Приватизувати лише ті історичні об’єкти, від яких залишилася тільки назва...

Під час прес-туру в Одеській області його учасники, серед яких були журналісти та партнер акції в регіоні народний депутат Олег Радковський, мали змогу побачити 3 з 11 номінантів Одещини. Це, зокрема, Воронцовський палац, палац Потоцьких (на знімку) та Аккерманську фортецю (Білгород-Дністровський). Варто нагадати, що загалом від області участь у конкурсі беруть 11 номінантів. Це, окрім вже згаданих, Садиба Куріса, Палац Шидловського (Наришкіної), Палац графа Вітта, Палац графа Толстого, Палац Лопухіна, Палац князя Гагаріна, Палац адмірала Абази та Палац Бжозовського (Шахський палац).

Говорячи про хід акції під час прес-конференції в Одесі, заступник глави парламенту зазначив, що по її завершенню, крім популяризації та просування в суспільстві, зокрема, об’єктів-переможців та загалом учасників акції, організатори мають намір все-таки провести своєрідну інвентаризацію замків, фортець та палаців України. Він також наголосив, що об’єкти, які були оглянуті в Одеській області, так само як і багато інших замків, палаців та фортець, потребують капітальних інвестицій для їх реставрації.

Микола Томенко зауважив, що останнім часом активно йде розмова про приватизацію пам’яток культури. Він наголосив, що досвід багатьох країн засвідчив, що питання приватизації історико-культурних об’єктів варто поділити на окремі категорії. До першої категорії, на переконання М. Томенка, варто віднести об’єкти, які є в державній власності і які не можна передати навіть до комунальної власності, оскільки вони є визначними національними пам’ятками, а їх функціонування має фінансуватися винятково з державного бюджету. Друга категорія, наголосив М. Томенко, це визначні пам’ятки місцевого значення, які так само не мають права приватизовуватися, а місто чи область відповідно повинно ними опікуватися. До третьої категорії, додав заступник глави парламенту, можуть потрапити об’єкти, які за згодою Мінкультури та рішенням органів місцевого самоврядування можуть віддаватися під приватизацію. Водночас М. Томенко наголосив, що під приватизацію можуть потрапляти об’єкти, які лише за назвою є замком, фортецею чи палацом. Тобто ті об’єкти, від яких залишилися лише фундамент, стіни або інші елементи колишніх будівель та відповідно залишилася назва. Тому, на думку М. Томенка, необхідно ухвалити державну програму відродження та реставрації замків, палаців, фортець, в якій, зокрема, передбачити, що органи місцевого самоврядування, за згодою Міністерства культури, приймають рішення щодо надання можливості створення на місці таких об’єктів готелю чи ресторану. «Але треба приватизовувати не замки чи палаци, які збережені та мають історичну цінність, а ті об’єкти, від яких фактично збереглася лише назва або залишки», — ще раз підкреслив політик. «Нам треба піти на такий крок категоризації пам’яток, аби піти по системі їх відновлення», — додав він.

Ведучи мову конкретно про одеські об’єкти, М. Томенко не взявся прогнозувати, чи потрапить якийсь з палаців до півфіналу акції. «Серед палаців дуже велика конкуренція. Натомість Аккерманська фортеця швидше за все потрапить у півфінал. Я в цьому переконаний», — сказав він та підкреслив, що в Україні залишилося лише кілька фортифікаційних споруд з таким рівнем збереженості. «За інфраструктурою, збереженістю та історичною складовою Аккерманська фортеця є однією з найвидатніших в Україні», — зауважив М. Томенко. Окрім того, він зауважив, що варто працювати в тому напрямку, аби за допомогою експертів та фахівців переконати державну владу підвищити статус фортеці з пам’ятки місцевого значення до національного. «Сподіваюся, що крок за кроком з місцевої пам’ятки Білгород-Дністровська фортеця ставатиме пам’яткою національного та навіть міжнародного рівня, якому вона відповідає за визначенням», — підсумував М. Томенко.