче місце, подає відповідні документи в центр зайнятості й отримує дотацію, а не випрошує.

На ринках — анархія?

Ігор МИТЛЮК, голова громадської організації «Комітет підприємців м. Івано-Франківська»:

— Ринкові торговці міста збурені: рішення органів місцевого самоврядування не виконуються. Запитайте підприємців, які торгують на базарі, в кого з них є кошторис на виконання послуг до договору про оренду торговельних місць, як це передбачено законодавством? Виявиться, ні в кого. Такий кошторис мала б надавати адміністрація ринку, але вона цього не робить. Унаслідок для торговців на вулиці в ціну оренди «забивають» вартість газу, води, опалення і збирають за це гроші. Коли підприємці звернулися до юридичного відділу міськвиконкому з проханням впорядкувати договори оренди, то почули, що це не компетенція міської влади. А чия це компетенція? Хто має розробити примірні договори оренди торговельних місць, як то є у Хмельницькому? Втім, на деяких наших ринках не лише кошториси, а й самі договори відсутні. Постає запитання: чому нікого не цікавить, чи є договори в торговців, чи є додаток до них — кошторис послуг, а відповідна інспекція не перевірить виставлені там ціни?

Друге. На всіх ринках адміністрація підвищила вартість оренди, а це ж комунальне майно. Чи погоджено ці підвищення з міськвиконкомом і де ці погодження? Ми б також хотіли знати про перспективи розвитку ринків у місті. Якщо є плани щодо їхньої реконструкції, то, щоб для нас не було неприємних сюрпризів, дайте чітку відповідь, за чиї кошти вона має проводитися?

Скасуйте «бігунки»!

Василь БОГДАНОВИЧ, приватний підприємець:

— У 2010 році значно скоротилася кількість підприємців. Щоб ця тенденція не продовжувалася, хочемо налагодити із владою зворотний зв’язок, щоб вона чула про наші проблеми. У зв’язку з цим у мене конкретна пропозиція: на офіційних веб-сайтах кожної із структур — ОДА, МВК, ДПА в області, Пенсійного фонду та інших — створити електронні приймальні для звернень підприємців. Зберігати ці звернення в електронному вигляді протягом трьох років. Тут, на сайті, давати відповідь, як їх розглянуто. Також пропоную ввести аудіозапис на «гарячі лінії», а то туди не додзвонишся. І, що особливо важливо, скасувати ганебну практику «бігунців» — збирання різних відомостей в інстанціях. Якщо є звернення до певного державного органу, то його працівники мали б самі перевірити достовірність наданих заявником відомостей і або обґрунтовано відмовити, або винести позитивне рішення. Необхідно, щоб державні структури налагодили насамперед комунікацію між собою, а не робили це за рахунок зусиль і часу наших громадян, у тому числі підприємців.

Хочеш квитанцію — геть з базару!

Михайло ПАВЛЮК, приватний підприємець:

— Щороку адміністрація ринку, на якому працюю, збирає наперед за рік плату за місце на ринку — 10 тисяч гривень. На мою вимогу видати квитанцію про оплату, мені пригрозили, що викинуть з ринку. У результаті весь мій товар опинився на смітнику, чим завдано значних матеріальних збитків. Я звертався до міліції, міської влади. Але ніхто не притягнув адміністрацію ринку до відповідальності. Не розумію, хто тоді в місті влада.

«Партнери так не чинять»

Ольга РУДАНЕЦЬ, директор готелю «Писанка», Коломия:

— Я найманий директор. Якщо ми говоримо, що бізнес і влада є партнерами, то мушу сказати, що партнери так не чинять, як це в окремих випадках у нас робиться. Скажімо, я вже сім місяців не можу повернути від держави понад шість тисяч гривень, які виплатила молодій людині, котра пішла в дородову і післяродову відпустку. Якби я не дала жінці ці гроші одразу як вона отримала лікарняний листок, то на мене чекали б штрафні санкції. А державі, виходить, можна так чинити. То які ж ми партнери? По-друге, треба припинити практику купівлі різноманітних посвідчень і дозволів щодо пожежної безпеки, димоходу тощо. На жаль, ми залишили всі п’явки старої системи, і підприємці від них і далі потерпають.

«Плату за землю не зменшують, хоча є судове рішення»

Василь ДУТЧАК, голова регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців, голова правління ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод»:

— З настанням світової фінансової кризи всі країни Європи надали своїм товаровиробникам преференції, щоб зберегти робочі місця і врятувати підприємства від банкрутства. В Івано-Франківську депутати міської ради зробили навпаки — підвищили орендну плату за землю, до того ж впровадили її з порушенням законодавства. Дев’ять виробничих компаній різної форми власності звернулися до суду і його виграли. Проте влада вишуковує різні способи, щоб не виконувати рішення суду, а також рішення колегії ОДА, яка рекомендувала органам місцевого самоврядування переглянути ставки орендної плати за землю в бік їх зменшення. Також потребує вирішення питання компенсації підприємствам збитків за пільговими пенсіями. Раніше, коли працювали багатотисячні колективи, чимало спеціалістів вийшли на пенсію за так званими списками №1 і №2. А нині масштаби виробництва зменшились, і проводити такі виплати за власний кошт багатьом підприємствам не під силу. Це досить значні суми. Наприклад, лише колектив ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» торік виплатив 564 тисячі гривень. Із цим треба щось вирішувати.

На розмитнення — до Мукачевого

Неля ВИЛЕГЖАНІНА, голова Асоціації меблярів Прикарпаття:

— Колись меблярів Прикарпаття знали в усій Україні, а тепер ледь виживаємо. Не можемо виставити свою продукцію по-людськи, та й кудись поділися регіональні виставки. Наш меблярський бізнес задушили — відкрили ринок і затопили китайським товаром. А тепер, до всього, під приводом спеціалізації українських митниць розмитнення товару проводитимуть у Мукачевому, а не в Івано-Франківську. Чому це робиться? Для чого возити товар так далеко? Як на мене, це якась безгосподарність.

На форумі прозвучали також пропозиції скасувати пільгове перевезення пасажирів в області, а натомість цій категорії людей надавати адресну допомогу, перевірити вартість вироблення паспортів, бо навколо паспортних столів з’явилися фірми-сателіти, які збирають «довідки на довідки», не перетворювати безплатні парковки на платні тощо. Під час розмови голова ОДА Михайло Вишиванюк дав низку конкретних доручень відповідним структурам стосовно розв’язання порушених проблем, а народних депутатів від області закликав на законодавчому рівні активніше захищати інтереси малого і середнього бізнесу. Наскільки розмова вийшла результативна, побачимо восени. Саме у вересні-жовтні, за словами Михайла Вишиванюка, відбудеться чергова зустріч бізнесу і влади, яка й покаже, у що конкретно вилилися сповіді підприємців і чи стало після них бізнесу легше жити.

 

Івано-Франківськ.