У Києві налічується близько 30 тисяч безпритульних собак. Багатьом із них уже довіку не стати домашніми: період приручення щенят — до чотирьох місяців. Собаки, що зросли на вулиці, дичавіють і живуть зграями. Іноді люди жаліють і підкидають їм харч. Іноді отруйний. На якій «козі» під’їхати до проблеми вуличних тварин: вирішувати чи боротися? Міські адміністрації досі вагаються.

Із 2008 року в столиці діє «Київська міська програма регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами». Ідея в тому, щоб ловити безпритульних собак, каструвати й після перетримки у притулку віддавати новим власникам або опікунам. Опікун годує й доглядає тварину, а також має регулярно водити її на щеплення. Та якщо пес когось куснув, «трошки власник» збитки не відшкодовує.

Також безпритульних каструють і повертають на місце відлову. Цей метод називається «відлов—стерилізація—випуск» (ВСВ). Мовляв, безплідні тварини помиратимуть, а нові не народжуватимуться. Поступово собаки мають зникнути з вулиць. До того ж за «відпущеників» ніхто не відповідає.

Окрім Києва, метод ВСВ практикують в Одесі та Харкові. Цьогоріч дія гуманної програми в столиці завершується. «Голос України» поцікавився в зоозахисників, як вони оцінюють результати методу «відлов—стерилізація—випуск» у різних містах.

Псу під хвіст

На думку опитаних нами експертів, на користь випуску собак після кастрації наводять помилкові аргументи. Мовляв, стерилізовані тварини менш агресивні й безпечні для людей. Їхня головна мета — добування їжі. Тому Бровки охороняють свою територію й не допускають чужинців — собак з околиць. Присипляння «зайвих» собацюр — жорстоке й неефективне, бо покоління швидко відроджуються. А ще безхатьки запобігають «демографічному вибуху» щурів у містах.

— Безпритульні тварини можуть хворіти сказом. Зазвичай їм роблять щеплення єдиний раз — після кастрації, — каже Юлія Шаповалова із КП «Центр поводження з тваринами» (Харків). — Стерилізовані суки в умовах виживання можуть ставати агресивнішими. Собаки істотно не впливають на кількість щурів у містах, натомість винищують їхніх ворогів — котів. До запровадження ВСВ в Харкові ловили 20 тисяч собак на рік. Тепер — по 2 тисячі. Поки одних каструють, решта активно розмножуються.

— Собак випускають на місцях відлову, і люди вважають, що вуличні тварини — це норма, а випадкова підгодівля і є гуманним ставленням, — додає Віра Штефанюк, член Кінологічного союзу України і власниця розплідника. — В Одесі програма ВСВ діє з 2007 року. Собаки живуть зграями біля будмайданчиків, житлових кварталів, міських пляжів, схилів моря. Судячи з кількості молодняку, контроль за вуличними тваринами в Одесі втрачено.

— Потрібно контролювати розведення хатніх тварин: ввести ліцензію або податки на цуценят і кошенят. Випадкове потомство, не потрібне господарям, часто опиняється на вулиці, — каже Сергій Клочко, член Міжнародного громадського руху реалістичного зоозахисту. — Метод ВСВ придатний лише для котів, бо вони не живуть зграями і не мігрують. Але для того, щоб це подіяло, треба стерилізувати не менш як 70 відсотків усіх котів Києва за три місяці, від тічки до тічки.

Зоозахисники розповідають: іноді господарі навмисно випускають годованців на вулиці, знаючи, що їх виловлять і каструють державним коштом. А потім «улюбленця» можна забрати з притулку, вдаючи, що він загубився.

— У Києві кількість вуличних тварин контролювали неефективно, — каже Ольга Дроздова, директор КП «Притулок для тварин» (це підприємство й виконує гуманну програму щодо собак-безхатьків). — Сьогодні в жодному районі Києва немає міні-притулків для собак. Ветклініки міста повинні стерилізувати вуличних тварин безкоштовно. Ми з усіма не впораємося. У нашому притулку перебуває 600—700 собак. Торік працювали з трьома тисячами. Метод ВСВ можна застосовувати далі, але так, щоб у кожної відпущеної собаки був опікун, який юридично відповідає. Для цього треба міняти законодавство і прийняти всеукраїнську програму з регулювання кількості вуличних тварин.

Лови по-харківськи

У Харкові за проблему взялися міцно: ловлять усіх собак, що вештаються без господарів. Якщо улюбленець опинився у притулку випадково, власник заплатить близько 300 гривень за лови й утримання. За словами Юлії Шаповалової з КП «Центр поводження з тваринами», так господарів привчають пильнувати вихованців.

Міська влада Харкова виділила 2 гектари землі для будівництва Центру утримання тварин. У комплексі буде 500 карантинних місць, ветеринарна клініка, 100 вольєрів для «перспективних» годованців (яких можна віддати в родину), притулок для 50 котів. На це передбачено 6 мільйонів гривень. А торік тільки лови безпритульних коштували місту 1 мільйон 400 тисяч гривень.

— Нині відлов, кастрація й утримання однієї безпритульної собаки стають приблизно в 400 гривень, — каже Юлія Шаповалова. — Згодом ми плануємо витрачати 150. Комплекс побудують до 2012 року. Він буде прибутковий: тренуватимуть хатніх собак, діятимуть перукарня й готель для тварин, крематорій. Сьогодні парки та сквери Харкова перекопані саморобними могилами, а єдиний цвинтар для тварин розташований в області. Притулок зможе постійно приймати нових тварин, бо частину виловлених присиплятимуть. Після будівництва комплексу ми плануємо ловити до 1500 вуличних собак на місяць. За рік проблему безпритульних собак у Харкові можна розв’язати.

Собаку з’їли

Іноді гуманні методи провокують насилля. В Україні з’явилися «доґхантери» — добровільні винищувачі собак, які отруюють і вбивають безпритульних, називаючи це «санітарним очищенням міста». Поки що важко назвати це рухом, на відміну від Росії, де неофіційні доґхантерські організації діють у Санкт-Петербурзі, Москві, Новосибірську та інших великих містах. Українські зоозахисники розказують про локальні випадки отруєння тварин. Узимку 2011 року в кількох районах Києва гинули безпритульні й хатні собаки, скуштувавши поживи на вулиці. Серед них і «віп» — ретривер прес-аташе посольства США Джеймса Вольфа. Тоді в газетах з’явилася інформація, що в столиці діють фірми, які на замовлення жеків отруюють псів. Називали й ціну питання — 500 гривень. На запит, «як отруїти собаку», в Інтернеті рясніє понад 7 мільйонів посилань...

Зоозахисник Сергій Клочко розповідає про типові випадки.

— Підприємство чи будмайданчик перевіряла санітарна комісія, помітила на території безпритульних собак і зупинила роботу. Дешевше розкидати отруту. Таке траплялося в Києві, Харкові, Сімферополі, Севастополі. А над зграями собак чи особливо агресивними бувають жорстокі самосуди й розправи.

Кажуть, рівень людяності суспільства визначають за тим, як воно ставиться до літніх людей і тварин. Не видаваймо гуманізм порціями. Якщо хочете подбати про собаку — заберіть її додому.