Здається, таким природним правом повинна бути забезпечена кожна дитина. Однак понад 100 тисяч українських дітей зростають в інтернатах. І хоча більш як 3/4 з них мають батьків, насправді позбавлені можливості жити та спілкуватись із ними. Такі дані оприлюднили представники ЄС та Дитячого фонду ООН під час відвідин соціальних закладів для сиріт та інвалідів на Хмельниччині. А під час зустрічі з представниками місцевих органів влади не раз наголошували на тому, що суспільство має зробити все можливе, щоб повернути дітей біологічним батькам.
Саме цьому має допомогти пілотний проект, який реалізується в області за підтримки ЄС та ЮНІСЕФ (бюджет його — майже півмільйона євро). Гроші й основні зусилля спрямовуватимуться на те, щоб діти із сиротинців могли повернутися до своїх батьків або найближчих родичів. А для цього дуже часто допомога потрібна не так самим дітям, як їхнім батькам.
Виконавці проекту вже наводять приклади того, як вдалось умовити декого з батьків пройти курс лікування від алкоголізму чи наркоманії. Отримавши шанс на нормальне життя, дорослі забирають нащадків із сиротинців додому.
— Надзвичайно цікавим став досвід Чорноострівського соціального центру підтримки матері і дитини, що працює в Хмельницькому районі, — поділилась враженнями після його відвідин Юкіе Мокуо, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні. — Там опинились зовсім юні мами із новонародженими дітьми, котрим не вдалось ні створити власної сім’ї, ні повернутись до своїх батьків. Як правило, такі 16—18-літні матусі просто змушені відмовитись від дитини, оскільки не мають житла і постійних заробітків. Зрозуміло, що їм важко самотужки виховати дитину. В центрі ж вони отримують тимчасове житло і підтримку фахівців, поки не зможуть самостійно облаштувати своє життя. А це означає, що будинки маляти не поповняться новими вихованцями.
У рамках проекту працюють і фахівці з Полонського дитячого притулку. Вони зустрічаються із батьками покинутих дітей, вивчають обставини, в яких опинилась родина, намагаються розв’язати деякі її побутові та соціальні проблеми. Завдяки цьому майже 30% вихованців цього притулку протягом двох років повернулися у рідні домівки.
«Сьогодні в обласному банку даних є понад 600 неблагополучних родин, в яких виховується більше 1600 дітей. Саме завдяки старанням соціальних працівників та співробітників проекту вдається підтримувати ці сім’ї, зберігаючи зв’язок між батьками та дітьми», — розповіла начальник служби у справах дітей Хмельницької ОДА Ніна Магур.
Паралельно з впровадженням обласної програми реформування інтернатних закладів, яка діятиме ще шість наступних років, уже до кінця нинішнього року будуть проаналізовані державні витрати, пов’язані з різними формами догляду за дітьми. Це має допомогти відшукати той варіант, коли дітям буде комфортно в нових умовах, а батькам економічно під силу виховувати дітей, взятих із сиротинців.
Хмельницький.
