Десятирічка Омельченка — з 1996-го по 2006 рік — надовго залишиться в пам’яті киян. Нині він єдиний із тих, хто «був» і залишається публічним, очолюючи Комітет Верховної Ради з місцевого самоврядування. «Я лише тут перевів спокійно подих і відчув себе людиною. Коли я працював в міськраді, то вставав о 5-й ранку, а закінчував працювати пізно вночі. Постійно був під прицілом всіх політиків», — каже Олександр Омельченко. Але водночас в очах його туга. І якось він проговорився, що шкодує про колишні часи.
За період керівництва одні називали його «батько рідний», інші критикували за те, що він змінив вигляд історичного Києва: йому ми «зобов’язані» реконструкцією Майдану. Саме при ньому було куплено перші партії «Опелів», що змінили звичайні партійно-радянські «Волги» та «Жигулі».
