Проблеми оптимізації законодавства щодо запобігання насильству в сім’ї та перспективи правового регулювання протидії гендерному насильству було обговорено під час «круглого столу» в Комітеті Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, вітаючи учасників зібрання, зазначив, що український парламент є досить активним у законодавчому регулюванні цієї проблематики. Зокрема, нещодавно група народних депутатів із різних фракцій зареєструвала законопроект про зміни до Сімейного кодексу, якими пропонується підвищувати «шлюбний вік» для жінок — коли дозволено вступати в шлюб, з 17 до 18 років. А у виняткових випадках у судовому порядку — дозволити укладати шлюб не з 14 років, як нині, а з 16 років. На думку розробників законопроекту, це відповідає українській ментальності та традиціям. «Хоча я бачив в Афганістані, як вступали в шлюб у 12 років, наші сімейні традиції більше відповідають європейським, і ми не мусимо узаконювати та стимулювати такі ранні шлюби, такі відповідальні речі», — сказав. М. Томенко. Політик висловив сподівання, що Верховна Рада під час головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи ратифікує Конвенцію з попередження та боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством та Конвенцію щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення. А у вересні у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання щодо інституту сім’ї. М. Томенко також звернув увагу, що залишається проблемним питання, хто нині після адміністративної реформи в державі відповідає за сферу материнства, дитинства, сім’ї, забезпечення гендерної рівності — бо в одному міністерстві зосереджено надто багато функцій. На його думку, варто залучити громадськість до обговорення цих проблем та вироблення конкретних рекомендації.
Голова підкомітету з міжнародно-правових питань та гендерної політики Олена Бондаренко висловила думку, що насильство в побуті є однією з найсерйозніших та найпоширеніших форм насильства щодо жінок. Питання подолання насильства у сім’ї чи побутового насильства сьогодні є на порядку денному ООН, ЄС та Ради Європи, про що свідчить прийняття Комітетом Міністрів РЄ низки рекомендацій державам-учасницям Ради Європи, документів стосовно протидії насильству в сім’ї, сексуальній експлуатації, порнографії і проституції, а також торгівлі дітьми і підлітками.
Український парламент теж не стоїть осторонь, і у питанні протидії домашньому насильству не починаємо з чистого аркуша — 10 років тому ухвалено Закон «Про попередження насильства у сім’ї», який став одним із перших спеціальних законів у сфері боротьби з насильством над жінками серед країн Центральної і Східної Європи та СНД. Завдяки цьому закону було започатковано систематичний збір інформації про факти насильства в сім’ї. У рамках проведення загальноєвропейської кампанії Ради Європи стосовно боротьби з насильством над жінками на рівні національних парламентів країн-учасниць, за ініціативою Комітету Верховна Рада провела парламентські слухання на тему: «Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження ґендерного насильства».
Однак на практиці, зауважували учасники «круглого столу», потребує вдосконалення механізм надання допомоги постраждалим. І скільки б гарних законів про протидію насильству та гендерну рівність не було прийнято, наголошували промовці, основне залежить від свідомості самих представниць прекрасної статі. Адже зазвичай побутове насильство відбувається тоді, коли жінка мовчить.

Олександра КУЧЕРЯВА.