«Такі найважливіші продовольчі позиції, як, наприклад, м’ясо, хліб, макаронні вироби — практично ціни не зросли. Вони у нас в Україні є значно нижчими, ніж в оточуючих нас країнах».
УНІАН, 02.05.2011
Так бачить ситуацію на продовольчому ринку Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Люди, котрі щодня мають справу з цими «продовольчими позиціями», бачать її по-іншому.
Але ось спотикачка: заява пана Азарова дещо не відповідає реальності. Напевне, прем’єр-міністр рідко або й зовсім не купує щоденні харчі ні в супермаркетах, ні на продовольчих ринках-базарах.
По-перше, ціни мають числовий вимір, тому знайти правду тут, начебто, неважко. Було б, справді, просто, якби ми міряли однаковою мірою (грішми) однакові речі. Але. Хліб, різні його сорти й види дуже різняться в ціні вже в першому-ліпшому хлібному відділі. Наприклад, простий хліб (склад зазначено на етикетці: борошно, дріжджова закваска, сіль, вода), чіабата називається, в одному зі столичних супермаркетів коштує 20 гривень за «паляничку» вагою 250 грамів, тобто ціна співставна з шоколадом. Тут же звичний нам «Український», що коштує 4 грн. 50 коп. за 800-грамовий буханець. У ризькій, віденській чи будапештській булочній бачимо інші сорти й інші ціни. Чи сам мовець — пан Азаров як, до речі, і його опоненти — знають, що саме вони мають на увазі, коли порівнюють ціни на хліб в «Україні та сусідніх державах»?
Макарони вже в тому таки супермаркеті коштували від 8,49 грн./кг до 99,98 грн./кг, борошно вищого сорту від 5,40 грн./кг до 6,70 грн./кг. Звісно, щоб заперечувати чи погоджуватися з твердженням прем’єра, сперш треба б уточнити, які макарони мав на увазі Микола Янович.
У середині квітня я два тижні провів в Угорщині й зацікавлено придивлявся до цін, але давати цифрові викладки не беруся, тому що цілком ідентичних товарів практично немає, а 10-відсоткова різниця і навіть більше спостерігається у крамницях, що розташовані поруч. Втім, як на враження пересічного споживача, ціни на умовно порівнювані продовольчі товари в Угорщині на 10—20 відсотків нижчі. Умовно порівнювані, тому що якість, певне, не піддається порівнянню. Ковбасу й сосиски там виготовляють з натурального м’яса, а сметану й сир зі звичайного молока, що зручно й корисно для споживача.
Тож повертаю на оптово-роздрібний ринок «Фермер», мабуть, найбільший у Києві, приглядаюсь до цін. Втім, читач ціни може бачити й сам у тому місці, де робить покупки. Але на ринку впадають в око не лише ціни. Ринок вітає нас знаками «зупинка заборонена». Біля ринку такі висять на кожному другому стовпі. Це слід розуміти так, що автомобілі, які привозять товар і продавців, а також покупці цього товару повинні лишати свої автівки десь, але не біля ринку. З другого кінця встановлено металеві таблички на металевих опорах «торгівля заборонена». На частині табличок домалювали частку «не». Вийшло «торгівля НЕ заборонена». Раніше там стояли таблички «По газонах не ходити», але їх уже затоптали в ці самі газони.
Якщо хтось не знає, газонами в Україні називається не будь-яка площа без твердого покриття, а лише та, де людям треба ходити або чимось займатися, наприклад, торгове місце на найбільшому оптовому овочевому ринку столиці України.
Там, де «зупинка заборонена» та «по газонах не ходити», а також де «торгівля не заборонена», у кілька рядів стоять різні автофургони. Вони вже ніколи й нікуди не поїдуть. Їх використовують як комори-підсобки, іноді в них і ночують. Поміж і попід машинами неймовірний бруд, бо ж як його звідти вимести? То хто ж, напрошується питання, тут ненормальний: той, хто продає-купує на ринку, хоч влада розвісила таблички, що забороняють це робити, чи та сама виконавчо-представницька влада, яка видає придуркуваті заборони і знімає данину з тих, хто порушує їх маразматичні приписи й порядки?
Так от, на цьому всестоличному бедламі-базарі ціни все ж вищі, ніж на європейських торжках. Цифри наводити не буду. Хочете — вірте, хочете — перевірте. Але чому, з якої причини тут виходить дорожче, за що надбавка до ціни? Хіба за антисанітарію, безконтрольність, незручності для продавців і покупців? І це також. В обладнаних торгових центрах товару на одного працівника реалізується більше, а втрати менші. Головна причина все-таки в іншому: кожен продавець базару, крім офіційної плати за місце, платить різного роду побори, які й покриваються за рахунок збільшеної ціни. Отже, той бруд і маразм, схоже, вигідні самій владі, тому вона пильно дбає, щоб каламуть не осідала, для того дурні знаки й таблички розвішує на стовпчиках.
...Телефоную колезі, а він на «заході». У районі Жулян виділили землю для будівництва оптового овочевого ринку, то сам прем’єр туди приїжджав. Хороша задумка, перспективна. Влада просто поведена на таких. Тепер є підстава землю та кошти на будівництво виділити. Отже, будуть «відкати» й таке інше. Щоб люди були задоволені.
Фото автора.