Кілька тижнів тому Харківський академічний театр ім. Т. Шевченка («Березіль») випустив трагікомедію «Зойчина квартира» за М. Булгаковим. Невдовзі після прем’єри харків’яни показали виставу в Києві. Це було трохи несподівано і захопило киян ніби зненацька. Здається, вони навіть не встигли зрозуміти, що їм показали справді вартісну мистецьку річ. У харків’ян ця комедія зроблена з тією несуєтною старанністю, про яку театри почали забувати. В ролі радянського олігарха Гуся-Ремонтного — артист Володимир Маляр. Столична публіка востаннє бачила Маляра кілька років тому у постановках Жолдака «Один день Івана Денисовича» та «Гамлет». І ось Маляр укотре підтвердив, що він — великий артист. Його Гусь-Ремонтний носить у собі пристрасть Отелло і розпач Короля Ліра. Це майстер, якому навіть незручно аплодувати, бо аплодисменти здаються тут зайвими. Втім, глядацькі оплески під час вистави лунали щедро, зокрема, на адресу Петра Рачинського (Алілуя), Гаррі Чумаченка (Пєструхін), Едуарда Безродного (Аметистов), Володимира Борисенка (Ган-Дза-Лін). Спектакль поставив відомий режисер Олександр Аркадін-Школьник, недавно призначений художнім керівником театру.
На знімку: Володимир Маляр (Гусь-Ремонтний) та Сергій Гусєв (Херувим) у виставі «Зойчина квартира».
