Риби у Дніпрі не стало. Про це не тільки скажуть промисловики, а й підтвердить кожен риболов-любитель. Коли буквально ще чотири-п’ять років тому рибалці без особливого напруження вдавалося привезти додому з кожного виходу на дніпровські плеса три-чотири солідні лящі, то нині він, як правило, задовольняється купкою дрібних окуньків чи кістлявих густірок. Фактично зникли в наших водоймах судаки, щуки, соми.
Знаємо, що значний «внесок» у цю біду роблять гідроенергетики, які безкарно розчавлюють щовесни льодами сотні тонн добірної риби то на Київському, то на Кременчуцькому морях. Облишимо тему забруднення Дніпра та інших річок, озер України отруйними промисловими стоками — про це не говорить тільки ледачий. Але ще додають лиха до цих сумних реалій браконьєри, які буквально перегороджують сітями-неводами, без перебільшення, всі затоки, протоки українських річок та озер — саме ті місця, де нереститься риба. У хід ідуть електровудочки, драчі, які вибивають усе живе, що вціліло у воді.
— Я назвав би ще один страшний вид браконьєрства, — каже начальник управління охорони водних живих ресурсів та регулювання рибальства Держкомрибгоспу України Вадим Литвиненко. Це — забір води потужними промисловими підприємствами та потужними земснарядами для намивання грунту під будівництво. Ви ж знаєте, що підприємства не мають міри в заборі води, що котеджі, цілі їхні містечка на воді зводяться саме на берегах річок та озер, біля водних заток і проток, знову-таки там, де нереститься та розвивається риба. Наші численні перевірки показали: майже всі труби, опущені у воду, не обладнані захисними сітками. Уявляєте, скільки риби, особливо малька, всмоктується з ріки під час тих чи інших робіт. А таких труб на наших ріках сотні, якщо не тисячі. Саме з їхніми власниками наші рибоохоронні служби передусім вестимуть нищівну боротьбу під час цьогорічного нерестового періоду, який почав діяти з 1 квітня і триватиме до 10 червня.
— Як? Адже, як ви сказали, таких труб тільки у Дніпрі сотні й тисячі. А рибоохоронних службах у нас невелика жменька фахівців.
— Справа не в кількості фахівців. Нинішнього року ми вкрай перебудовуємо систему охорони нерестилищ. У кожній області створили міжвідомчі групи, які залучають до своїх рядів, поряд з фахівцями-рибоохоронниками, працівників міліції, прокуратури, навіть прикордонників, якщо йдеться про водойми, що наближені до наших кордонів. Нинішнього року заручилися підтримкою обласних та районних державних адміністрацій, депутатів місцевих рад, які залучають до охорони рибних запасів сотні, тисячі людей, яким небайдужа доля живого водного світу. А ще й наші союзники — товариства мисливців та рибалок, громадські інспектори.
— Щодо останніх, то вони й раніше діяли.
— На папері. Насправді і товариства, і громадські інституції більше звітували, ніж справді займалися охороною рибних запасів у нерестовий період. Скажіть чесно: ви часто бачили на водоймах оперативні групи, складені з наших фахівців і громадських інспекторів? Ось тому й розгулялися браконьєри, які, цілком згоден, перегородили сітями річки та озера? Так от: нинішнього року регулярно проводитимуться спеціальні рейди груп водних природоохоронців, до складу яких входитимуть і представники місцевої влади, й депутати, й інші добровольці. З такими силами нам легше буде впоратися не тільки з браконьєрами, а й із власниками земснарядів, промисловими підприємствами, добувачами будівельних матеріалів, усіма тими, хто нищить наші природні багатства.
Це, так би мовити, прямі охоронні дії нашої галузі під час масового ходу риби на нерестовища, в період відкладення ікри і виходу з неї малька. А ще управління охорони водних живих ресурсів разом із керівництвом Держкомрибгоспу запроваджує жорсткі заходи щодо виловлювання риби на водоймах України будь-якими рибопромисловцями. Контроль за їхньою діяльністю з нашого боку буде найжорсткіший.
— Ну і минулого року були штрафи, досить-таки відчутні, і контроль за тим, щоб у період нересту не снували на водоймах катери.
— А ви спробуйте нині вийти на воду моторним човном або катером й одразу відчуєте різницю. Органи міліції допомагають нам контролювати й автомашини, які з’являються у рибоохоронних зонах і нерідко, як це бувало, наповнені рибою. Не забули й про ринки, які раніше аж кишіли браконьєрською рибою. Усе це разом узяте, впевнений, поступово відновить наші рибні запаси, дасть можливість спокійно віднереститися живим істотам.
— А може, настав час зовсім заборонити виловлювання риби в українських водоймах? Скажімо, на три-чотири роки, аж поки не відновляться її запаси? Такі мораторії, що час від часу встановлюються в лісах, дали можливість різко збільшити кількість диких тварин.
— Таке питання обговорюється. Але це — поле діяльності вчених, які займаються вивченням водного світу. Якщо надійдуть їхні чіткі рекомендації, наші рибоохоронні служби готові їх виконати. А поки що наше головне завдання — уже цієї весни забезпечити нормальний хід нересту, поставити жорсткий заслін тим, хто хижацьким способом нищить наші водні ниви, припинити свавілля браконьєрів усіх мастей, яке розгулялося на наших морях, річках та озерах.
Вл. інф.
