Господарствам доведеться жнивувати за рахунок власних фінансових резервів
Хоча до виходу в поле комбайнів залишилось ще кілька тижнів, господарники вже тепер складають плани на врожай, а головне — концентрують усі фінансові, матеріальні та технічні ресурси, аби якомога швидше і з найменшими втратами зібрати все з поля. Поки що види на врожай непогані, в області планують перевершити минулорічні показники. Однак проблеми, з якими доведеться зіткнутись аграріям в гарячу пору, вже тепер очевидні, і вони не відрізнятимуться від тих, що дошкуляли роками.
Більше вродить — більші клопоти
Область не соромиться називати свої теперішні показники, багатьом районам є чим похвалитись: за два останні роки незасіяні й нерозорані площі істотно скоротились. Хоча аж ніяк не всі працювали з однаковим успіхом. Ще дотепер залишились райони і села, де так і не змогли справитись із облогуючими полями. Скажімо, у Новоушицькому районі свого орендаря чекає ще близько восьми тисяч гектарів землі, а це майже п’ята частина орних земель району. А в Летичівському цифри ще більші. Ледь не третина земель сільськогосподарського призначення, а це тринадцять тисяч гектарів, теж роками стоять без обробітку.
Але ці приклади швидше виняток, ніж правило. Загалом по області посівний клин збільшився майже на дев’яносто тисяч гектарів, тільки осіння посівна доплюсувала п’ятдесят тисяч. Істотно додали посіви пшениці, зернової кукурудзи, гречки і цукрових буряків. Тому, зрозуміло, і урожай очікується більший від минулорічного. За попередніми підрахунками, вал зернових має зрости на 150 тисяч тонн і сягнути рекордної за останні роки планки майже в 1,9 мільйона тонн.
Радує те, що всі площі посівів збереглись у доброму стані, тому й сподівання покладаються великі. Однак кожен хлібороб знає, що самі жнива можуть внести серйозні корективи у всі плани і надії. Їх успіх залежатиме не тільки від кліматичних умов, а ще й від того, чи буде належна готовність до швидкої та продуктивної роботи. Іронічна приказка про те, що великий урожай приносить не стільки радості, скільки клопотів, залишається актуальною.
Комбайни можна орендувати
Темпи жнив визначатиме насамперед технічний парк господарств. Напередодні збирання в області налічується понад півтори тисячі комбайнів, тож, здавалося б, цього цілком повинно вистачити. Однак лише половину цієї техніки складають високопродуктивні імпортні комбайни. І це ще не все. Серед останніх менше половини — це нова техніка, яка може гарантувати роботу без поламок і простоїв. Решта — теж уже трохи зносилась.
Багатьом не тільки бідним, а й господарствам середньої руки доведеться виводити на поля давно зношену ще радянську техніку. Число «Нив», «Колосів» та «Донів», чий вік давно перевалив за десяток літ, переходить в області за сім сотень. Як правило, при збиранні такою технікою втрати можуть становити по кілька центнерів на гектарі, і це істотно вплине на загальні показники.
Покупкою нових комбайнів тепер мало хто може похвалитись. Нинішнього року на неї відважились лише у шести районах, придбавши всього по одному. Тому говорити про надійну технічну оснащеність всіх господарств поки не доводиться.
Уже тепер підраховано, що в середньому по області навантаження на один комбайн становитиме 288 гектарів. З такою цифрою можна було б миритись, але в окремих районах вона сягатиме близько півтисячі гектарів, а, наприклад, у Летичівському — доходитиме і до семисот. Це теоретичні розрахунки. Не виключено, що в гарячу пору поламки та простої стареньких машин значно збільшать ці показники.
За прогнозами, на жнива все ж доведеться залучити понад три сотні комбайнів з інших областей. Половина районів вже почали укладати договори на використання чужої техніки. Однак поспішають не всі. І не так через лінькуватість чи нерозпорядливість, як через бажання зекономити кошти. Хоча важко сказати, що може коштувати дорожче — оренда запозиченої техніки чи втрати зерна на кожному гектарі через повільну роботу малопродуктивних комбайнів.
А кредит взяти важко
Фінансові проблеми стануть чи не найдошкульнішими для більшості господарств. Адже о цій порі у багатьох і комори, і каси вже порожні. Тепер всі стягуються на пальне. Його для області знадобиться понад шість тисяч тонн, а поки є менше половини. Дефіциту пального немає, зате вільних коштів не так вже й багато. Якщо загальні жнивні витрати попередньо обчислюються в області у 420 мільйонів гривень, то за пальне доведеться заплатити 180 мільйонів.
Сподіватись на короткострокові кредити, за які вдасться розрахуватись вже з нового врожаю, більшості не доводиться. Хоча аграріям таки вдалось позичити у банкірів 155 мільйонів гривень, однак цю суму склали лише трохи більше чотирьох десятків кредитних історій. Сотні ж господарств чи то не змогли, чи не ризикнули достукатись у банківські двері. Тому вісімдесятьом відсоткам орендарів доведеться розраховувати лише на власні кошти.
У невеликому Старосинявському районі ранні зернові доведеться збирати з більш як у тринадцять тисяч гектарів. Вже тепер район звітує про дев’яностовідсоткову готовність до роботи. Але всі загальнообласні проблеми як у дзеркалі відображені тут практично в кожному господарстві.
Із майже сотні комбайнів 72 вже на стартовій лінійці, ще десяток — на завершальному етапі ремонту. Але вивести в поле стару і зношену техніку навряд чи вдасться. Купити ж по одному новому комбайну за останній час змогли лише два господарства району. Повторюється ситуація і з пальним. Із потрібних тисячі тонн поки що закупили близько сорока відсотків.
— Час ще є в запасі. А головне — всі господарства наполегливо готуються до роботи, — не втрачає оптимізму голова Старосинявської РДА Олександр Богуш.
І це справді так. Але нікуди не подінешся і від того, що з великим врожаєм зросте не тільки фізичне, а й фінансове навантаження. Цьому «допоможе» істотне подорожчання, порівняно з минулим роком, енергоносіїв і пального.
Вал угору —прибутки вниз
З огляду на останнє селяни не наважуються підраховувати майбутні прибутки. Все залежатиме від ціни нового врожаю. А якою вона буде — досі ніхто напевне не знає.
Через це непрогнозованими залишаються і осінні ціни на споживчому ринку. Аграрії запевняють, якщо погода не підведе, всього буде вдосталь. Хмельниччина планує зібрати по 750 тисяч тонн пшениці та кукурудзи, 240 тисяч тонн ячменю та 140 тисяч тонн ріпаку. Горезвісної гречки теж має бути більше, бо до торішніх 36 тисяч гектарів додали ще майже 9 тисяч. Але прогнозувати, що все це буде дешевшим, важко, бо кожен кілограм вирощеного врожаю обійшовся дорожче.
Хмельницька область.
