Машівка — районний центр на Полтавщині. Славиться високими врожаями та працьовитими людьми. Батьківщина знаменитого аграрія, котрий багато років очолював український уряд, — Никифора Кальченка. Розташована всього лише за 30 кілометрів від Полтави, на перехресті південних доріг.
Відповідальний за «Світанок»
Олександр Прокопенко (на знімку) очолив Машівську райдержадміністрацію всього лише півроку тому. І як зізнається сам, великого бажання брати на свої плечі цю велику відповідальність не було.
Він — людина самодостатня. Має високий авторитет у районі. Депутат районної ради кількох скликань. Звик до роботи. За успіхи у сільгоспвиробництві має урядові і державні нагороди, заслужений працівник сільського господарства України.
Звик з ранку їхати в поле, спілкуватися з хліборобами, орати, сіяти, збирати врожай. Радів, коли мав змогу придбати нову техніку, коли росли врожаї, міг хоч чимось допомогти людям.
Усе життя доводилося розпочинати справу, як кажуть, «з нуля». Майже 20 років тому прийняв новостворене сільськогосподарське підприємство. Коли призначили директором, воно було лише на папері з кордонами відведених земель. Як мовиться, ні кола, ні двора. Лише печатка в кишені та бажання працювати. Ні адміністративних, ні громадських приміщень. У розпорядженні мав три вагончики.
Назвали господарство «Світанок». За підтримки ГПУ «Полтавагазовидобування» за 20 років воно стало одним із кращих не лише в Машівському районі, а й в області. Тут одними із перших почали застосовувати прогресивні технології обробітку грунту. Не пошкодували грошей, придбали сучасну техніку закордонного виробництва: трактори, комбайни, ґрунтообробне знаряддя.
Потім було сільгосппідприємство «Лос», створене на занедбаних землях колишніх кількох колгоспів, що зникли, залишивши людей без роботи, заробітку, надії на майбутнє.
Відновлюючи родючість землі, дбаючи про врожаї, тут передусім думали не так про прибутки, як про село і про селян. Створили нові робочі місця як у сільгоспвиробництві, так і підсобних господарствах, соціальній сфері. А за роботу — висока заробітна плата.
У період весняно-польових робіт механізатори заробляють щодня від 300 до 400 гривень. Значні суми отримують селяни за здані в оренду земельні паї. Так, за гектар землі пайовики отримали від 740 до 820 гривень. А це майже 5 процентів від оцінки землі. Цього року розглядається питання щодо збільшення вартості паю до 8 процентів, а це понад тисячу гривень.
Газифікували села. На це витратили майже 260 тисяч гривень. Загалом, за три останні роки в соціальну сферу сіл, де господарює «Лос», вкладено понад півмільйона гривень.
Фінансово та матеріально підтримуються дитячий садок та школа. Селянам надається безпроцентна позика для придбання житла.
Середня заробітна плата в господарстві становить 2—3 тисячі гривень. А під час жнив механізатори приносять в сім’ю 14—15 тисяч гривень.
Хоч за яку справу не брався б Прокопенко, завжди завершував її успішно. Мало того, допомагає молоді стати на ноги, оволодіти професією, облаштувати свій побут. Недарма навіть жителі райцентру та навколишніх сіл і нині, щодня, поспішають на роботу у «Світанок» та «Лос».
— Здавалося, район уже мав би купатися у розкоші, а районний та міський бюджети мати мільйонні надходження, — говорить Прокопенко. — Та виявилося, що машівці не мають із цього ніякого зиску. Мало того, зазнають збитків. Погіршується екологічна ситуація, питна вода, забруднюється повітря. Непроїжджими стають розбиті дороги. А відрахування на соціальну сферу, порівняно з мільйонними прибутками підприємств, становлять копійки.
— Вимога одна, —
наголошує Прокопенко, — підвищення трудової і виконавчої дисципліни. З порушниками говоритиму серйозно. Для декого це стане останнім, що він почує на обійманій посаді. Не хочеш працювати, не маєш професійних знань — шукай іншу роботу, де принесеш більшу користь. Це — незалежно від партійної належності, — свій чи чужий. Основний критерій — результат роботи. А під яким ти прапором бігаєш на мітингах — мене не цікавить.
Нинішня Машівська районна влада взяла напрям на прозорість у своїй роботі — не театральну демократію, а справжню.
— Прийнято реальний бюджет і забезпечено громадянський контроль за його виконанням, за витратою кожної копійки, — зазначає Прокопенко. —Районна преса має висвітлювати всі процеси, які ідуть у районі, як позитивні, так і негативні. Але правдиво, об’єктивно, а не на догоду комусь одному. Міліція і прокуратура зобов’язані поліпшити роботу із зверненнями трудящих, рішуче захищати права людей, викорінювати корупцію та хабарництво.
— Починати роботу, на жаль, — довелося не з будівництва, як хотілося, — каже Прокопенко, — а з відбудови. В першу чергу косметичних ремонтів фасадів підприємств і установ, районної лікарні, будинку культури, адміністративних приміщень. Це змусило і жителів райцентру навести порядок і в своїх оселях, і навколо них. Осучаснили офіси райдержадміністрації та районної ради. Адже розпочинати потрібно передусім із самого себе. Бо якщо тут немає порядку, то на який порядок і дисципліну можна розраховувати в районі. Та й на що мають сподіватися машівчани, прийшовши на прийом до органів влади, якщо приміщення нагадує корівник.
— Над чим ми працюємо нині? — перепитує Прокопенко. — Це найперше — забезпечення населення гарантованим і рівним доступом до суспільних благ, суворе дотримання громадянських прав. А ще дбаємо про надходження інвестицій у район. В першу чергу від Полтавської нафтогазової компанії, чиї підрозділи працюють у нашому районі. Нині спільно вирішуємо питання про інвестиції у розробку нових промислів, створення нових робочих місць.
Десятиріччями проблемою райцентру залишається водопостачання.
На минулих місцевих виборах депутатом обласної ради від нашого району обрано керівника ТОВ «Полтававодоканал». Однією з вимог при підтримці його кандидатури було вирішення цієї важливої проблеми. Вже розроблено план по реконструкції системи водопостачання та водовідведення. У трьох населених пунктах району, де майже 15 років не діяв водопровід, відновлено його роботу. Якісною водою забезпечено і населення райцентру, безперебійно працюють очисні споруди. Всі системи передано на баланс «Полтававодоканалу».
Допомагаємо ТОВ «НІБУЛОН» зводити в районі потужне підприємство з переробки та зберігання зерна.
Чим наповнюють бюджет
Нині в районі ведеться серйозний пошук резервів для наповнення бюджету.
— Аналіз ситуації оплати селянам за земельні паї показав, що він різниться від трьох до восьми процентів, — каже Олександр Іванович. — Там, де ефективно використовують землю, мають і вищі врожаї, більша заробітна плата, заможніші селяни. Тому поставили вимогу: ціна за земельні паї не менше восьми відсотків. Узяв землю в оренду — працюй відповідально. Не можеш — за тебе це зроблять інші.
— Догосподарювалися в районі, що немає ні хліба, ні до хліба. В першу чергу маю на увазі хлібозавод та молокозавод, — гнівається Прокопенко. — Хліб, молоко, масло, сметана, ковбаси прямують у Машівку з інших регіонів. Туди ж стікаються і гроші наших жителів. Вже нині ми почали випікати невеликі обсяги хлібної продукції в райони. Паралельно, на конкурсній основі, визначаємо інвестора для будівництва в Машівці сучасного хлібокомбінату, який повинен випускати різноманітні хлібобулочні вироби. Зробимо все для того, щоб у 2011 році машівчани були із власним хлібом.
Придбали нове медичне обладнання, автомобіль «швидкої допомоги», немає проблем з пальним. Медики, які виїздять на виклик, забезпечені необхідними ліками й діагностичною апаратурою.
Сьогодні в усіх населених пунктах району відновлено роботу дитячих садків, успішно іде підготовка малечі до школи.
Тепло й затишно в школах. Налагоджено гаряче харчування. Замінюємо вікна. Протягом року вони будуть замінені на сучасні в усіх учбових закладах. Додатково закупили для школярів новий автобус. У школи завозиться екологічно чиста бутильована питна вода.
Не забули і про пенсіонерів, ветеранів праці. Уже реалізується програма з обстеження їхнього здоров’я, умов проживання. Створено фонд їхньої підтримки.
Забезпечуємо безкоштовними ліками ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Боляче вдарила і фінансова криза по жителях Машівського району. Але тут, на відміну від інших регіонів, першими в Україні завершили оформлення субсидії для населення. Ця робота була повністю виконана до жовтня 2010 року.
На жаль, немає в районі великих промислових підприємств, які вагомо наповнювали б місцевий бюджет.
— Тому велику увагу приділяємо розвитку малого бізнесу. Розроблено цільову програму його підтримки, створення нових робочих місць. Це перш за все швидка реєстрація документів, розвиток нових торгових, заготівельних, переробних підприємств.
— Турбуватися про медичні заклади, нову апаратуру для них, досвідчених кадрів — наш обов’язок, — підсумовує Олександр Іванович. — Але передусім маємо подбати про здоров’я людей, особливо про молодь. А для цього найкращі ліки — спорт. І в першу чергу у школах. Ми провели реконструкцію стадіону в Машівці, підготували футбольне поле в селах. Дві районні футбольні команди приймають участь у першості області, одна грає в чемпіонаті України. Понад 20 футбольних команд району беруть участь у змаганні на Кубок голови райдержадміністрації.
Багато проблем, які, за бажання, можна успішно реалізувати на місцевому рівні. Це впорядковані дороги. Регулярне автобусне сполучення. Створити умови для роботи магазинів, аптек, ФАПів.
— На баланс районного бюджету взяли всі фельдшерсько-акушерські пункти району. Подбали про їх забезпечення.
Ведемо ремонт центральної районної лікарні. Влітку проведемо реконструкцію відділень. Спільно із керівниками сільгосппідприємств безкоштовно виділяємо для лікарні продукти харчування. Нині жоден із пацієнтів стаціонарного відділення не має нарікань на харчування.
Тісна співпраця іде з обласною держадміністрацією та обласної радою, які очолюють Олександр Удовіченко та Іван Момот. Спільно маємо вирішити питання придбання кількох автобусів для шкіл району, очистки русла річки Новий Тагамлик, інших важливих питань, що не під силу вирішити на місцевому рівні.
На запитання, що Прокопенко сьогодні найбільше чекає від держави, отримав конкретну відповідь:
— Небагато. Знаємо, що Україні сьогодні нелегко. Важко всім. Просимо одного — залишайте місцевій владі частину грошей, що ми заробили самі і які ідуть на Київ.
Дійсно, дайте місцевій владі фінансову точку опори — і вони відродять регіони.
Полтавська область.
