Кілька херсонських інтернет-сайтів із посиланням на прес-службу УДАІ у Херсонській області поширили інформацію про те, що в Генічеську затримано водія рейсового автобуса «Man-9150», який «перевозив близько 100 грамів сухої речовини рослинного походження з яскраво вираженим запахом коноплі».
Буквально по гарячих слідах на корпункт «Голосу України» зателефонував (цитую інформацію в Інтернет) «наркокур’єр» — 39-річний водій із села Стрілкове» і схвильовано повідав про те, що сталося.
Віктор одразу написав відповідну заяву у районну прокуратуру і описав детально те, як з нього зліпили «наркокур’єра».
За «збігом обставин» неприємності у Віктора Подоляка почалися одразу ж після того, як він порушив проблеми пасажирських перевезень у області і запросив кореспондента «Голосу України» побувати хоч би у рідному йому Генічеському районі.
«Ведмежий кут» невдоволений
Мешканці села Стрілкового, що на Арабатській стрілці Азовського моря, доставили в корпункт «Голосу України» копію колективного листа (371 підпис), якого адресують також районній і обласній владі.
Люди скаржаться на нікудишнє пасажирське обслуговування мешканців віддаленого села. У Стрілковому проживає півтори тисячі чоловік. Звідси до районного центру 40 кілометрів, а до обласного — 250 з гаком. І дорога сюди прокладена всепогодна — бетонка. Тільки що з того? Мешканці Стрілкового, а також Щасливцевого і Генгірки, попри все, називають поїздки у райцентр і далі «наругою і знущанням». Ось витяг із довжелезної скарги: «29 січня на перший рейс подали автобус обмерзлий, холодний, із жорсткими сидіннями, та ще й всього на 17 посадочних місць. І це для пасажирів із трьох сіл! За 8 днів — чотири зірваних рейси...».
Чи стало краще у лютому, березні, квітні, травні? Ні, не стало. І весною — «порядки» зимові: зірвані рейси, тиснява... Мало того. «Протяжність Стрілкового — близько 10 кілометрів. Добиратися до школи і дитсадка доводиться майже за 4 кілометри. Раніше автобуси їздили і по селу, а зараз — як якому водієві заманеться», — пишуть жителі курортної Арабатської стрілки.
Юля Велієва, Тетяна Захаркіна, Марина Курдюк, котрих я зустрів у центрі села, підтвердили, що у скарзі все правда:
— Автобуси аварійні. Влітку ще сяк-так, а зимою — каторга.
— А побачили б ви, що твориться, коли людей трамбують у ці душогубки. Почули б, якими матами обкладають пасажирів деякі водії. Хто ми для них? Худоба...
Сторож бази відпочинку «Таврія» Сергій Задерей на роботу у Стрілкове діставався чотири години:
— Уже й не сподівався, що доберуся, — показує на «тачку» із репнутим вітровим склом і лисими шинами. — Спасибі, хоч довіз!
— Так правду я кажу. Чи ні? — перепитує мене мій гід Віктор Подоляк. — От через ці порядки я й змушений був написати заяву на звільнення і повернутися на свої хліба...
«Поїде — не поїде...»
«Автобус відправляється тільки до Щасливцевого...», — голос диктора на Генічеській автостанції. Дядьки потягнулися до цигарок, два школярики — вбивати час на промерзлих вулицях райцентру.
— Часто так? — запитую у розгублених мешканців Стрілкового і нещасливого Щасливцевого.
— Часто і регулярно, — відповідають в один голос. — Що далі, то гірше. Кажуть, Президент в усьому винен: добиває країну...
Начальник Генічеського автовокзалу Анатолій Косовцов, відчувається, співчуває пасажирам.
— Зараз щодня приймаємо і відправляємо трохи більше півсотні рейсів, а влітку, у розпал курортного сезону, і 120 — не межа.
— А часто бувають зриви рейсів? — цікавлюся у Анатолія Івановича.
Начальник гортає папери:
— У грудні минулого року — 29, у січні — 25... Немало! Практично півмісяця у січні, вважай, не працювали. Виграли автоперевізники тендери, нахапали рейсів, а закривати їх нічим.
Але закривають, ще й як!
У Косовцова побажання одне: не «закривати» чим-небудь рейси, а організувати перевезення пасажирів хоча б так, як років 10—15 тому.
«Смертний гріх» Подоляка
Ще кілька місяців тому приватний перевізник зі Стрілкового Віктор Подоляк був у керівному «штабі» ТОВ «Югтранс» — підприємства, яке, по суті, стало монополістом внутріобласних пасажирських перевезень. Був, та недовго. — Знов за кермо потягнуло? — запитую.
Замість відповіді Віктор, із яким стоїмо на платформі Генічеського автовокзалу, каже:
— Подивіться хоч би на отой мікроавтобус, що вирулює на дорогу. Бачите, як ліве переднє колесо «вісімку» виписує?.. До аварії — один крок. А кого за грати посадять? Водія і мене, якби я залишався у «Югтрансі». Тому й пішов я з керівної посади на свої хліба. Черстві вони, зате свої...
До югтрансівського «крісла» шість років справно, без жодного нарікання з боку пасажирів возив земляків зі Стрілкового на «велику землю» і назад. Спочатку мікроавтобусом, а потім «Еталоном». Згодом, влізши у кредити, придбав «Ікарус» і «MAN».
Навіть за зовнішнім виглядом машин можна судити про те, як любить Подоляк техніку і як шанує пасажирів. Але не всім це подобається. Тільки-но чоловік пішов із «Югтрансу», що невідь-як виграв аукціон, тільки но вголос (хай і від образи) обнародував неподобства у стані монополіста («Югтрансу»), та ще й посмів заявити про те, що через «Югтранс» «прокачуються» чималі бюджетні кошти (за перевезення пільговиків) — як почалися у Віктора великі неприємності.
Із великими потугами вдалося Подоляку повернутися на свій маршрут не без наполягання голів і депутатів місцевих рад, яких, у свою чергу, дотиснули селяни, вимагаючи «пустити автобус».
Пустити то пустили, але графік перевезень Подоляку обрізали по саме «не можу». І це при тому, що добиратися до Генічеська чи з Генічеська людям часто нічим. Хіба одному Подолякові?
Даремне намагався я добитися в управлінні промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації коментаря стосовно порушеної тематики. Це відомство, яке безпосередньо відповідає не лише за організацію, а й за якість пасажирських перевезень, нагадує «великого німого», який безсловесно прикривається «умовами проведення конкурсу».
— Навіщо було віддавати пасажирські перевезення на відкуп Херсону? — каже голова Генічеської райдержадміністрації Сейтумер Німетулаєв. — Хіба ми на місці гірше знаємо, хто на що здатний, ніж в області?
Запитання аж ніяк не риторичне. Як і небезпідставне твердження самих водіїв про те, що «конкурси, які проводить управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, більше схожі на аукціони — хто більше дасть! І «Югтранс» тут, як і його всесильне керівництво — «поза конкурсом».
Так це чи не так — судити не беруся. Втім, наприкінці квітня у місцевій пресі несподівано з’явилася реакція на рішення голови ОДА Миколи Костяка поміняти начальника територіального управління Головтрансінспекції України в області Павла Макейчика.
Цитую лист пана Макейчика, скерований ним у обласну і Генеральну прокуратури
Виходить, Подоляк таки був правий? Утім, відповідь на це запитання мають дати співробітники Генеральної і обласної прокуратур. А заодно дати відповідь Вікторові Подолякові на те, хто і для чого підкинув у салон його авто «травичку», втягнувши у «процес» генічеську міліцію, у якої і без того проблем вистачає.
Поки що ясно одне: «їзда в тумані» по просторах Херсонщини триває. І продовжують стріляти колеса у автобусів і мікроавтобусів.
Василь ПІДДУБНЯК.
