Керівництво Закарпаття обурене, що деревина для лісопереробників часто завозиться з Прикарпаття, Галичини та навіть Буковини, тоді як місцеві держлісгоспи не можуть реалізувати свою сировину! Цей факт, мабуть, і став приводом до чергової «всеохоплюючої» наради. Голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида запросив на неї своїх заступників, керівників районів, директорів держлісгоспів та лісопереробних підприємств. Адже тут ліс насамперед — політика, а вже потім — економіка. І так триває від початку 90-х. Гарячі дискусії й звинувачення в сесійних залах, бруд і некомпетентність на сторінках преси, перекривання лісових доріг, заборона сільрад, райрад і навіть... ОДА вивозити кругляк за межі «ввірених» територій; нездійсненний, бо не підкріплений ні технологічно, ні економічно, зате явно авантюрний і суто популістський заклик до «глибокої переробки деревини», що породив велику кількість підпільних пилорам; невдала, оскільки необдумана, заборона трелювання гусеничними тракторами; безкінечна кадрова чехарда — усе вже було. А провідні колись лісова та деревообробна галузі ніяк не підведуться з колін.

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Фізик констатував: торік на ведення лісового господарства витрачено понад 157 млн. грн., а це на 15 млн. грн. більше, ніж 2009-го. Зріс і рівень заробітної плати в галузі: середня платня — 1759 гривень. Основна частина обсягів продукції та послуг лісового господарства припадає на лісозаготівлю. Торік її обсяги порівняно з відповідним періодом позаминулого року зросли на 14,2% і становили 867,8 тисячі кубометрів, з яких 68,6% — деревина від рубок формування та оздоровлення лісів.

На торги було виставлено практично всю ділову деревину (309,6 тисячі кубометрів), але питома вага продажу становила тільки 10,9%. По районах максимальний продаж досягнуто у Виноградівському та Берегівському, відповідно 74,1% та 69,1% — там продають дубові лісоматеріали, які мають підвищений попит.

З другого боку, саме недостатнє забезпечення сировиною та невчасна доставка найбільше турбують підприємців-лісопереробників. Скаржаться, що, навіть купуючи деревину на аукціонах, не можуть розраховувати на її отримання в обсягах, окреслених угодами. Лісівники ж виправдовуються: мовляв, проблема спричинена відсутністю техніки для перевезення деревини, але обіцяють покращити ситуацію.

Причини проблеми, переконаний Олександр Ледида, який цю галузь добре знає як колишній бізнесмен, — у неефективній співпраці лісогосподарників, підприємців та місцевої влади. Голова ОДА обурений тим фактом, що деревину для лісопереробників області завозять із сусідніх регіонів, тоді як місцеві держлісгоспи не можуть реалізувати власну! А отже, ліс перезріває, гниє на пні, тим паче смерековий, який протягом короткого часу псує коренева губка.

Мало того, в галузі в такий спосіб мало не щороку скорочується кількість робочих місць. А в гірських селах іншої роботи практично немає.

Тут явно потрібен інакший, справді по-державному відповідальний, але у жодному разі не голий, адміністративний підхід.

Звернувся керівник області і до голів районних держадміністрацій:

— Хочу, щоб ви зрозуміли: нема окремо проблем держлісгоспів, переробних підприємств чи районної влади. Є проблеми Закарпаття та його лісового фонду, який має ефективно використовуватися на благо краю. Несете спільну відповідальність з директорами держлісгоспів за ту ситуацію, яка складається на місцях.

Одне цікаво: коли нарешті з’явиться економічний ефект від цих нарад і засідань? Адже мудрі слова на них звучать уже два десятиліття, але відчутних зрушень — кіт наплакав. Та ще й населенню «прищеплюють» думку, що повеневі біди зумовлені безвідповідальним і грабіжницьким господарюванням у лісах.

 

Закарпатська область.